Трейлери та відео

«Пригоди на Місяці»: український трейлер нової анімації
«Смерть на Нілі»: офіційний трейлер та постер

Марина Кудерчук: ««Попереду – багато роботи та нового українського кіно!»

29.12.2021
об 12:31

Яким був 2021 рік для української кіноіндустрії в цифрах, фактах та емоціях, які зміни, досягнення та здобутки він приніс, чим можна пишатися та що проєктувати на майбутнє – про все це спеціально для VGL cinema розповіла очільниця Держкіно Марина Кудерчук. А ще – поділилася своїм баченням головних викликів 2022 року для кіногалузі та побажаннями українським кінематографістам у  новому кінороці.

– Підбийте підсумки 2021 року для українського кіно й Держкіно зокрема. Назвіть головні цифри.

– Рік був непростий і для всіх нас, і для кіноіндустрії загалом. Але ми досить успішно попрацювали й впоралися з викликами, які ставила перед нами світова пандемія. Ми провели всі заплановані конкурсні відбори, яскраво представили Україну на найбільших світових фестивалях, підтримали прокат нового українського кіно та промоцію заходів із популяризації українського кіновиробництва та галузі загалом. Якщо говорити цифрами, то у 2021 році за підтримки Держкіно було завершено 51 фільм, з них 16 – це повнометражні ігрові стрічки. Протягом року було укладено 38 договорів зі створення фільмів на 213 млн 261 тис. 940 грн. Зараз у виробництві 108 фільмів. Як бачте, рік дійсно був активним та потужним.

Проведено три конкурсні відбори кінопроєктів, які претендують на державну підтримку. Вони відбувалися вже за новими, вдосконаленими правилами. Дуже дякую Раді з державної підтримки кінематографії та експертам, що брали участь в оцінюванні проєктів під час відборів: ми мали надзвичайно багато заявок на всі конкурсні відбори та категорії, і часом було мало сну та відпочинку, але всі заявки були розглянуті, усі претенденти мали зворотний зв’язок, усі конкурси були проведені на найвищому рівні завдяки спільній роботі експертів, Ради та Агентства.

Якщо в цифрах, то за результатами П’ятнадцятого конкурсного відбору з 275 заявок було обрано переможцями 53 проєкти, серед яких 8 ігрових повнометражних фільмів-дебютів і 18 короткометражних, 8 неігрових повнометражних фільмів-дебютів та 1 короткометражний, 4 анімаційних короткометражних фільми-дебюти,  2  неігрових  телефільми,  7 короткометражних та 2 анімаційних тематичних стрічки до 30-річчя Незалежності України та 3 анімаційних фільми на тему безбар’єрності. За Шістнадцятим конкурсним відбором переможцями стали 22 кінопроєкти зі 124 отриманих заявок (2 анімаційних телесеріали, 7 ігрових телесеріалів і 1 неігровий, 4 ігрових повнометражних фільми спільного виробництва з мажоритарною копродукцією і 3 з міноритарною, 5 неігрових фільмів у міжнародній копродукції).

Тридцять один кінопроєкт із 252 визнали переможцями Сімнадцятого конкурсного відбору. Для широкої глядацької аудиторії – 10 ігрових та 1 анімаційний повнометражний фільми, 3 ігрових повнометражних стрічки для дитячої аудиторії, 8 авторських ігрових повнометражних та 9 неігрових фільмів.

Ще з важливих цифр: сума, отримана державою від прокату фільмів, створених за підтримки Держкіно (від реалізації прав на ці фільми), цього року становила 7 млн 272 тис. 585 грн.

 

– Цього року українське кіно було гідно представлене на міжнародних фестивалях. Розкажіть про це докладніше.

 –       Цей рік дійсно приніс багато уваги світових фестивалів до українського кіно. Створені за державної підтримки фільми були представлені в конкурсних програмах та на індустріальних майданчиках багатьох кінофестивалів класу «А».

Наприклад, повнометражний дебют Катерини Горностай «СТОП-ЗЕМЛЯ» був відібраний до конкурсної програми Generation 14plus 71-го Берлінського міжнародного кінофестивалю та отримав там «Кришталевого ведмедя» (Crystal Bear for Best Feature Film by the Generation 14plus Youth Jury).

На кіноринку Marché du Film 74-го Каннського кінофестивалю кінопроєкт Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада» здобув підтримку новоствореного Гетеборзького кінофонду, а анімаційний короткометражний фільм-дебют режисера Дмитра Лісенбарта «Непотрібні речі» був відібраний до основної конкурсної програми 24-го Шанхайського міжнародного кінофестивалю.

Фільми «Терикони» Тараса Томенка та «Я, Ніна» Марисі Нікітюк відібрали до секції Work  In Progress 55-го Міжнародного кінофестивалю   в Карлових Варах, а короткометражний дебютний фільм Ольги Журби «Татові кросівки» пройшов відбір до конкурсної програми Pardi di Domani 74-го Міжнародного кінофестивалю в Локарно.

Після цього на 78-му Венеційському кінофестивалі Україна презентувала відразу чотири стрічки, створені за державної підтримки. В основному конкурсі був фільм Валентина Васяновича    «Відблиск», у   конкурсній  програмі «Горизонти» – фільм Олега Сенцова «Носоріг», на кіноринку Venice Production Bridge – «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука.

Крім того, у конкурсній програмі «Горизонти» взяла участь стрічка Петера Керекеша «Цензорка» й отримала нагороду за найкращий сценарій.

Три фільми представляли Україну на 37-му Варшавському кінофестивалі. У міжнародному конкурсі – «Будинок «Слово». Нескінчений роман» Тараса Томенка та «Носоріг» Олега Сенцова, а в конкурсній програмі 1-2 Competition – створений за підтримки Українського культурного фонду фільм Олексія Тараненка «Я працюю на цвинтарі».

Режисерський дебют Анни Соболевської «Оператор Вікторія» було відібрано до конкурсної програми Shorts New Talents Competition: Live- action фестивалю PÖFF Shorts.

І це я перелічила лише фестивалі класу «А», а ще є інші кінофестивалі, які відбувалися в США, Німеччині, Чехії, Польщі, Хорватії, Ісландії, Ірландії, Швеції і в яких створені за підтримки Держкіно фільми отримували головні нагороди та визнання. Щиро вважаю, що світ визнавав українське кіно на найвищому професійному рівні.

 

– Українські кінофестивалі минулого року переважно перейшли в онлайн, але цьогоріч знов вийшли «на люди». Які події ви підтримували?

– Цього року ми підтримали 24 міжнародних та всеукраїнських кінофестивалі, які проходили в Україні. Зокрема, забезпечили  організацію та підтримку ХVІІ Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UА, Міжнародного кінофестивалю «Молодість», Одеського міжнародного кінофестивалю, кінофестивалю «Відкрита ніч», Міжнародного кінофестивалю «ОКО», Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів KISFF, Міжнародного фестивалю «Чілдрен кінофест», Трускавецького міжнародного кінофестивалю «Корона Карпат», Міжнародного кінофестивалю «Київський тиждень кінокритики», Запорізького міжнародного кінофестивалю «ZIFF», Міжнародного фестивалю актуальної анімації та медіамистецтва «Лінолеум–2021», Міжнародного кінофестивалю документального та художнього кіно Kharkiv MeetDocs та багатьох інших.

Із великим глядацьким успіхом пройшов новостворений Хмельницький кінофестиваль, фестиваль просто неба в Коростені та інші.

Ми підтримали популяризацію національних фільмів та організацію й представлення української кіноіндустрії на 4 міжнародних кінофестивалях та виставках за кордоном: у Берліні, Каннах, Венеції та Лондоні, підтримали про- ведення 20 прем’єрних показів національних фільмів, що виходили цього року у всеукраїнський прокат, та ще багатьох подій та заходів, спрямованих на підтримку та промоцію українського кіно.

З емоційного погляду особливо хотілося б відзначити ще проведення днів українського кіно за кордоном. Цього року вони відбулись у Парижі, Гельсінкі й Римі. Коли бачиш, як глядачі європейських столиць із захопленням дивляться українські фільми, аплодують їхнім командам та цікавляться нашою культурою, це дійсно викликає почуття гордості за нашу країну та бажання ще більше працювати над підтримкою талановитих митців.

– Якими досягненнями пишаєтеся найбільше?

– Я задоволена тим, що українське кіно не зупинилось, попри всі несприятливі обставини, пов’язані з пандемією, що проводилися конкурсні відбори кінопроєктів, що ми підтримували презентації українського кіно та кіногалузі загалом на найбільших міжнародних кіноподіях... З того, що хотілося б відзначити: до 30-річчя Незалежності ми провели масштабний проєкт «Марафон фільмів до Дня Незалежності». У березні на інформаційних ресурсах Держкіно було організовано відкрите опитування: які українські фільми зі створених за 30 років незалежності глядачі хотіли б побачити в кінотеатрах. До річниці Дня Незалежності України ми запропонували кінотеатральним мережам показати фільми, що були обрані за результатами голосування, а творчі колективи авто- рів фільмів-переможців урочисто привітали та відзначили подяками під час Одеського МКФ, що саме проходив напередодні Дня Незалежності. «Марафон фільмів до Дня Незалежності» став прекрасною нагодою передивитись улюблені фільми чи вперше побачити нове українське кіно, зазирнути в минуле та крізь кінокадри зрозуміти, який шлях за ці 30 років пройшли наша країна й наш український кінематограф. У 2021 році ми також презентували онлайн-довідник «База національних фільмів України» – найповнішу базу даних за національними фільмами, професіоналами кіновиробництва та компаніями-виробниками України.  Зараз на нашому сайті міститься інформація про більш ніж 2000 фільмів, майже 13 000 кінопрофесіоналів та 400 компаній-виробників українського кіно. Можна знайти інформацію про фільми, створені не лише за період незалежності, а й у попередні роки, зокрема фільми Всеукраїнського фотокіноуправління,  «Українфільму»,  кіностудії ім. Довженка, «УкрАнімаФільму», Київської студії науково-популярних    фільмів,    «Укркінохроніки» та багатьох інших. Спеціально для онлайн-довідника було зроблено кадри та оцифровано титри до майже 20 відсотків представлених кіноробіт. Ми не зупиняємо цей проєкт: зараз в опрацюванні та наповненні перебуває англомовна версія «Бази національних фільмів України».

Протягом року ми проводили багато зустрічей та відкритих дискусій – як за спільним із представниками української кіносфери вирішенням проблемних питань, так і за запитами на консультаційну допомогу: велика дискусія та обговорення, наприклад, відбулись у межах Film Industry Office 12-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Разом   з Радою з державної підтримки кінематографії ми обговорювали критерії відбору проєктів та обов’язкові складові пітчингу, говорили про потенціал вітчизняної та міжнародної дистриб’юції.

Під час 11-го Міжнародного медіафоруму KYIV MEDIA WEEK відбулася спеціальна конференція «Кінокомісії України», що була організована за підтримки Держкіно. Конференція стала першою подією загальнонаціонального рівня, що об’єднала за круглим столом представників органів місцевого самоврядування, очільників кінокомісій, професійних кінооб’єднань та локейшен-менеджерів. Метою події було промотувати серед представників органів місцевої влади перспективи співпраці з кіновиробниками та анонсувати державні ініціативи підтримки такої співпраці. Днями ми презентували єдину державну систему електронного обліку квитків «Єдиний квиток». Вона дає можливість повного переходу на реалізацію кінотеатрами по всій Україні квитків через єдину електронну систему. Ми не лише будемо мати достовірну інформацію про кількість проданих квитків на всі сеанси, зокрема й на національні фільми, ‒ це збільшить податкові надходження до державного бюджету та, відповідно, обсяги державної підтримки кінематографії, створить правові механізми для захисту прав інтелектуальної власності, вирішить багато проблем, які досі не було змоги зрушити з місця.

– Депутати вже ухвалили державний бюджет на 2022 рік.

– Так, Верховна Рада України ухвалила в другому читанні Державний бюджет України на 2022 рік, і бюджет на кіно на наступний рік збільшено до 1,687 млрд гривень. Збільшено видатки як за програмою «Державна підтримка кінематографії», так і на управління у сфері кіно. Ми раді, що держава усвідомлює важливість цієї сфери, та дякуємо всім причетним за підтримку й увагу до галузі. Попереду – багато роботи та нового українського кіно!

 

– Які головні виклики бачите у 2022-му й на чому буде зосереджена головна увага?

– Головним завданням й надалі буде підтримка українського кіно, надання нашим кінематографістам можливостей для самореалізації та професійного розвитку, створення нових яскравих українських фільмів та промоція нашого кіно у світі.

Оскільки ми поки не виходимо із карантинних обмежень, уваги потребуватиме робота демонстраторів фільмів (кінотеатрів) та виробників фільмів, проєкти яких передбачають велику кількість масових зйомок. Наступного року ми продовжимо роботу над приведенням нормативно-правових актів у відповідність до світової практики та змінених законодавчих актів України. Триватиме планова робота із проведення нових конкурсних відборів кінопроєктів та укладення угод із переможцями попередніх конкурсів, підтримка промоції національних фільмів – як в Україні, так і за кордоном. Не менш важливим етапом стане також робота з державними студіями, які передаються в управління Держкіно. Зараз триває інвентаризація та прийняття на баланс майна студій, розробляється стратегія їхнього розвитку.

Як я й говорила, попереду – багато роботи та яскравого українського кіно!

– Ваші побажання українським кінематографістам у новому році.

– Натхнення, нових ідей та їх якісної реалізації.

Читайте також:

Інтерв'ю

Катерина Удут: «Ми прагнемо, щоб представники індустрії були на одній хвилі»

Проведення Одинадцятого Міжнародного медіафоруму KYIV MEDIA WEEK, організація конкурсу соціально вагомого контенту PITCH UA та створення однойменної безкоштовної освітньої платформи, залученість до міжнародних проєктів щодо копродукційних ініціатив за напрямками Україна–Канада та Україна–Італія – ось лише кілька ініціатив MRM, що однозначно вплинули на формування ландшафту медіабізнесу України 2021 року. Про них та про плани компанії на прийдешній рік ми поговорили з директоркою MRM Катериною Удут.

28.12.2021
об 16:26

Інтерв'ю

Рада Держкіно: про досягнення 2021 та очікування від наступного року

Яким був 2021 рік для українського кіно – з таким запитанням ми звернулися до членів Ради з державної підтримки кінематографії. І вони поділилися з VGL cinema своїми оцінками року, що минає, прокоментували найбільші досягнення цього періоду, окреслили питання, над якими ще треба працювати, та розповіли про власні очікування від 2022 року.

29.12.2021
об 16:32