Трейлери та відео

Фільм-призер Берлінале «Стоп-Земля» Катерини Горностай вийде в прокат у січні
«Я – панда»: трейлер нової анімації українською

Павло Сушко: «Наша мета – зробити Україну конкурентоспроможною на міжнародній кіноарені»

31.08.2021
об 10:06

Наприкінці серпня 2021-го виповнюється два роки від заснування підкомітету у сфері кінематографу та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. За цей час підкомітет на чолі з рушієм його створення народним депутатом Павлом Сушком запровадив багато важливих ініціатив, які, зокрема, допомогли українській кіноіндустрії вистояти за часів пандемії й підвищити свою міжнародну конкурентоспроможність. Та це лише початок великої роботи.

 

«Потрапивши до парламенту, я довго вагався, який комітет обрати для подальшої діяльності. Та коли дізнався, що в Комітеті гуманітарної та інформаційної політики на той час не було жодного виробника кіно, який міг би стати локомотивом законодавчих змін для індустрії, то надав перевагу цьому напрямку роботи», – згадує пан Сушко.

 

Вибір закономірний, адже Павло Миколайович – член Української та Європейської кіноакадемій, учасник Громадської ради Українського Оскарівського комітету, лауреат «Золотої Дзиґи», продюсер комедії «DZIDZIO Контрабас» (2017), що стала першим вітчизняним фільмом, який окупив себе в прокаті, – не опосередковано, а зсередини знає про всі проблеми й потреби індустрії, а також розуміє її велике значення як для української культури, економіки, політики, так і для формування іміджу нашої держави на міжнародній арені.

 

ПАВЛО СУШКО – народний депутат України, заступник голови депутатської фракції ПП «Слуга народу», голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член Європейської кіноакадемії, член Української кіноакадемії, кінопродюсер, член Громадської ради Українського Оскарівського комітету.

 

За два роки роботи підкомітет, очолюваний паном Сушком, реалізував низку важливих ініціатив, закладених попередниками, та запровадив багато нових, спрямованих на всебічний розвиток індустрії. У своїй роботі підкомітет системно аналізує чинне законодавство, знаходить шляхи для його вдосконалення й не зупиняється на досягнутому, хоча досягнуто вже – без перебільшення – дуже багато. Тож давайте поглянемо, що саме вже зробив підкомітет і над чим працює наразі: напрацювань чимало, тому зупинимося на найголовніших з них за ключовими векторами діяльності.

 

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ: КЕШ-РИБЕЙТИ, КІНОКОМІСІЇ, EURIMAGES, УГОДА УКРАЇНА–КАНАДА

Багато років поспіль, коли майже всі країни Європи були активно включені в міжнародне кіновиробництво завдяки кеш-рибейтам (системі відшкодування витрат іноземним кіновиробникам), Україна лишалася осторонь цього процесу. Та завдяки зусиллям підкомітету, закон про кеш-рибейти, що передбачає відшкодування витрат у розмірі 25 % іноземним кіновиробникам за зйомки в Україні (та ще 5 % пільг у разі, якщо контент створено з використанням української айдентики) зрештою було ухвалено. І результати не змусили на себе чекати: так, минулого літа в Києві знімали комедійний французький бойовик «Останній найманець» (The Last Mercenary) з Жаном-Клодом Ван Дамом у головній ролі. Це перший оригінальний фільм провідної світової стримінг-платформи Netflix, що знімався в Україні. Безумовно, якби не пандемія Covid-19 та спричинені нею обмеження, іноземних фільмів під кеш-рибейти було б набагато більше, та сподіваємося, що зараз – коли світ починає виходити з кризи й потребує нового цікавого контенту – цей процес швидко поновиться й Україна займе гідне місце на мапі міжнародних кінолокацій Європи. До того ж, завдяки зусиллям підкомітету, Закон «Про кінематографію» був доповнений статтями, що присвячені кінокомісіям – міським організаціям, які займаються промоцією та пристосуванням міста для кіно- й телезйомок. Кінокомісії – це важливий інструмент для стимулювання та підтримання кіновиробництва. А ще – сполучний місток для іноземних кіновиробників до українських локацій.

 

Нам є що запропонувати іноземним студіям: локації, професіоналізм, конкурентні ціни. І зараз ми вже чекаємо на великі знімальні групи з усього світу

 

Також у контексті міжнародного співробітництва значним досягненням є ухвалення минулого літа законопроєкту № 3060 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіновиробництва», завдяки якому звільнили від ПДВ українських творців відеоконтенту на експорт, а саме тих, хто надає послуги виробництва й постпродакшену для зарубіжних держав (за винятком, звісно, країни-агресора). Ця ініціатива покликана підвищити конкурентоспроможність наших професіоналів на глобальному ринку.

Ще один важливий крок на шляху міжнародної співпраці – фіналізація приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів (Eurimages), що відбулася майже за 19 років після першого згадування про можливість такого приєднання. Тож коли пан Сушко каже, що «за час роботи нашого підкомітету вже маємо досягнення, на які індустрія чекала десятки років», наголошуючи, що приєднання до Eurimages – це «нова сторінка у розвитку українського кіно», він не перебільшує. Щорічний бюджет Eurimages становить 26 млн євро. З них приблизно 20-22 млн ідуть саме на підтримку виробництва копродукційних проєктів, й українські кіновиробники вже подаються на підтримку Eurimages. Зокрема, восени минулого року вперше в історії України вітчизняні стрічки були представлені на засіданні Ради правління Eurimages. Результат – відразу два з трьох фільмів отримали підтримку від Європейського фонду на загальну суму 395 тис. євро. А цього року наприкінці червня Європейський фонд підтримав ще один проєкт, надавши 140 тис. євро.

 

Приєднання до Eurimages – це нова сторінка в розвитку українського кіно

 

Окрім того, за сприяння підкомітету було підготовлено та зрештою ратифіковано Угоду про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Україною та Канадою, що набула чинності 1 січня цього року. Угода цього типу автоматично дає українським продюсерам можливість отримати фінансову допомогу асоціації Telefilm Canada, претендувати на податковий кредит і знижки з боку канадського дистриб’ютора. Робота підкомітету щодо всебічної промоції можливостей української кіноіндустрії у світі не зупиняється й ведеться у найрізноманітніших географічних напрямках. Так, проблемні питання, що гальмують ефективну співпрацю нашої держави з Індією – потужним гравцем світового аудіовізуального ринку, – були обговорені в межах першого засідання Міжпарламентської групи дружби України та Індії. А згодом такі самі питання порушувалися на засідання з депутатами з українсько-німецької групи дружби та послами обох країн.

 

«Нам є що запропонувати іноземним студіям: локації, професіоналізм, конкурентні ціни. І зараз, коли законодавство України стало більш досконалим, ми вже чекаємо на великі знімальні групи з усього світу», – коментує пан Сушко.

 

АНТИКРИЗОВІ ІНІЦІАТИВИ: ПІДТРИМКА В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ

Безумовно, останні майже півтора року, що минули від початку запровадження карантинних обмежень через Covid-19, стали чи не найважчим часом для української кіноіндустрії, адже зйомки було обмежено, кінотеатри або не працювали взагалі, або із дозволом на заповненість залів лише на 50 %, а також із великими прогалинами в репертуарі.

І звісно, підкомітет у сфері кінематографу не лишився осторонь проблем індустрії, намагаючись зробити все можливе, аби підтримати її в скрутні часи. Так, у березні цього року пан Сушко ініціював обговорення нагальних для індустрії питань, зокрема щодо держпідтримки кінотеатрів, на зустрічі з міністром фінансів України. Також очолюваний ним підкомітет активно співпрацює із цього питання з Міністерством культури та інформаційної політики.

 

«МКІП зараз аналізує збитки та бюджетні можливості у сфері креативних індустрій, щоб розуміти спроможність надавати інституційну підтримку закладам культури, до яких також належать кінотеатри, у 2021-му. Адже локдаун із 8 січня до 24 січня 2021 року сильно вдарив кінотеатри, оскільки їхня діяльність на цей період була повністю заборонена. У цьому випадку їм допомогла норма в розробленому нами законі щодо зниження орендної плати за майно, яке на час дії обмежувальних заходів не могло ними використовуватися», – зазначає пан Сушко.

 

Також суттєвим аспектом для галузі є ухвалення Закону № 962–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій». Він, зокрема, передбачає продовження до 1 січня 2025 року дії наразі чинної до 1 січня 2023 року норми щодо звільнення від ПДВ операцій з постачання національних фільмів; постачання робіт та послуг із виробництва національних фільмів; архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України; з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, озвучених державною мовою на території України; зі збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини.

 

СОЦІАЛЬНА МІСІЯ: ІНКЛЮЗИВНІСТЬ ТА ЕСТЕТИЧНІСТЬ

Також закон про підтримку кіно та креативних індустрій передбачає знижену ставку ПДВ у розмірі 7 % до операцій із постачання послуг з розповсюдження й демонстрування фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та слуху. А ще він має норму про те, аби тимчасово – з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року – звільнити від ПДВ демонстрацію й розповсюдження національних та іноземних фільмів, дубльованих державною мовою на території України, також за умови, що вони адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху.

 

Одним із напрямів моєї роботи в парламенті є розв’язання проблем людей з інвалідністю. Інклюзія в Україні не має обмежуватися встановленням пандусів

 

Пан Сушко зазначає:

 

«Роботу над цим законом ми почали ще в березні 2020-го, коли розпочався карантин та відбувся секвестр бюджету. На етапі розробки цього законопроєкту моєю ініціативою було впровадження обов’язкової умови для отримання податкової пільги, а саме: аби демонстрування фільмів відбувалося з їхньою адаптацією для людей з порушеннями зору та слуху». Він підкреслює важливість того, щоб усі українці мали рівні можливості: «Одним із напрямів моєї роботи в парламенті є розв’язання проблем людей з інвалідністю. Інклюзія в Україні не має обмежуватися встановленням пандусів. Наприклад, сьогодні людина з порушенням зору не може піти в кіно, тому що для цього майже ніде немає необхідних умов. Це питання може розв’язати системне запровадження тифлокоментування. І пільгові норми, прописані в законі, розроблені таким чином, аби зацікавленими в цій ініціативі були усі: продюсер, дистриб’ютори та кінотеатри. Якщо всі сторони мають намір отримати більший прибуток, інклюзія стане їхньою спільною справою».

 

 КАМЕНІ СПОТИКАННЯ ІНДУСТРІЇ: РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ, ЩО НАКОПИЧУВАЛИСЯ РОКАМИ

Українська кіноіндустрія має багато проблемних питань, і підкомітет намагається всі їх відслідковувати й системно вирішувати. Наприклад, це проблеми з державними кінопідприємствами, такими як «Укркінохроніка», «Національна кінематека України» тощо, що перебувають у стані занепаду, постійно потрапляючи у боргові ями. Як наслідок, держава може втратити майно. Аби цього не допустити, минулого року голова підкомітету ініціював виїзне засідання комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики на названі державні підприємства. За його результатами в «Національній кінематеці України» було змінено арбітражного керуючого, який відверто саботував виведення підприємства з боргів, а також уже є рішення апеляційного суду щодо скасування результатів аукціону (на якому було відчужено державне майно), про який ніхто не знав. На «Укркінохроніці» звільнено директорку, яка «зливала» землю підприємства забудовникам, а також було призначено аудит діяльності підприємства.

Також підкомітет і його голова активно опікуються питанням пошуку додаткових коштів для фінансування українського кіновиробництва. Зокрема, мова про те, аби повернути на постійній основі в компетенцію Українського культурного фонду – у програму аудіовізуального мистецтва – лот девелопменту кінопроєктів.

 

«Минулого року УКФ позбавили можливості фінансувати девелопмент аудіовізуальних творів. Я звернувся до УКФ і МКІП з проханням розглянути пропозицію повернути фонду цю функцію з однією метою – збільшити кількість джерел фінансування майбутніх фільмів», – зазначає пан Сушко.

 

Наразі питання вирішено позитивно, і УКФ уже проводить девелопмент кінопроєктів.

Окрім того, у контексті фінансової підтримки кіногалузі Павло Миколайович навесні цього року ініціював обговорення нагальних для індустрії питань на зустрічі з міністром фінансів. Зокрема, обговорювалися такі проблеми, як складності для кіновиробників у отриманні кредитів за програмою «Доступні кредити 5-7-9 %», коли держава компенсує підприємцю частину кредитного навантаження. Адже в продюсерських центрів немає свого заставного майна, на підставі якого банки могли б видавати кредити на виробництво фільмів. Було запропоновано вирішити це питання за допомогою портфельних гарантій: коли держава гарантує кредит у обсязі 80 % від його загальної ціни. На зустрічі обговорили питання налагодження механізму, аби ці портфельні гарантії реально працювали. А також було порушено питання кеш-рибейтів. Голова підкомітету підкреслив необхідність того, аби кеш-рибейти не відносили до статті бюджету «державна підтримка кінематографії», додатково навантажуючи бюджет виробництва національних фільмів, а йшли окремою статтею фінансування. І ще посадовці обговорили можливість того, щоб податки від рибейтів йшли на спецрахунок, який не залежав би від бюджетного року й міг забезпечувати фінансування рибейтів тоді, коли це необхідно.

 

«Це викликатиме більше довіри в іноземних кіновиробників. Вони розумітимуть, що кошти на спецрахунку не залежатимуть від політичної ситуації в країні», – підкреслює пан Сушко.

 

ВЕЛИКІ ПЛАНИ: ЧІТКІ Й ПРОЗОРІ ПРАВИЛА, МЕНШЕ БЮРОКРАТІЇ ТА КУРС НА ГЛОБАЛЬНИЙ РИНОК

Різні аспекти роботи підкомітету, про які йшлося вище, – як і безліч інших, яких так багато, що всі їх просто неможливо вмістити в один матеріал, – вагомі частини комплексного бачення розвитку кіноіндустрії України як невід’ємної і дуже важливої креативної складової економіки держави. І саме на максимально ефективну реалізацію цього бачення спрямований новий законопроєкт, ініційований паном Сушком, у якому запропоновано внесення змін до законів у сфері кіновиробництва. Він має на меті врегулювання низки важливих процедур і процесів у індустрії, її актуалізацію та осучаснення відповідно до міжнародної практики і викликів сучасного світу. Основні зміни вносяться до законів: «Про державну підтримку кінематографії в Україні», «Про кінематографію», «Про Український культурний фонд», «Про рекламу» і секторально в низку інших законів. Законопроєкт розроблений підкомітетом у сфері кінематографу та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики за участю представників Міністерства культури та інформаційної політики України, Держкіно, професійних об’єднань та громадських організацій галузі кіновиробництва. Так, законопроєкт передбачає створення оновлених – чітких і прозорих – правил проведення конкурсного добору фільмів, що претендують на державну підтримку. Зокрема, запровадження системи рейтингування, яка визначатиме KPI продюсерів: якщо продюсер декілька разів брав кошти в держави на створення комерційного продукту, але його фільм не досяг показників, які заявлялися на пітчингу, це впливатиме на рейтинг продюсера під час участі в майбутніх конкурсах. Для авторських проєктів KPI визначатиметься на основі фестивальних досягнень. Такий чіткий розподіл на комерційне та авторське кіно дозволить визначити ефективність використання державних коштів.

Для того щоб стимулювати більшу залученість інвестицій у кіновиробництво з боку приватного сектору, вводиться новий вид державної підтримки для фільмів з комерційним потенціалом на поворотній основі. Ця підтримка (не більше ніж 50 % від вартості виробництва) не залежатиме від графіка проведення конкурсів Держкіно. Виробник може звернутися за нею будь-коли, головна умова – гарантоване її повернення в повному розмірі на жорстких умовах контракту з Держкіно.

 

Чіткий розподіл на комерційне та авторське кіно дозволить визначити ефективність використання державних коштів

 

Також законопроєкт передбачає запровадження так званого бонуса за успішні результати від кінотеатрального прокату, який отримує виробник фільму (національний рибейт). Нацрибейт має становити 25 % від загальної суми кінотеатральних зборів, якщо їх обсяг становив передбачену законом суму за перші три місяці з дати прем’єри, з обов’язковою умовою реінвестування виробником цих коштів у нові кінопроєкти.

Окрім того, законопроєкт має узгодити низку моментів щодо рибейтів закордонним кінематографістам. Він уточнює й спрощує бюрократичні процедури, прибирає обмеження щодо врахування кваліфікаційних витрат з одночасним їх чітким визначенням, деталізує механізм надання та запроваджує умови гарантій виплати рибейтів, формулює чіткі умови їх отримання, вносить важливі зміни до культурного тесту, якому має відповідати проєкт, аби можна було залучати не лише європейських інвесторів, але й компанії з усього світу.

 

Повну версію VGL cinema Vol. 34/35 читайте тут.

 

А ще законопроєкт приділяє особливу увагу питанням навчання майбутніх фахівців кіногалузі. Наразі розробляється навчальна програма для кінематографістів вищих навчальних закладів, адаптована до сучасного стану й потреб світової індустрії, а також навчальна програма з кіноосвіти для дошкільних та шкільних освітніх закладів. Важливо, щоб діти мали змогу навчатися мистецтва кіно, це запорука важливих цінностей: виховання художньо-естетичного смаку; культурний розвиток школярів та студентів; використання національного кіно як інструменту патріотичного виховання; виховання лояльного до української кінопродукції глядача; розвиток навичок проєктного мислення та командної роботи в дітей. Це допоможе Україні посилити креативний потенціал та конкурентоспроможність українських фахівців кіно на глобальному ринку.

Резюмуючи досягнення двох років та плани на майбутнє, пан Сушко підкреслює:

 

«Це – наші спільні досягнення завдяки сприянню, зокрема, Міністерства культури та інформаційної політики та Державного агентства України з питань кіно. Ми прагнемо робити все, щоб інтереси галузі були почуті й враховані на найвищому законодавчому рівні. Наша мета – зробити Україну конкурентоспроможною на міжнародній кіноарені для залучення іноземних виробників і всебічного розвитку вітчизняної індустрії. Саме тому ми невпинно вдосконалюємо нормативну базу сфери кіно, спираючись на успішний досвід європейських країн».  

Читайте також:

Павло Сушко: «Ласкаво просимо в Україну знімати кіно!»
Новини

Павло Сушко: «Ласкаво просимо в Україну знімати кіно!»

Тепер на іноземних кіновиробників, які приїдуть в Україну знімати кіно, очікують відшкодування в розмірі 25 % від витрачених тут коштів та ще + 5 %, якщо проєкт стосуватиметься української культури. З початку 2020 року в Україні запрацювала оновлена система кеш-рибейтів. Відповідний закон восени минулого року підписав Президент України.

07.05.2020
об 16:18

Новини

Павло Сушко: «Одним з важливих законопроєктів став «Культурний НДС»

Днями на онлайн-платформі Dzyga MDB відбувся вебінар «Законодавчі зміни в кіноіндустрії». Модераторка та виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух розпитала народного депутата та кінопродюсера Павла Сушка про роботу Підкомітету з питань кінематографії та реклами, головою якого він є, а також про найважливіші рішення Верховної Ради щодо кінематографії.

27.11.2020
об 12:26

Статті

Павло Сушко: «Ми працюємо разом з індустрією і досягнемо спільного результату, який важливий як для галузі, так і для держави»

В Україні розвивається кіноіндустрія та розширюється ринок, а реформування законодавства крокує в ногу із сучасними викликами. Найважливішим успіхом України зараз стало об’єднання держави та кіногалузі в ініціативах і спільній роботі. Детальніше у своїй статті, написаній спеціально для VGL cinema, розповів голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член Європейської кіноакадемії, член Української кіноакадемії, кінопродюсер Павло Сушко.

04.01.2021
об 11:45

Новини

Павло Сушко: Про основні законодавчі ініціативи

У час світового розвитку технологій, різноманітності креативу та стрімкого поширення сприйняття культури через аудіовізуальний контент Україні потрібно вчасно адаптуватися й приділити особливу увагу розвитку кіноіндустрії з допомогою ефективних механізмів державної підтримки кінематографії. Як цього досягти VGL Cinema розповів народний депутат України, заступник голови комітету, голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко.

24.06.2021
об 11:57