Трейлери та відео

Трейлер нового фільму про Джеймса Бонда
«І будуть люди»: Дізнатись більше про зйомки 12-серійної саги

Марина Кудерчук: «Кіно для глядача, а не для полиці!»

28.07.2020
об 11:15

У кінці січня цього року стало відоме нове ім’я голови Державного агентства України з питань кіно: за результатами конкурсу структуру очолила Марина Кудерчук. Та не пройшло й двох місяців, як пандемія коронавірусу почала свій наступ світом, пригальмувавши роботу як світової, так і української кіногалузі. VGL cinema дізнався в пані Марини, з якими додатковими труднощами довелося зіткнутися в цій ситуації, чи все вдається на шляху реформування Держкіно, а також про кіноосвіту в Україні, про екранний час для національних стрічок та чи справді Том Круз завітає на зйомки до України.

– Майже відразу після вашого призначення на посаду кіногалузь України – як і багато інших напрямів діяльності, залежних від соціальних контактів, у світі загалом, не лише в Україні, – опинилась у «заручниках» коронавірусу. Які кроки зараз планується зробити задля виходу кіно- індустрії з кризи, викликаної пандемією COVID-19 та її наслідками?

– Так, ще кілька місяців тому ніхто не очікував, що світ вразить пандемія й криза вдарить за всіма напрямками, зокрема й по кінематографічній галузі. І зараз переді мною, як головою Держкіно, стоїть неабияке завдання не лише подолати труднощі, викликані пандемією, а й зробити необхідні кроки уперед, спрямовані на розвиток кіноіндустрії.

Не можна вдавати, що нічого не трапилось. Так, кіноіндустрію похитнула криза, викликана пандемією. Тому першочерговою метою зараз є допомога українським виробникам фільмів. Верховною Радою вже прийнято законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з дією обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», у якому серед іншого йде мова про фінансування створення кіносценаріїв, тобто девелопменту проєкту. Це дасть можливість залучення додаткових робочих місць та збереження ділової активності. Тобто крига скресла.

Що стосується відкриття кінотеатрів – на мою думку, розпочинати їх роботу треба поступово, у липні. До того ж влітку для підтримки кінотеатрів ми пропонуємо показувати українські фільми. Це літо буде іншим: кордони можуть бути ще закриті, ціни на курортах прогнозують підвищені, а отже, як відпочивати звичайним українцям? Кіно – найбільш дійовий антидепресант, чому б тоді не відвідати кінотеатр усією родиною? Зараз готується зустріч із представниками МОЗ задля розробки правил перебування в кінотеатрах, безпечного розміщення глядачів у залах, можливо, буде впроваджено обмеження за кількістю глядачів на сеансі.

Державним бюджетом безпосередня фінансова підтримка кінотеатрів зараз, на жаль, не передбачена. Але ми плануємо на час виходу із кризи підтримати їх шляхом промоакцій, проведення презентацій фільмів, творчих зустрічей. У нас є ідея створення проєкту «Кінотеатр просто неба» – так званого виїзного кінотеатру, у якому всі охочі зможуть дивитися кіно на свіжому повітрі, на безпечній відстані один від одного.

Взагалі, моя найголовніша мета– і на цей карантинний та посткарантинний час зокрема – це збільшення якості фільмів. Через кризу, викликану пандемією, ми маємо зараз значне скорочення бюджетів, тому абсолютно точно акцент слід переносити з кількості створюваних стрічок на їхню якість.

 

– Так, ми всі радіємо фестивальним і прокатним успіхам вітчизняних стрічок. Та відвертих провалів в українському кіно більше. Як вчиняти- ме Держкіно, якщо стрічка, знята за державний кошт, стала провальною?

– Слово «провал» – це суб’єктивізм. Я поділяю кіно на комерційно-привабливі фільми та фестивальне кіно, що не може принести коштів, але здатне значно підняти імідж держави. Тож і вимірювати успіх фільму необхідно за різними показниками.

Моя мета – збільшення кількості якісних фільмів. Саме тому наступний конкурс Держкіно планує проводити вже за новими правилами. Ми вводимо систему KPI: як для продюсерів, так і для режисерів передбачається оцінювання результатів успішності їх попередніх фільмів. Погодьтеся, що це дуже правильно: чи хотіли би ви, наприклад, сісти в літак до пілота, який ніколи до цього не сидів за штурвалом? Звісно ж, ні. До такого пілота немає довіри не тому, що він поганий, а тому, що в нього просто немає досвіду. Чому ж ми повинні довіряти наш «літак» продюсерам та режисерам з низьким KPI? Якщо в продюсера в доробку лише провальні стрічки, які не зібрали ані бокс-офісу, ані фестивальних нагород, то тільки дурень ще раз підпише папери на фінансування такого проєкту. Запевняю вас, у Держкіно дурнів немає.

Що ж стосуватиметься ситуації, коли потенційно приваблива для кіно- театрального глядача стрічка матиме провальний прокат – у такому випадку передусім розглядатимемо розірвання договору з дистриб’ютором та можливість укладення його з іншою компанією.

 

–  Одне із завдань, які ви поставили перед собою на посаді голови Держкіно – скоротити бюрократію до мінімуму. Які бюрократичні процеси оптимізовано та яким чином?

–  Оптимізацію бюрократичних процесів у Держкіно вже можна побачити на власні очі: у нас новий сайт, ми провели перезапуск ютуб-каналу, зробивши з нього онлайн-кінотеатр, запустили на сторінці у Фейсбук волонтерський освітній онлайн-проєкт з лекціями від майстрів кіно для початківців. Ідея проєкту спочатку полягала в тому, що карантин – це не канікули, а час для самореалізації. Ми з командою подумали, що було б круто зробити такі лекції для широкої аудиторії: для студентів, які сидять вдома, для людей, які мріють про роботу в кіно, для всіх одним словом. Але як розказати про професію в кіноіндустрії простою, зрозумілою для кожного охочого навчатися мовою? Нам допомогли наші лектори-волонтери: режисер Любомир Левицький, актриси Наталія Денисенко та Ірма Вітовська, сценарист Володимир Нагорний, режисерка Яна Антонець, продюсер Володимир Яценко та навіть голлівудський скрипт-доктор Пітер Рассел. Усі вони абсолютно безкоштовно власноруч знімали відеоуроки для початківців, і це була фантастична синергія професіоналів!

Зараз триває робота над англомовною версією сайту, створенням особистого кабінету користувача. Наприклад, в умовах карантину ми всі документи приймали в електронному вигляді. Сподіваюсь, усі відчули, як це зручно та правильно. Паперовий документообіг – це зневага до особистого часу громадянина. Ми цінуємо свій час та кожного, хто співпрацює з Держкіно: через згаданий мною особистий кабінет користувача продюсер, наприклад, зможе подати всі необхідні документи. А переведення в електронний вигляд прокатних посвідчень – це те, про що я мріяла, коли була директоркою кінотеатру в Запоріжжі. Уявіть, якщо у вас кожного тижня виходить у середньому п’ять фільмів і потрібно на кожен кінотеатр відправити прокатне посвідчення, то це стоси паперів, які підписуються вручну з двох сторін. На кожен фільм 200–250 примірників. Потім це все забирають дистриб'ютори, розсилають поштою в регіони. Це ж просто кам'яний вік! Дивно, але всіх така ситуація нібито влаштовувала довгі роки, інакше я це пояснити не можу. До того ж електронні «прокатки» допомагають формувати електронний реєстр фільмів. Ми працюємо також над повним електронним каталогом українських фільмів, оскільки моя основна думка: «Кіно для глядача, а не для полиці!». Я давала собі на ці завдання три місяці, але ми впоралися за два. Дуже дякую за це Мінцифрі.

 

– 2019 році в кінотеатральний прокат вийшло 37 українських фільмів. Чи були серед них такі, що повністю окупилися і навіть принесли прибуток?

– Фільм «Скажене весілля-2» – єдиний серед фільмів, які вийшли в прокат минулого року, отримав бокс-офіс, що перевищив його бюджет (але це не є самоокупністю фільму!). Цього року в нас уже є фільм, який зібрав країну в кінотеатрах – українська лірична комедія режисера Антоніо Лукіча «Мої думки тихі». Ну, і лідери прокату в попередні роки, бокс-офіси яких також перевищили їх бюджет, – це «Я, ти, він, вона», «Скажене весілля», «Секс і нічого особистого». Тож динаміка позитивна, українському кіно бути!

–  Скільки сьогодні в Україні діючих кіноекранів і як збільшуватиметься їх кількість?

– На сьогодні в Україні налічується майже 480 екранів, але збільшення їхньої кількості – це питання, яке зачіпає не лише сферу кіно. Ви ж розумієте, що рішення про створення нової кінозали приймається на основі аналітичних даних, включаючи багато економічних та маркетингових показників.

 

– Кінотеатри постійно сваряться з творцями українських фільмів через те, що вітчизняному кіно виділяються найменш відвідувані години. А це виливається в невисокі касові збори. В окремих країнах є практика, коли держава викупає в кінотеатрах низку сеансів для показу стрічок власного виробництва. Держкіно візьме участь у врегулюванні цього одвічного конфлікту кінотеатрів і продюсерів?

– Ця проблема справді існує, і, звичайно, потрібно шукати спосіб її ви- рішення. На сьогодні на законодавчому рівні вирішено тільки питання використання національного екранного часу. Встановлювати якісь додаткові норми чи зобов’язання для кінотеатрів щодо часу показів українських фільмів потрібно, але це може розцінюватися як втручання держави в безпосереднє ведення кінотеатром господарської діяльності. Тому до вирішення цього питання потрібно залучати кінотеатри, виробників та дистриб’юторів фільмів, органи виконавчої влади. Сьогодні рішення приймається в кожному окремому випадку шляхом переговорів між сторонами-учасниками.

 

– Нерідко чуємо заяви (не під диктофон) про те, що фільм отримав 50 % фінансування з держбюжету, а інші 50 % існували лише на папері. Тобто фінансовий аудит кінопроєктів, що фінансуються Держкіно, далекий від ідеалу. Як ви боротиметеся із цим?

– Усіма силами. Посилення аудиту та фінансового контролю буде лише початком. Ніхто не може взяти в держави кошти й обвести державу навколо пальця. Це вже називається махінація й переслідується законом. До речі, у Законі України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» про- писано, що обов’язковою умовою для надання фінансування є підтвердження заявником наявності в нього коштів в обсязі, не менше ніж 20 відсотків загальної вартості виробництва фільму. І в кожному договорі про надання державної підтримки на виробництво фільмів прописано надання Держкіно аудиторських висновків щодо підтвердження використання коштів на виробництво фільму, залучених продюсером з інших джерел.

 

– Чи будете реформувати українську кіноосвіту, яка наразі не витримує жодної критики?

– Ми точно не Міністерство освіти, але плани на розвиток кіноосвіти існують. Зараз ідуть переговори про створення курсу онлайн-лекцій за спеціальностями «сценарист», «продюсер», «режисер». Ці курси будуть призначені як для тих, хто тільки робить перші кроки в кіно, так і для підвищення кваліфікації професіоналів. Особисто я працюю над створенням кінохабу – місця, де могли б збиратися всі: дебютанти, досвідчені фахівці, іноземні партнери. Це буде майданчик для креативу та обміну досвідом. Дайте тільки остаточно вийти з карантинних обмежень.

 

– В Україні блокується низка сайтів («ВКонтакте», mail.ru тощо), проте інтернет-ресурси, на яких можна нелегально переглядати кіно, роками відкриті. Як Держкіно протидіятиме піратству?

– Це питання не зовсім у сфері повноважень Держкіно, воно належить до сфери контролю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України й правоохоронних органів. Але ми готові долучатися до роботи над цією проблемою.

 

– І наостанок: у жовтні 2019 року до Офісу президента завітав Том Круз, де зустрівся з головою держави. За словами прес-служби Офісу президента, голлівудський актор «зацікавився українськими локаціями». Відтоді минуло сім місяців. Чи переросло зацікавлення актора в якийсь конкретний кінопроєкт?

– Сподіваюсь, що так, але про це краще запитати безпосередньо в Тома Круза (сміється).

Читайте також:

Інтерв'ю

Шахрбану Садат: «Я росла у середовищі, де у всіх були промиті мізки»

Режисерка стрічки «Сиротинець», яка до 15 червня доступна в межах проєкту OIFF Flashback, Шахрбану Садат виросла в Ірані, уже будучи біженкою з Афганістану. У великому інтерв'ю для VGL cinema вона розповіла програмному директору Одеського міжнародного кінофестивалю Антельму Відо про пенталогію, до якої входить «Сиротинець», та про власне життя, яке нагадує сюрреальну драму.

10.06.2020
об 16:13

Новини

Коли відкриються кінотеатри – влітку чи восени?

Парадоксально, але із закриттям на карантин кінотеатрів фільмів у житті пересічного українця побільшало. Час, що сповільнився у самоізоляції, найкраще проводити в компанії улюблених акторів – їх склад принаймні змінюється, на відміну від тих, хто збирається на дивані. І все ж таки, ми примудряємося сумувати за кіно… За тим, яке показують на великому екрані, у темній залі, в оточенні незнайомців. «Коли відкриють кінотеатри в Україні?», – запитують у Googl’а сотні користувачів. За відсутності офіційної інформації VGL cinema вирішив поспілкуватися з членкинею Ради з державної підтримки кінематографії та засновницею кінотеатру «Жовтень» Людмилою Горделадзе. Жінка, яка створила кінотеатр, що завжди вирізнявся індивідуальним підходом у роботі зі своїм глядачем, поділилася своєю візією прокатного майбутнього.

19.05.2020
об 13:13

Павло Сушко: «Ласкаво просимо в Україну знімати кіно!»
Новини

Павло Сушко: «Ласкаво просимо в Україну знімати кіно!»

Тепер на іноземних кіновиробників, які приїдуть в Україну знімати кіно, очікують відшкодування в розмірі 25 % від витрачених тут коштів та ще + 5 %, якщо проєкт стосуватиметься української культури. З початку 2020 року в Україні запрацювала оновлена система кеш-рибейтів. Відповідний закон восени минулого року підписав Президент України.

07.05.2020
об 16:18