Трейлери та відео

«Пригоди на Місяці»: український трейлер нової анімації
«Смерть на Нілі»: офіційний трейлер та постер

Ксенія Бугрімова: «Я хочу, щоб жінок оцінювали за професійними якостями»

12.01.2022
об 12:42

Влітку в Україні презентована Асоціація жінок у кіно- та медіа індустрії (Ukraine Female Film Industry – UFFI). Про виклики, які постають перед об’єднанням, стратегію та майбутні плани, а також про «скляну стелю» в кар’єрі жінок VGL cinema поговорив зі співзасновницею асоціації, режисеркою, продюсеркою та шоуранеркою Ксенією Бугрімовою.

– Розкажіть, будь ласка, з якою метою створена асоціація?

– На жаль, у кіноіндустрії спостерігається багато випадків гендерної нерівності й співвідношення жінок та чоловіків загалом дуже відрізняється: наприклад, за даними Центру дослідження жінок, після аналізу 250 найкращих фільмів дівчат на посаді режисерок усього 8 %, а серед сценаристів, хоч і трошки більше, але тільки 16 %. Окрім цього, чоловічі персонажі продовжують контролювати великий екран, і лише приблизно 35 % фільмів містили понад 10 жіночих персонажів у ролях  з діалогами. Статистика свідчить про те, що на одних і тих самих позиціях, володіючи одними й тими самими професійними якостями, жінка отримує на 20 % менше за свою працю, ніж чоловік. Також є несправедливість при отриманні роботи:  часто  на  позицію  топменеджера  приймають чоловіка, а «під нього» ставлять жінку. В Америці це називається «сервісне керування». Усе це питання рівних можливостей, адже рішення мають ухвалюватися на засадах професійних якостей, а не гендерних ознак. Це притаманно  не  тільки  Україні,  це  велика  проблема  в   усьому   світі. Асоціація – це ком’юніті жінок, створене для об’єднання, просування та консультування жінок, які працюють у сфері кіно та медіа, просування їхніх проєктів на українському та міжнародному ринку, популяризації не лише всередині індустрії, а й серед суспільства. До нас може вступити будь-яка дівчина, яка пов’язана з кіно або медіаринком. Спочатку ми хотіли акцентуватися лише на кіно, але зараз розуміємо, що і на телебаченні, і в серіальних продакшенах є багато жінок, які хотіли б приєднатися. Ми з моєю партнеркою Ларисою Гутаревич відразу вирішили: UFFI буде створена не для того, щоб боротися з чоловіками, а для того, щоб об’єднати жінок, показати їм нові можливості, довести, що ми не жертви обставин, а всемогутні жінки. Потрібно довести суспільству, що в жінки немає закріпленого місця – ні на кухні, ні в церкві, ні біля дитячого ліжечка, ні за офісним столом. Її місце там, де вона сама хоче бути. Адже «скляної стелі» не повинно існувати.

– Що ви маєте на увазі під «скляною стелею»?

– Окрім різниці в зарплатах, у світі також є статистичні дані про те, що жінкам виділяють значно менше фінансування на реалізацію їхніх проєктів. Мені здається, справа не в тому, що в жінок не вірять, ймовірніше думають: «І так упорається!». Менше грошей, менше просування, але при цьому очікування від проєкту, створеного жінками, достатньо високі. Це частина переконань, які існують з моменту, коли ми починаємо дорослішати, і закінчуючи роботою. Хотіла б я, щоб мені давали низькі бюджети тільки тому, що я жінка й не приєдналася до якогось сильного чоловіка? Ні. Я хочу, щоб мене оцінювали за професійними  якостями  –  і  сильні,  і слабкі сторони. Чоловіки можуть робити прекрасне кіно і, зокрема, дуже зворушливі, близькі жінкам сюжети. Але якщо ми постійно пропонуємо тільки чийсь один погляд – у нашому випадку чоловічий – це не повноцінно відбиває світ, у якому ми живемо. Саме тому потрібно домогтися гендерного балансу, щоб показувати світ з різних позицій.

– У своїх проєктах за гендерним балансом стежите?

– Я не скажу, що дотримуюся правила 50/50, але дуже люблю, коли в мене на проєкті працюють дівчата в тих позиціях, у яких вони не працювали раніше. Насправді для мене не існує моменту різниці між жінкою та чоловіком на будь-якій позиції. Якщо хлопчик хоче бути гримером і в нього добре виходить – чому б ні? Якщо жінка хоче бути операторкою чи бумеркою, то нехай буде! Мені здається, що важливо показувати жінкам можливість працювати на тих позиціях, які вважаються «чоловічими». Наприклад, жінка може бути чудовою фокус-пулеркою, але ви знаєте хоч одну? Не знаєте, бо їх нема, хоча це досить творча та технічна робота.

Мені хочеться змінити цей тренд, щоб дівчата розуміли, що для них відкрито багато можливостей. Хочеш крутити фокус – крути! Не існує чоловічої професії в кіно чи на телебаченні, існує професіоналізм.

 
 

– Які плани розвитку асоціації? Як процес підтримки жінок буде відбуватися на практиці?

– Асоціація створена нещодавно: попереду на нас чекає багато роботи. Зараз ми фіналізуємо плани на рік, стратегію, починаємо переговори про партнерство з іншими асоціаціями та великими фестивалями.

Перший проєкт, який ми хочемо зробити, – альманах короткометражних фільмів жінок-режисерок, продюсерок та сценаристок. Це буде прокатна історія. Окрім цього, ми представимо цей альманах за кордоном як проєкт, створений жінками, та зробимо великі матеріали з медіа про кожну з авторок. Це допоможе донести до глядача, що жінки в кіноіндустрії існують і вони талановиті. Це невеликий проєкт, який має конкретний результат, адже ми не плануємо обмежуватися лише розмовами та панельними дискусіями. Я хочу, щоб там були й дівчата, які вже відомі, і нові імена, які ніхто до цього не знав. Після цього ми плануємо розпочати фільмування разом з нашими членкинями з асоціації.

Окрім цього, за допомогою асоціації можна шукати нові творчі колаборації. Наприклад, режисерка через нас може знайти собі продюсерку, і не тільки в Україні, а й за її межами, адже в нас велике міжнародне ком’юніті. Усі дівчата, які вступають в асоціацію, – дуже різні та кожна буде робити свій внесок. Наприклад, до нас приєдналося кілька дівчат-дистриб’юторок, і в майбутньому вони допомагатимуть в організації просування проєктів учасниць. А юристки будуть консультувати учасниць щодо питань інтелектуальної власності. Також в Україні ще не існує дослідження щодо гендерних питань творчої галузі, і на міжнародних круглих столах нам поки що нічим оперувати, тож важливо, щоб такий проєкт також реалізувався. І ми вже знайшли виконавців та партнерів. Плани на 2022 рік дуже натхненні!

– Чи є в планах освітні програми?

–        У нас буде багато панелей, дискусійних та освітніх заходів. Запрошуємо до співпраці великі холдинги, у яких існують програми рівноправного гендерного співвідношення. Зараз на Заході теж є велика кількість окремих грантів і квот для жінок. І це також частина можливостей, які відкриті перед нашими жінками, питання посилення позицій жінок.

– Коли створювали об’єднання, брали якусь із асоціацій за приклад?

– Ми звертали увагу на всі основні асоціації, наприклад на EWA (European Women Association) – це європейська асоціація жінок у медіа, яка є досить сильною в Європі, або WIF (Woman in Film). Але ми не брали жодну з них за основу, тому що багато жіночих організацій є агресивними. Але ж це не наша стратегія. Історично Україна завжди мала багато сильних та незалежних жінок, які залишили слід у культурі та історії. Наше завдання нагадати, хто ми є та на що заслуговуємо.

Коли ми презентували асоціацію в Каннах, нас відразу запросили на круглий стіл на «Берлінале». Тому що їм ця тема дуже близька, і вони були раді, що така історія з’явилася в демократичній Україні. Ми плануємо працювати з іншими асоціаціями – EWA, «Жінки та Голлівуд», залучати їхніх фахівців для роботи з нашими членкинями – для розвитку, обміну контактами, розширення. Але спочатку ми презентуємо UFFI на «Берлінале», і зараз активно до цього готуємось. Також ми плануємо дещо особливе до Міжнародного Одеського кінофестивалю. Тож влітку підбиватимемо перші підсумки діяльності організації.