Трейлери та відео

Як створювали промо для шоу «Супер Топ-модель по-українськи»
Дмитро Комаров розповів, що покажуть у новому сезоні «Світ навиворіт»

Тетяна Гелб: "Просто любiть i живiть у свiтi, який намалюєте самi. I все у Вас вийде!"

03.02.2019
об 00:51

Згадайте, яку кількість фільмів, серіалів, книг присвячено приготуванню їжі. Цей процес – ціле мистецтво. Усі розмови – навколо інгредієнтів, спецій, секретних рецептів, що передаються з покоління в покоління. Кулінарна майстерність зачаровує, це особливий дар, а якщо головна героїня енергійна, креативна і створює власні сценарії приготування страв, то на екрані (читайте кухні) з'являється магія. Іскри в повітрі, пристрасть і постійний пошук нового – поєднуваного і не дуже, любов до експериментів дають бездоганний, смачний результат. Для усіх небайдужих до кухарства ми написали історію про українку, яка живе в угорщині, з усією душею віддається кулінарії, готує тільки з гарним настроєм, за якою можна спостерігати годинами, надихатися й заряджатися її енергією – фіналістку й кондитера угорської версії «Майстер шеф» Тетяну Гелб.
 

– Тетяно, Ви закінчили медичний інститут, а знайшли своє ідеальне місце в кулінарії. З чого все починалося?
– Ніхто ніколи не вчив мене готувати: мама не мала на це часу, а я – бажання. Звикла, що на сніданок у моїй сім'ї були вареники трьох видів, а на обід – 5 страв, і я була впевнена, що впораюся з готуванням без проблем. Але я завжди була перфекціоністкою, до того ж пихатою. Тому, вийшовши заміж у 19 років, вирішила одразу стати ідеальною господинею. Як зараз пам'ятаю, чоловік, спробувавши мій перший кулінарний шедевр – гречку і курку, запечені в духовці, сказав: «Давай поки що готувати буду я!». Я не образилася, але того ж дня купила кулінарну книгу.
Я родом з України, а там готують усі й рецептами діляться із задоволенням. Вчилася я в медичному інституті, мої студентські часи навчили готувати не те, що хотіли, а з того, що було. Тому рецептів «з нічого» у мене було досить. І зараз ще ними користуюся!


– Коли дивишся Ваші передачі й читаєш рецепти, відчуваєш наповненість енергією й позитивом. Здається, що на Вашій кухні панує пристрасть і є якась магія...
– Я не кухар, я просто дуже люблю готувати, відчуваю спеції, люблю творити, а ще більше люблю годувати. Так вийшло, що кухня зайняла весь мій простір. Похід на ринок я ніколи не проміняю на шопінг. Перед кожною подорожжю насамперед я з'ясовую, де розташований міський базар. Я люблю відчувати країну за смаком і запахом. Морепродукти Іспанії, італійські сири, океанічні водорості викликають у мене дитячий захват.
Моє завдання – знаходити щось нове й цікаве, використавши при цьому давно звичні й знайомі всім продукти, сприймати світ по-новому, кожного разу бачити нові відблиски й півтони. Чим складніша тема страви, чим більше задіяно «персонажів», тим цікавішою є наша розповідь, в основі якої лежить тепло наших рук, що створюють кожну композицію. І нехай мої витвори будуть недовговічні, я вдосталь насолоджуюся процесом створення кожної окремої страви й розкриваю всі тонкощі кожного окремого продукту, при цьому сполучаючи та змішуючи смаки, як художник змішує свою неповторну палітру. Люблю готувати страви різних країн: України – за її колорит і смак дитинства, Італії – за легкість і невимушеність, Мексики – за різкість і гостроту. Моя окрема історія – торти. Намагаюся робити їх знайомим людям, оскільки для мене дуже важливо відчувати їхній настрій і уловлювати бажання, дивувати й захоплювати їх. Діти мені часто пишуть самі й розповідають свої таємні бажання і, звичайно, у секреті від батьків умовляють додати більше шоколаду (посміхається).Особлива майстерність і відповідальність – весільні торти. Зробити так, щоб наречені побачили в торті всі свої бажання, порадувати гостей смаком і перевершити всі очікування! Я вирішила вражати публіку, збираючи торт при них. Ніколи не бачила нічого подібного, тому перший мій торт, який вибудовувався у вежу на очах гостей, був для мене викликом. Але все вийшло! Зараз я роблю цей шедевр набагато впевненіше, але все одно кожного разу хвилююся, виходжу до гостей, як на прем'єру в театрі.


– Як Ви потрапили в телевізійні проекти?
– Як пристрасний фанат кулінарії, я часто дивлюся передачі про їжу. Іноді це потішно, іноді нудно, а частіше дуже пізнавально. З величезним задоволенням не раз чаклувала на телевізійних кухнях України і Росії, розкриваючи секрети угорських страв. Масштабне кулінарне реаліті-шоу, що здобуло популярність серед глядачів у всьому світі вже кілька років тому, тепер дісталося й Угорщини. Я давно відкрила для себе «Майстер Шеф», і вже ніяк не могла уявити себе в ролі учасника, що долає перешкоди для того, щоб на кухонному столі з'явився хитромудрий шедевр.
Готувати я любила завжди. Причому чим цікавіше й складніше приготована страва, тим більше задоволення я отримую. Адже кожен з нас в душі дизайнер своєї квартири, шеф-кухар на своїй кухні, свій особистий стиліст і візажист. Я дуже люблю спостерігати за тим, як гості вже з порога намагаються вгадати сьогоднішнє меню, як мої домашні юрбляться біля холодильника з надією добути там найласіший шматочок.
Загалом, я звикла робити все з любов'ю і задоволенням. Коли мої діти почали мені натякати, що я була б крутим гравцем шоу, – сміялася. Коли мені подзвонили й запропонували пройти три кастинги – напружилася. Коли прочитала графік зйомок – здригнулася. І тільки слова чоловіка: «Я впевнений, ти впораєшся, а ми у всьому тебе підтримаємо», – змусили мене зробити перший крок.
У кулінарії існує правило трьох «С»: справжнім кухарем вважається лише той, хто може приготувати салат, соус, суп. У мене цих літер значно більше, тому у своїй здатності приготувати торт з кабачка я не сумнівалася. Якби тоді я знала, скільки ще перемог і провалів чекає мене попереду, які інтриги відбуваються між учасниками, наскільки думка журі розходиться з твоїми очікуваннями! Але, як співається: «Фарш неможливо провернути назад».
Я вийшла у фінал. Я не стала переможцем, але, звичайно, для своїх близьких я герой! Не знаю, чи погодилася б я ще раз пройти цей шлях, напевно – ні. «Майстер Шеф» – це не лише боротьба майстерних кулінарів, але й боротьба характерів і думок. Стільки критики я не чула за все життя, у такій напрузі не працювала ніколи, але неодноразова похвала шефа давала сили йти далі. Не вчивши професійно ази кухарського мистецтва, теорію кулінарії і хімічних процесів, дуже складно було готувати нарівні з кухарями. Але працюючи поруч, я навчилася багатьом прийомам «профі» кухні, про які мала лише віддалене уявлення.
Як людина досить уважна до деталей і жадібна до навчання, корисну для себе інформацію я записувала, замальовувала, запам'ятовувала й тепер з величезним задоволенням використовую на своїй кухні. Я стала сміливіше експериментувати й довіряти своїй інтуїції. Можу за запахом визначити, чи готова страва, гру солі й цукру відчуваю на око, з непоєднуваних продуктів створити кулінарний шедевр – тепер моє улюблене заняття!
Наступного року в програму «Майстер Шеф» я вже повернулася кондитером! Запропонувала учасникам відтворити три моїх улюблених торти – лимонний, червоний оксамит і, звичайно, наш український медовий. Спостерігаючи за їхньою роботою, я переживала за всіх і за кожного окремо. Скажу вам, бути по інший бік куліс – набагато приємніше, але також хвилююче.

 

– У Вас є улюблені фільми про їжу, які Вас надихають?
–Моїм улюбленим, як не дивно, є мультфільм «Рататуй». Я і сама нагадую головного персонажа: у мене все літає, шипить, б'ється. Також мені подобається «Прянощі та пристрасті» – мила любовна історія про те, що кухня – це ціле життя, одночасно може бути місцем для війни і миру, примиряти цілі культури на фоні найкрасивіших страв та гастрономічних традицій. Дуже мотивуюча стрічка «Шеф Адам Джонс» – про те, що кожен може помилятися і як важливо створити сильну команду. Їжа показана тут як мистецтво, мистецтво створення кулінарних шедеврів і образів.
І дуже практичний фільм «Дівчата» (посміхається), адже героїня навчає глядача, як приготувати 30 страв з картоплі. Пам'ятаєте, картопля смажена, пюре, зрази, деруни…
Сама я неодноразово намагалася приготувати за рецептом з фільму. Це моя пристрасть – якщо я бачу те, чого не куштувала, тут же починаю пошуки рецептів, інгредієнтів, біжу за продуктами. Шкода, що ринки вночі не працюють! З моїм молодшим сином готували рататуй. Серіал «Кухня» дивилася особливо уважно. І навіть одного разу на «Майстер Шефі» мене врятував персонаж серіалу Баринов. Мені дісталися обрізки кролика – вийшло шикарне фрикасе.

 

– Книга – Ваш новий проект. Поділіться емоціями, як вона створювалася.
– Коли вийде у світ цей журнал, моя книга вже стоятиме на полицях. Свою «Палітру рецептів» я почала писати для своїх дітей і онуків. Але чоловік, який вірить у мене більше, ніж увесь світ, умовив прискорити крок. Писала її я довго, тому що все робила сама – готувала, фотографувала, записувала. Не можу сказати, що було складно, радше захоплююче. Виходило, звичайно, звичайно, не все й не завжди, але я отримувала задоволення і, хочу сказати, що без підтримки сім'ї я б навряд чи це зробила. Моя книга вийде угорською й російською, а надалі перекладемо й українською.
Що відрізняє «Палітру рецептів» – вона з душею. Я щиро вірю, що будь-яка людина може перетворити своє захоплення на гордість, яка радуватиме її щодня.
А ще так сталося, що я дуже захопилася молекулярною кухнею, у якій використовують масу хімічних інгредієнтів, створюючи неповторні текстури й кольори. Але чомусь гості мої почали сумувати на моїй кухні, де все красиво, оригінально, але… звичну ж їжу ніхто не відміняв. У своїй книзі я ділюся навичками, як можна приготувати звичайні котлети, використавши все те, що є в кожної господині на кухні, але подати їх з молекулярними прикрасами, причому без особливих зусиль і за допомогою звичайних продуктів. Це як улюблений плед, але з дуже вишуканою родзинкою.

Мабуть, немає людини, яка б була зовсім байдужа до мистецтва. У всіх нас бувають такі дні, коли накочує напад натхнення. Хочеться змахнути пензликом і створити що-небудь такенне, прекрасне! У мене такі напади трапляються із завидною регулярністю. Тож і прийшла в голову думка поєднати корисне і приємне. І зробити це для себе і своєї сім'ї, а ще для друзів, а ще для бабусі.
Давайте малювати на кухні, давайте разом створювати картини, які відбивають почуття й надають смаку вже в книзі. Зізнаюся, малюю я гірше, ніж готую, напевно, тому, що готувала завжди, а малювати тільки вчуся. Наші страви, як і картини, будуть ліричними, романтичними, епічними, а головне – різноплановими. Саме тому я не вибрала якусь певну тематику або кухню окремо взятої країни, а намагалася додати нових фарб у вже знайомі нам рецепти. Звичних щів і смаженої картоплі Ви тут не знайдете, але, запевняю, все буде дуже смачно, яскраво і – головне! – натурально. У нашій палітрі ми не використовуватимемо харчових барвників, при цьому гра фарб тішитиме око, а тарілка слугуватиме полотном. Ми створимо невеликі етюди, прості, але красиві ескізи, смачні натюрморти й навіть дитячі малюнки.
І ще, моя книга для тих, хто боїться втілювати в життя найсміливіші мрії. Вона не написана на одному подиху, тому що все зроблено однією людиною на одній кухні. Увечері я писала рецепт, уранці їхала на ринок, закуповувавши не зовсім ті продукти, які планувала, потім готувала, компонувала на тарілці, фотографувала. Увечері розуміла, що не все вийшло, переписувала, уранці все повторювалося...
Я не кухар, я просто дуже люблю кухню, відчуваю спеції, люблю творити, а ще більше люблю годувати. Мої друзі говорять, що в мене непогано виходить.
Я не фотограф, просто я зрозуміла, що ніхто не примчить до мене додому о другій ночі, щоб зняти те, що прийшло мені в голову саме зараз.
Я не письменник, просто розумію, що мої слова й думки мають бути написані мною, а не професіоналом, для того, щоб усе було просто й зрозуміло.
Тому, сподіваюся, я зможу надихнути вас на приготування звичних страв у новому кольорі. Просто любіть і живіть у світі, який намалюєте самі. І все у Вас вийде!!!


Тетяна Гелб: 
Українка за походженням, живе в Будапешті понад 10 років. Хобі й пристрасть її життя – кулінарія. Вона любить годувати друзів і сім'ю, експериментувати з кухнями різних країн і створювати свої авторські рецепти. У грудні 2018 р. вийшла її книга «Палітра рецептів», також Тетяна веде свій сайт «Танго зі сковорідками» (www.taniagelb.com), де ділиться тільки перевіреними рецептами, є експертом у кулінарних телепрограмах, бере участь у кулінарних шоу на угорських та російських каналах: «Майстер Шеф», «Час обідати» з Наталею Корольовою та Олександром Олешком, «Смачно» з Оксаною Сташенко, Володимиром Березіним, Олександром Морозовим, «Поїдемо поїмо» з Джоном Уореном, «Рецепти Шинкаря» з Михайлом Романовим, «Пікнік на дачі» та інших.