Ольга Пантелеймонова: “Креативна індустрія – продукт з доданою вартістю та експортним потенціалом”

27.01.2019 - Редакція журналу VGL Cinema

Про зміни в структурі Star Media, синергію креативної індустрії, співпрацю з державними органами, останній пітчинг Міністерства культури, рівень презентованих там проектів, а також яких спеціалістів бракує ринку, VGL cinema розповіла генеральний директор Star Media Ольга Пантелеймонова.


– Як змінюється структура Star Media останнім часом, і з чим пов'язані ці зміни?

– Наша структура не просто змінюється, вона розширюється. Star Media – це компанія повного циклу, яка займається виробництвом теле- і кіноконтенту – як власного під ключ, так і з партнерами. Бізнес-моделей з партнерами може бути безліч, усе залежить від потреб проекту, а іноді й від стратегії компанії або планів обох партнерів, які часто бувають спільними. Також ми активно розвиваємо напрямок сервісу та Rental, напрямок повнометражного кіно, освітні проекти, діджитал. Дистриб’юція контенту розширюється не тільки за географією, а й за способами й видами монетизації. Усе це сучасні реалії прогресу, з якими ми маємо йти в ногу.

Зі своєї сторони ми подолали великий шлях, щоб налагодити контакт з іноземними партнерами, зокрема й з європейськими та американськими. І результат: ми увійшли в активну фазу співробітництва з ними в копродукції. Наразі на різних етапах виробництва в нас понад 10 проектів у співпраці з іноземними партнерами, з різними бізнес-моделями. І знаєте, висновок очевидний: і ми, і інвестори готові до співпраці, а для ще більшого розширення потенціалу залишилося тільки підготувати ґрунт, який базується насамперед на законодавчій реформації.

Але, безперечно, у сьогоднішніх реаліях необхідна синергія і всередині ринку: з усіма провідними гравцями індустрії, із суміжними галузями, з усією креативною індустрією загалом. Тому й наш бізнес розширює як свої напрямки та інтереси, так і горизонти.

 

– Що тут залежить від вас, а що від держави?

– Нам доводиться багато працювати з державними органами. Уряд добре розуміє, що креативна індустрія – це надпотужний актив, тому що це передусім продукт із доданою вартістю, з експортним потенціалом. Зараз міністерства та профільні інституції вже працюють у зв'язці з галуззю не тільки в контексті творчих пітчингів, грантів і державних замовлень, а й в контексті розробки загальної стратегії, яка формує політику креативної індустрії. Також Міністерство культури, Державне агентство України з питань кіно і Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення разом з представниками індустрії виконують завдання, спільні для них і для індустрії. Ключове – спільні інтереси. Ефективний результат досягається винятково через спільні інтереси та мету.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі відкрило експертні консультації щодо створення сприятливих умов для креативної індустрії, і на цій платформі об'єдналися всі – дизайн, фешн, кіно, реклама, музика, ТБ, IT тощо. Робоча група складається з професіоналів з усіх секторів бізнесу, що працюють у цих галузях. У рамках усіх цих об'єднань ми розробляємо стратегію не тільки щодо розвитку внутрішнього ринку і створення найефективніших економічних умов, але й щодо популяризації нашої креативної індустрії і України на міжнародній платформі, починаючи з міжнародних фестивалів високого класу, міжнародних форумів і закінчуючи обміном досвідом та ресурсами.

Слід тверезо дивитися на ситуацію: потенційні зарубіжні інвестори не знають, що відбувається в нас на ринку в цілому, – тут «вистрілюють» окремі кейси й приватні успіхи. Якщо ми запровадимо зрозумілі та прозорі правила та систему роботи для креативної індустрії, то через рік-два побачимо вкрай позитивну статистику. На прикладі розвитку одного лишень сектору в Україні – аудіовізуалу – з упевненістю констатую: зупинити це вже неможливо. Так, попереду багато роботи, але головне, що ми знаємо, як потрібно діяти й що саме робити.

 

– Цього року Ви були одним з експертів комісії з відбору проектів на пітчингу Міністерства культури. Ваше враження від його результатів, поданих робіт, ефекту для ринку.

– Важливо те, що конкурс Мінкульту продовжив курс, первісно закладений сучасною командою Держкіно, його творчими пітчингами, та рушає в умовах нагальної індустріальної трансформації. Більше уваги стали приділяти жанровим фільмам, які розраховані на широку аудиторію, можуть дати широкий соціальний ефект, та при цьому є ефективними економічними моделями. Нам потрібні глядачі, а глядачам – якісний контент. 

Експертна рада Мінкульту складається з представників індустрії з різних сфер кіно- і телевиробництва: творці, кіновиробники, телевізійники, прокатники, виробники серіалів, мультиплікатори... Об’єднання різних напрямів дає найбільш ефективний результат. Це спільна робота, оцінка проектів з усіх сторін. Мінкультом підтримано насправді велику кількість проектів, які за всіма критеріями отримали хорошу оцінку. Так, це дуже важке й відповідальне завдання. Воно складне як за обсягом, так і морально. Але експерти – професіонали. Слід враховувати, що програма Мінкульту – це свого роду стартап, адже конкурс об’єднав у собі як кінотеатральні проекти, так і телевізійні серіали, документалістику, анімацію. А те, що він проводився в умовах індустріальної трансформації й законодавчої реформації, стислого часу, це ще більше додає йому важливості. Тепер ми бажаємо творчої наснаги конкурсантам, успіху й дуже чекаємо на результат.

На конкурсі було презентовано дуже цікаві та якісні проекти, і навіть тим, хто не виграв, я бажаю рухатися далі. Справді є багато історій, над якими варто попрацювати.

У цілому, на всіх конкурсах кінопроектів, де б вони не відбувалися – у Мінкульті, Держкіно чи в Культурному фонді – усе більше цікавих історій. Це дуже позитивна тенденція. І мені подобається, що всі структури, які виділять фінанси на підтримку кіно, працюють в абсолютній синергії з індустрією. 

Якщо оцінювати конкурс і ту саму індустріальну трансформацію з дещо «непопулярної» сторони, але якої не можна оминати, то це питання свідомості самої індустрії. Державні органи державними органами, але й самі гравці повинні розуміти, що ми перейшли у важливу фазу справжньої конкуренції. Не розподіл пирога, а здорова конкуренція ефективних результатів і якості. Ринок уже живе в таких умовах, точка неповернення пройдена. Хто це розуміє, той уже навчився радіти успіхам конкурентів. Адже успіх конкурента – це прокладена доріжка для решти.

Тому я впевнена, що якісні проекти, популярні, успішні й навіть культові – це вже неминуча й дуже близька реальність.

 

– Нещодавно Ви повернулися з робочої поїздки до Молдови. Розкажіть про її результати. Яка ситуація в цій країні, і чи можна вже говорити про спільні проекти?

– Якщо коротко: приємно вражена тим, що колеги з Молдови беруть за взірець наш ринок і нашу завзяту мобілізовану роботу задля його розвитку.

Нас об'єднує багато факторів: ми близькі за ментальністю, ми спілкуємося без перекладачів, у нас є потенціал величезної кількості спільних історій як у сьогоденні, так і в історичних тематиках. Молдова прекрасна, у неї дивовижні й дуже різноманітні локації – для будь-яких завдань і задумів, чудові люди, професіонали, готові працювати. А ще – це хороший партнер у співпраці з Румунією, у якій існує досить розвинена індустрія. Про спільні проекти переговори ведуться, деякі ми вже розглядаємо.

У цілому, у Молдові ситуація відрізняється від нашої: там є канали, які транслюють російський контент, багато румунського контенту, взагалі закупний контент превалює. Місцевий контент знімається для молдавського ринку й здебільшого для румунського. Я сподіваюся, що молдавська індустрія дуже швидко наростить виробництво локального продукту з широким експортним потенціалом. Але необхідність у телевиробництві є – просто необхідно перелаштуватися на ці рейки.

У Молдові є умови, які можуть бути вигідними для нас. Вона стала в ряд з країнами, які відкрили кеш-рибейти (державна підтримка у формі повернення частини кваліфікованих витрат у виробництві кіно). З жовтня цього року почала діяти ставка кеш-рибейту на рівні 25 % і плюс 5 % за популяризацію в проекті Молдови.

Молдова стикається і з кадровим дефіцитом, але вони вже продумують освітні проекти, програми з обміну досвідом. Вона на правильному шляху.

 

– А брак яких спеціалістів в Україні ви відчуваєте?

– З позиції локального ринку в нас дефіцит сценарних фахівців, акторів і сильних продюсерів; з позиції міжнародного – потрібні firstID (другі режисери), продакшн-менеджери, технічний персонал зі знанням англійської мови. Зараз ми переймаємо фахівців з рекламної сфери, які, за великим рахунком, і відкрили нашу Україну для іноземної співпраці.

 

– Таке запозичення стосується креативних кадрів чи технічних?

– Тих, хто працює на знімальному майданчику, і бажано, англомовних. На жаль, поки що поєднання гарного володіння мовою і професією – рідкість. Звичайно, на міжнародних проектах люди будуть набиратися досвіду. Але це не означає, що інвестувати в освіту не потрібно. Обов'язково потрібно. І тому в нас працює Star Media School з акторським і сценарним курсом. Також у співпраці з університетом «Україна» ми відкриваємо курс профільних професій – таким чином наші випускники матимуть офіційні дипломи. А ще ми підтримуємо найбільш талановитих студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого спеціальною стипендією та допомагаємо їм консультаціями.

 

– А який відсоток випускників Star Media School залишається у вас?

– Ми інвестуємо в освіту й випускаємо фахівців для ринку в цілому, мова йде про загальноіндустріальне завдання. Ми не працюємо тільки «під себе» – це неефективно, адже ринок настільки динамічний, що ці люди все одно рано чи пізно прийдуть до нас. І прийдуть до нас із досвідом.

І на додаток практичний приклад очевидної синергії креативних секторів. Star Media співпрацює з театрами. І це комплексний підхід з різносторонніми завданнями. Зараз в українському кіно існує дефіцит зірок-акторів – своїх рідних улюбленців, на яких глядач іде в кіно. Ми їздимо всією країною й шукаємо їх в українських театрах. І в нас є дуже вдалі приклади таким чином знайдених скарбів. Дебютанти в наших проектах уже знімаються в кіно у колег.

Також уже другий рік поспіль ми підтримуємо Запорізький театр молоді. Минулого року ми допомогли з постановкою та прем’єрами комедійної п’єси Рея Куні «Тато в павутинні», яка поїхала потім гастролями всією Україною і яку ми зустріли в Києві на три дні з повними аншлагами. Цього року також у співпраці з нами вони поставили ще одну комедійну п’єсу Рея Куні «Люкс №13». Це своєрідний поштовх, який дає дійовий ефект: театр з успіхом гастролює, дає радість і задоволення публіці й заробляє кошти на свій розвиток і наступні постановки. І, що важливо: артисти театру стають улюбленцями глядачів.

Це вже співпраця, яка необхідна і театру, і кіно. А головне – глядачеві, який прийде на свою улюблену зірку і в театр, і в кіно. Глядач потребує багато духовної їжі й культури. І її буде все більше. І ще більше глядач дізнається в унікальному проекті про історію українського театру, який ми зараз розробляємо.

 


 

ОЛЬГА ПАНТЕЛЕЙМОНОВА

Працює в медійній галузі понад 15 років. За освітою – юрист. До Star Media прийшла 2007-го, з 2015-го обійняла посаду гендиректора Групи компаній Star Media. Академік Української Телевізійної Академії. Член робочих груп з розробки законодавства про державну підтримку кінематографії та нормативних актів, спрямованих на реалізацію реформи підтримки кіногалузі та розвитку креативних індустрій.

Матеріали за темою

Номер 25

Номер 25

14 вересня 2019 / Редакція журналу VGL Cinema

Осінній, 25-й номер, журналу VGL cinema, як завжди, насичений цікавими інтерв’ю, фестивальними подіями, новими проєктами та аналітичною інформацією.