Трейлери та відео

Драма «Кріпосна. Жадана любов»: Історія кохання – зовсім не казка
Гурт Kalush записав трек до 30-річчя телеканалу ТЕТ

Режисер Далібор Матаніч: «Політики дуже злякалися правди, яку ми показуємо в серіалі «Зломовчання»

25.06.2021
об 17:29

Однією з головних серіальних прем’єр Європи, яка вийде наприкінці 2021 року, обіцяє стати серіал «Зломовчання». Він викриває сексуальне рабство та контрабанду зброї, якими займалися високопосадовці Хорватії та України. У копродукції цих двох країн і фільмується серіал, який має привернути увагу всього світу до цих страшних проблем.

Шестисерійний фільм переносить глядача в тихе хорватське місто Осієк. За його мирним фасадом відбуваються страшні злочини і працює трафік українських дівчат, яких продають у будинки розпусти. Одного разу зникає молода українка, на пошуки якої вирушає її родичка (роль якої виконує Ксенія Мішина). У ході розслідування вона дізнається про низку загадкових убивств українських дівчат, а також відстежує трафік між Києвом та Осієком, за яким юних красунь переправляли до Європи. Героїня об’єднує сили з детективом Володимиром і журналістом Стрибором, які готові піти на найбільший ризик, щоб розкрити правду. Режисером серіалу став Далібор Матаніч, який в інтерв’ю VGL Cinema розповів про те, що спільного буде у «Зломовчання» з рейтинговими скандинавськими серіалами та за рахунок чого східноєвропейське кіно може обійти великобюджетні голлівудські проєкти.

 

– В основу вашого серіалу покладено реальні події?

– Так, у 2009 році я прочитав розслідування хорватського журналіста Драго Хедла: він простежив за дівчатами, яких привозять з України до Європи для сексуального рабства. На основі цих публікацій Хедл написав трилогію художніх романів «Slavonian Trilogy», які спираються на абсолютно реальні шокуючі факти. За ці твори він отримав престижну журналістську нагороду. Саме перша частина цієї трилогії лягла в основу нашого серіалу. Описана в книгах схема торгівлі людьми штучно замовчувалася в суспільстві. Звідси й назва серіалу «Зломовчання» — люди намагалися приховати страшні речі, які відбувалися фактично в усіх на очах.

 

Далібор Матаніч

Фільмографія Далібора Матаніча на IMDb налічує 22 стрічки різних жанрів. У фестивальному світі режисер відомий своїм фільмом «Зеніт» (2015), що здобув понад дюжину нагород, серед яких і приз журі на Каннському кінофестивалі. Окрім того, стрічка брала участь в основному конкурсі Одеського кінофоруму. А серед пошановувачів серіалів Матаніч прославився своїм проєктом «Новини» («The Paper»), права на показ якого викупив Netflix. Критики зауважують, що цей серіал обіграв один із найяскравіших журналістських сюжетів у кіно останніх років. Новий проєкт режисера «Зломовчання» показує вже нове, не менш резонансне розслідування медійників, яке базується на реальних подіях та красномовно натякає на тих-кого-не-можна-називати.

 

– Ваш серіал ще тільки знімається, а вже викликав резонанс. Дізнавшись, що розслідування контрабанди та торгівлі людьми потрапить на екрани, один із політиків навіть зняв свою кандидатуру з виборів у Хорватії.

– Існує реальний зв’язок між злочинами, які ми показуємо в серіалі, й окремими представниками влади в Хорватії. Частина з них контролює будинки розпусти, куди поставляють сексрабинь з України. Але ми не називаємо конкретних імен. Проблема торгівлі людьми існує в різних державах, і ми хочемо зробити наш сюжет універсальним, без прив’язки до якоїсь конкретної країни.

 

– Хто сильніший: журналіст, озброєний лише ручкою, чи бандит із цілим арсеналом зброї?

– Я впевнений, що один журналіст був сильніший за цілу сотню бандитів з автоматами в руках. Образ одного з головних героїв серіалу — журналіста Стрибора — списано з автора роману-першоджерела Драго Хедла. Своїми текстами він зумів вигнати у відставку цілу низку міністрів і депутатів. Тож професія журналіста, безумовно, на багатьох наводить страх. Такий самий ефект матиме й наш фільм.

 

– В ООН підрахували, що за роки української незалежності рабами стало понад 260 тис. наших співвітчизників. Як ваш фільм допоможе в розв’язанні цієї страшної проблеми?

– Наш фільм змусить людей задуматися, наскільки жахлива ця проблема. Він покаже, які муки переживають ті, хто стає жертвами сексуального рабства. Лаючи рабство, ми часто спрямовуємо всі списи лише на тих, хто торгує людьми. Але ж є чимало й тих, кому комфортно бути рабом. Сподіваюся, наш фільм змусить їх задуматися й вони перестануть продавати свою душу за швидкі брудні гроші. Один з наших президентів сказав, що за радянських часів усе в Хорватії працювало на благо буквально 200 сімей. Решта ж населення жили в злиднях і обслуговували цю самопроголошену еліту. Тобто, по суті, всі інші були рабами. Але в останні десятиліття як Хорватія, так і Україна намагаються вирівняти цей страшний розрив між дуже багатими й дуже бідними. Проте ця трансформація від радянського соціалізму до здорового капіталізму й демократії виявилася дуже непростим випробуванням. Тож наш серіал не тільки викриває кримінальну схему сексуального рабства, а й показує ось цю болісну трансформацію суспільства.

– За атмосферою на що буде схоже «Зломовчання»?

– Під час зйомок я часто згадував південнокорейську стрічку «Спогади про вбивство», яку зняв Пон Чжун Хо («Паразити»). У ній головний герой також був одержимий розслідуванням і намагався відстояти справедливість, незважаючи ні на що. Також для мене одним з орієнтирів у роботі є класична голлівудська стрічка «Вся президентська рать» Алана Пакули, у якій журналісти кинули виклик самому президенту. Коли ми знімали серіал «Новини», то намагалися створити власний унікальний стиль. Пізніше критики називали його «адріатичний нуар» і часто порівнювали стрічку зі скандинавськими серіалами на кшталт «Мосту».

 

– Які серіали останніх років ви вважаєте справжніми шедеврами?

– «Спадкоємці», «Фарго», «Гострі предмети»...

 

– Ви справжній кіноман. Нечасто режисери настільки активно переглядають фільми інших сучасних авторів.

– Так, я дивлюся дуже багато фільмів. Навіть своїх дітей назвав на честь улюблених кіногероїв: дочка Лола (на честь героїні фільму «Біжи, Лоло, біжи», 1998), син Макс («Божевільний Макс», 1979) і молодший син — Нео («Матриця», 1999). Усі ці стрічки змінили моє життя. Вони розповідають про людей, які намагаються вирватися із цієї жорстокої системи, у якій ми живемо.

– Ваш серіал «Новини» викупив Netflix. Чи вплинула співпраця із цим стримінговим сервісом на вашу кар’єру?

– Ні. Упевнений, що набагато ефективнішою, ніж з Netflix, буде теперішня співпраця з українськими компаніями Star Media і OLL.TV, а також німецькою компанією Beta Film, яка займається міжнародною дистриб’юцією «Зломовчання». У нашому серіалі присутня оригінальна фактура Східної Європи і пронизлива атмосфера, за рахунок яких він явно виділиться на загальному тлі фільмів з інших країн. Серіалам зі Східної Європи важко конкурувати з голлівудськими або британськими. Адже в останніх бюджет удесятеро більший. Єдине, чим ми можемо виділитися поряд з ними, — це стиль, креативні знахідки, свіжі ідеї та несподівані сюжетні рішення. Ось на це ми й робимо ставку в нашому кіно.

 

– «Зломовчання» знімається для онлайн-платформи OLL.TV. Чи надає це більше свободи в роботі, ніж якби серіал створювався для традиційного ТБ?

– Звичайно, якби ми знімали фільм тільки для телебачення, то нам би не дозволили показувати стільки куріння, нецензурної лексики, жорстокості, відвертих сцен і алкоголю, скільки в нас прописано за сюжетом. Зрозумійте, у нас же у стрічці фігурує багато криміналітету, і все вищезгадане — невід’ємна частина його існування. Саме в пошуках цієї свободи так багато режисерів останніми роками активно переходять у стримінгові сервіси.

 

– У Хорватії кеш-рибейти мають уже довгу славну традицію. В Україні ж ця система тільки починає діяти. Почасти завдяки їй і стала можливою копродукція нашої країни з Хорватією для зйомок «Зломовчання».

– Кеш-рибейти дійсно створюють підґрунтя для зйомок, вони привертають багатих іноземних продюсерів у вашу країну та розвивають індустрію.

– Як вам працювалося з українськими акторами?

– Українці – дуже організовані й старанні в роботі. Вони завжди приходять на майданчик з вивченим текстом, вони заздалегідь відрепетирують свого персонажа й дуже акуратно дотримуються карантинних правил. Завдяки такому професіоналізму нам вдалося надзвичайно оперативно все відзняти — усі шість серій зафільмували буквально за 56 днів у двох країнах. Головну роль у «Зломовчанні» виконала ваша зірка Ксенія Мішина. Їй випало неймовірно складне завдання — грати роль хорватською мовою, якою вона не володіє. І незважаючи на те що в Ксенії було геть мало часу на підготовку, у кадрі вона говорить дуже природно. Браво!

Читайте також:

Анімація

Сила рок-н-ролу у сиквелі «Рок Доґ 2»

Влітку проводити більше часу із сім’єю, в тому числі, допомагають кіносеанси. Створіть традицію щосуботи разом із малечою проводити час за переглядом анімації на великому екрані. Адже, щотижня виходитимуть цікаві мультфільми, наприклад з 5 серпня в українських кінотеатрах почнуть транслювати сімейний фільм «Рок Доґ 2».

08.06.2021
об 13:23

Новини

Ксенія Мішина заговорить хорватською в серіалі про кримінальний бізнес

На минулому тижні завершилися зйомки серіалу «Зломовчання», над виробництвом якого працює кінокомпанія Star Media в партнерстві з хорватською компанією Drugi plan, німецьким дистриб'ютором Beta Film і українською онлайн-платформою OLL.TV.

14.06.2021
об 15:50

Новини

Кастинг від реаліті на мільйон: «Новий канал» шукає сміливих хлопців і дівчат

Креативний департамент «Нового каналу» пропонує авантюрним і самотнім хлопцям та дівчатам поборотися за мільйон гривень, але спочатку потрібно пройти кастинг для участі в реаліті, яке ще не йшло на українському ТБ.

22.06.2021
об 15:02

Новини

Павло Сушко: Про основні законодавчі ініціативи

У час світового розвитку технологій, різноманітності креативу та стрімкого поширення сприйняття культури через аудіовізуальний контент Україні потрібно вчасно адаптуватися й приділити особливу увагу розвитку кіноіндустрії з допомогою ефективних механізмів державної підтримки кінематографії. Як цього досягти VGL Cinema розповів народний депутат України, заступник голови комітету, голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко.

24.06.2021
об 11:57