Трейлери та відео

«Пригоди на Місяці»: український трейлер нової анімації
«Смерть на Нілі»: офіційний трейлер та постер

Кіновиробництво в регіонах: підсумки роботи локальних кінокомісій та тенденції розвитку

05.01.2022
об 12:48

Попри пандемію 2021 рік став результативним у розвитку локального кіновиробництва. За рік до Асоціації кінокомісій України долучилося ще дев’ять регіонів – нині вона налічує сімнадцять організацій-учасників. Їх робота має на меті популяризувати кіно на місцевому рівні, промотувати особливості свого регіону для кіновиробництва й, таким чином, заохочувати інвестиції в міста та регіони. Запорукою успіху в діяльності кінокомісій є співробітництво з місцевими адміністраціями та підтримка на державному рівні.

Марина Кудерчук - голова Державної агенції України з питань кіно

«Головний пріоритет зараз полягає в тому, щоб на місцях громадські організації спільно з облдержадміністраціями, органами місцевого самоврядування розуміли, наскільки важливим є проведення заходів у сфері культури та кіно, організація турів та презентацій своїх локацій українським та міжнародним виробникам контенту, а також забезпечення розвитку інфраструктури цих локацій. Сподіваємося, що наступного року в бюджетах областей будуть закладені кошти на підтримку діяльності кінокомісій, формування електронних каталогів місцевих локацій тощо. Держкіно також має намір підтримувати кінокомісії. Тож єднаймо зусилля з промоції українського кіно в регіонах», – зазначила голова Державної агенції України з питань кіно Марина Кудерчук.

Успішні кейси локальних кінокомісій україни

В Україні наразі майже 50 % локальних кінокомісій – це новостворені громадські організації. Для ефективного функціонування кожна комісія може індивідуально обирати інструменти розвитку. Асоціація кінокомісій України об’єднує зусилля локальних кінокомісій, координує їх діяльність, веде погоджувальну інформаційну політику та створює стандарти роботи цих організацій.

В’ячеслав Єгоров - член Ради Асоціації кінокомісій України, засновник Закарпатської кінокомісії

«Виокремити якусь кінокомісію як найефективнішу – важко. Адже ми маємо різні напрямки та різну специфіку в тому чи іншому регіоні. Наприклад, однією із тих комісій, якій вдається залучати найбільше коштів, є Тернопільська кінокомісія. Вони регулярно реалізовують багатомільйонні проєкти. Ще є Івано-Франківська кінокомісія, у них зазвичай також багато проєктів вартістю по кілька сотень тисяч гривень. Наразі за  останній рік у них майже вісім успішних проєктів. Неможливо не відзначити Одеську кінокомісію, адже там сформувався потужний кінематографічний регіон. Тобто фактично по всіх містах, у яких діють кінокомісії, відбувається багато маленьких чи великих кінофестивалів, і кожен має свою певну творчу нішу або певну тематику. Таким чином, локальні кінокомісії мають змогу зайняти певну унікальну, автентичну тематику й створювати проєкти в цій площині, зокрема й з міжнародними партнерами. Бо, наприклад, таких полонин, як у Карпатах, немає більше ніде у світі, чи, якщо хтось має намір зняти кіно про козацький період – то Січ є лише на Запоріжжі, чи навіть Чорнобиль, який є унікальною локацією та історією сам по собі. Кожен регіон України по-своєму унікальний, і навіть у невеличких областях можна створити ефективні кінокомісії. Україна  – велика держава  порівняно, наприклад,   з багатьма європейськими країнами. Ми маємо великий потенціал: починаючи від ландшафтних пейзажів і до людей – українці мають навіть візуальні відмінності один від одного залежно від регіону, де народилися. Чого варта тільки наша автентика: подивіться на ту кількість орнаментів вишиванок, які існують по всій Україні та несуть в собі генетичний код кожного регіону», – розповів член Ради Асоціації кінокомісій України, засновник Закарпатської кінокомісії В’ячеслав Єгоров.

Перші кроки до ефективного функціонування локальної кінокомісії

Для промотування свого регіону кожна кінокомісія використовує різноманітні інструменти: від створення кінопаспорту до запровадження кінозаходів та освітніх ініціатив. Залучення знімальних груп створює позитивний економічний ефект для регіону, а зйомки закордонних проєктів підвищують імідж та туристичний потенціал України у світі. Тому в Дніпровській кінокомісії впевнені, що особливу увагу треба приділити саме міжнародній промоції регіону.

Наталя Хазан - співзасновниця ГО «Дніпрокінокомісія»

«Наша  «Дніпрокінокомісія» була створена навесні. У листопаді ми отримали офіційний статус для виконання функцій кінокомісії в області. Наразі до нашої організації входить 23 члени. Серед них професійні актори, оператори, продюсери, спеціалісти, які займаються вивченням історичної та культурної спадщини регіону. Першим нашим кроком є створення кінопаспорту регіону. Це основний документ кінокомісії, адже він міститиме повний систематизований перелік усіх можливих локацій для зйомок. У ньому будуть фото цих локацій, короткі відеовізитівки та опис. Систематизувати його ми будемо за напрямками: від ландшафту – річки, пляжі, яри, кручі, каньйони – до індустріальних локацій: заводи, різні підприємства (як діючі, так і покинуті), окремі знакові вулиці тощо. Це, звісно, не швидкий процес, тому ми будемо залучати до нього велику кількість спеціалістів. Після цього розпочнемо етап розповсюдження. Цей документ буде доступний в онлайн-форматі, а також у друкованому вигляді. Оскільки ми маємо намір залучати міжнародних партнерів, цей паспорт буде щонайменше двома мовами: українською та англійською. Ми впевнені, що згодом на Дніпропетровщині будуть знімати багато кіно й маємо за мету приймати і європейських партнерів, і американських. Адже в Україні, а тим паче в регіонах, вартість кіновиробництва значно менша, аніж за кордоном, тому в продакшенів з усього світу є зацікавленість  у нас. А ми зацікавлені в залученні кіновиробництва в регіон, адже це прямі інвестиції. Кіно – це не тільки актори, режисери та оператори,  це і столяри, і електрики, і освітлювачі, і водії, і кухарі, і перукарі тощо. Приїжджає, наприклад режисер, оператор-постановник, головні актори, помічник режисера, а вже технічний персонал чи акторів другого плану намагаються шукати на місці. Це вигідно для знімальної групи, а нам вигідно, аби наших людей брали на роботу. Крім того, це витрати в готелях, ресторанах, кав’ярнях – люди приїжджають працювати й залишають тут кошти. Ми маємо великий потенціал, кваліфіковані кадри й можемо забезпечувати якісний сервіс», – каже одна із співзасновниць ГО «Дніпрокінокомісія» Наталя Хазан.

Артем Колюбаєв. - голова Ради з державної підтримки кінематографії

З акцентом на міжнародну промоцію в діяльності кінокомісій згоден і голова Ради з державної підтримки кінематографії Артем Колюбаєв.

«Не лише Київ має бути столицею кіно – ми повинні знімати скрізь по Україні. Кожна область має ставити собі за мету промоцію своїх визначних місць, залучати кіновиробників – як іноземних, так і українських», – зазначив він.

На розробці кінопаспорту регіону «Дніпрокінокомісія» не планує зупинятися. Документ називають першочерговою справою, а надалі мають ще багато амбіцій: зокрема, приділятимуть увагу популяризації серед населення культури кіно та проведення спеціальних заходів для представників кіноіндустрії України.

Андрій Курляк - співзасновник ГО «Дніпрокінокомісія»

«Впевнений, що Дніпропетровська область має величезний потенціал до того, аби стати єдиним майданчиком для кіновиробництва. Насамперед, це прекрасні локації. Якщо дивитися за періодами, то тільки в одному обласному центрі ми можемо знайти дуже багато різних епох: лише в місті Дніпро ми на одній вулиці бачимо будівлі Катеринославського періоду кінця 19 століття, будівлі Сталінського ампіру, радянські будівлі та сучасні футуристичні споруди кінця нульових. А в самому регіоні можемо піти ще глибше: до скіфських курганів та козацьких місць. Із дев’яти січей шість було на території нашої області. У нас можуть знімати все – від історичного кіно й до кіберпанку на занедбаних промзонах, таких як, наприклад, колишній завод К. Лібкнехта, де зараз розмістили чудову інсталяцію з трубами. З погляду інфраструктури для кіновиробництва тут теж є все: і кейтеринг, і готелі, ми можемо навіть великі кінопавільйони забезпечити – ми розмовляли на цю тему з тими підприємствами, де є великі цехи, які вже не працюють. Стосовно кадрів у нас також величезний потенціал: освітлювачі, гримери, оператори та навіть режисери з акторами. Залишилося тільки правильно сформулювати ці можливості для партнерів і отримувати проєкти. А для цього, знову ж, потрібний кінопаспорт. Також я бачу потребу в проведенні різнопланових заходів, які б привертали увагу кіноспільноти, культурної еліти, спеціалістів з кінематографії. З форматом ми поки не визначилися: можливо, це будуть фестивалі, спеціальні престури для продюсерів та location-менеджерів, а можливо, ми також організуємо якусь спеціальну театральну програму, де себе могли б показати й наші актори, режисери, технічний персонал. Потрібно також налагоджувати зв’язок з людьми, які займаються кіновиробництвом, та представляти їм свої можливості і, знову ж, той самий кінопаспорт. Окреме питання – пошук фінансування. Обласний бюджет не може повністю покрива ти вкладення в ті чи інші заходи або ж продукт, але будемо намагатися працювати за співфінансуванням. Водночас, якщо розглядати перспективи співпраці на державному рівні, є Держкіно, Український культурний фонд, які дають змогу розвиватися кіновиробництву. Такий досвід ми підготували. А це теж важливо для продюсерів.

Також ми вже маємо певні кейси проєктів на найближче майбутнє. Ми не можемо не враховувати той факт, що люди в нас звикли думати, що кіно – це десь у Голлівуді або тільки в Києві, а насправді створення якісного, креативного продукту може бути «під боком». Тому ми вирішили зробити ставку на популяризацію культури кіно загалом. Ми кілька разів поверталися до ідеї організації спецпоказів авторського кіно, класики жанрів, фільмів різних періодів (60-х, 80-х років) для мешканців усього регіону. Я думаю, що це потрібно, але поки ми ще шукаємо шляхи грамотної реалізації цього проєкту. Перед цим ми плануємо запустити освітні майданчики. Наприклад, у Дніпровському коледжі культури стартує набір на кілька спеціальностей за напрямком режисури, сценарної майстерності та на операторський курс. Це саме ті спеціальності, які будуть потрібні нам надалі для якісного кіновиробництва. Ми вирощуємо покоління фахівців, підготовлених не лише практично, а й академічно», – розповів Андрій Курляк, співзасновник ГО «Дніпрокінокомісія».

 

Кожна кінокомісія визначає інструменти для реалізації стратегії самостійно. Наприклад, Хмельницька кінокомісія, яка також створена у 2021 році, прийняла інше рішення для старту – там провели кінофестиваль відразу на чотирьох локаціях області: відкриття та урочиста частина відбулися в Кам’янці-Подільському, основна частина – у Хмельницькому, а конкурсна програма в Шепетівці та Красилові.

Костянтин Дєтковський - голова Хмельницької кінокомісії

«Ми поставили собі мету: щоб про нас дізналися. Ми вирішили зробити яскравий кінозахід для того, щоб зарекомендувати себе , і так народився Хмельницький кінофестиваль. Ми залучилися підтримкою Хмельницької державної обласної адміністрації в особі її очільника Сергія Гамалія, який і ініціював проведення кінофестивалю й надавав всебічну підтримку, та Державного агентства України з питань кіно. Вони пішли нам назустріч, підтримали й надали багато практичних порад. Я дуже вдячний за це кожному. У нас було три номінації: повнометражні фільми, короткий метр, а також короткий метр, знятий на території Хмельницької області – таким чином ми хотіли залучити саме місцевих кінематографістів та надали їм можливість зробити перші кроки до власного розвитку. Рівень багатьох наших кінорежисерів став для нас справжнім відкриттям, було дуже багато яскравих робіт, якими можна пишатись. Це дає нам бачення великого майбутнього, і дуже приємно, що держава зараз звертає увагу на цю креативну індустрію  й розуміє, наскільки вона важлива. Вона може бути й комерційно привабливою, необхідно лише допомогти сформувати правильний старт цього механізму на місцевому рівні. У журі в нас були справжні «монстри» українського кіно: актор Остап Ступка, членкиня Ради з державної підтримки кінематографії Поліна Толмачова, директорка Одеського кінофестивалю Анна Мачух. До речі, хочу окремо подякувати Анні за те, що поділилася з нами досвідом: ми не відчували якоїсь конкуренції, навпаки, отримали дуже багато суттєвих порад. Також нас підтримало багато представників місцевого бізнесу. До кінофестивалю ми намагалися залучити якомога більше людей. Провели фестиваль на чотирьох локаціях одночасно. Метою Хмельницького кінофестивалю була популяризація українського кіно та об’єднання навколо нашої кінокомісії людей, які знаються на кіно та займаються кіноіндустрією. Формат фестивалю найкраще підходить для того, аби це зробити. Кінозахід дав потужний поштовх для популяризації свого регіону, кадрів, які в нас є, та їхніх ідей», – поділився досвідом голова Хмельницької кінокомісії Костянтин Дєтковський.

Окрім кінофестивалю, Хмельницька кінокомісія планує впровадження й інших ініціатив: «Далі ми будемо розвивати локації. Напередодні кінофестивалю ми вже провели один захід у цьому напрямку – запросили представників Держкіно, деяких українських продакшенів, режисерів та продюсерів у дводенний презентаційний тур нашими кінолокаціями. До нього увійшли місця, де знімали кіно й у радянський період, і в часи незалежності. Ми обрали приблизно шість локацій, зокрема: Кам’янець-Подільську фортецю (там знімали і «Три мушкетери», і кінофільм «Тарас Бульба»); наш природний заповідник, відомий на всю країну, – Бакота; їздили в Самчики, де розташований відомий палац, у якому фільмували серіал «Кріпосна». У нас є дуже багато цікавих місць, і ми будемо їх розвивати.

У нас уже працює сайт Хмельницької кінокомісії та окремо сайт Хмельницького кінофестивалю. Ми будемо надалі наповнювати його контентом, який стосується наших локацій.

Також нам дуже цікава освітня програма. До нас звертаються багато початківців уже з готовими сценаріями, але вони не знають, що робити далі. Тому ми маємо намір створити освітні майданчики для взаємодії сценаристів, операторів, режисерів, акторів та продюсерів. Наша кінокомісія може стати містком до створення нового якісного продукту. Крім цього, ми плануємо залучити до цього майданчика фахівців, які  б ділилися досвідом з приводу того, де брати фінансування на проєкти, як готуватися до пітчингів, які інструменти використовувати, аби вдало їх пройти. Наразі ми ведемо переговори з Одеським кінофестивалем і Державним агентством з питань кіно стосовно такого проєкту. Вони зацікавилися, тому маю всі сподівання на те, що це вдасться реалізувати найближчим часом. Зокрема, зараз працюємо над програмою, аби вона була цікавою й принесла гарний результат», – розповів голова Хмельницької кінокомісії Костянтин Дєтковський.

 

Розвиток локального кіновиробництва залежить також від туристичного попиту. Засновник Закарпатської кінокомісії (створена у 2016 році) В’ячеслав Єгоров говорить про те, що кіно та туризм – взаємопов’язані певними процесами.

 

«Співпрацювати з місцевими туристичними організаціями – це дуже важливо для розвитку кіноіндустрії. Найчастіше в них уже є певний список локацій, які потенційно можуть викликати інтерес у кіновиробника, а також певні партнерські відносини з представниками бізнесу. Наприклад, певні зв’язки з готелями. Таким чином, коли приїздить знімальна група кількістю від 40 до 100 осіб, члени кінокомісії можуть звернутися до туристичної організації й вони нададуть повний перелік закладів, де можна одночасно розмістити таку кількість людей. Крім того, якщо в цієї туристичної організації із цим готелем давні партнерські відносини, то можна розраховувати на певні знижки. У довгостроковому партнерстві це працює в обидва боки. Наприклад, «Чорнобиль»: після виходу серіалу на HBO та Sky Atlantic ми спостерігали підвищення туристичної активності в Прип’яті. А в Польщі, де знімали сцени для «Гри престолів», і досі великий потік туристів, до того ж поляки організували продаж сувенірів на тематику фільму й мають із цього певний дохід», – ділиться думками засновник Закарпатської кінокомісії В’ячеслав Єгоров.

 

У Європі система кінокомісій діє вже досить давно. У рамках KYIV MEDIA WEEK – 2021 відбулася спеціальна конференція «Кінокомісії України: особливості, перспективи розвитку, ефективні моделі співпраці з іншими гравцями кіногалузі країни та вигоди для розвитку економіки регіонів», до якої долучилася Олександра Лойткенс, представниця Кінокомісії Гамбурга та Шлезвіг-Гольштейну (Німеччина). Її кінокомісія співпрацювала зі знімальною групою фільму «Янголи Чарлі» і завдяки цьому залучила в регіон майже 2 млн 200 тисяч євро, вклавши при цьому 400 тисяч євро.

Олександра Лойткенс - представниця кінокомісії Гамбурга та Шлезвіг-Гольштейну (Німеччина).

«Передусім, у створенні кіно чимало залежить від правильного предпродакшену. І для того аби на кіноарені з’являлися нові обличчя й  нові професіонали, необхідно підтримувати початківців. Тому, аби співпрацювати з великими проєктами, ми намагаємося розвивати  свою місцеву кінокоманду – це навчання, тренінги й таке інше. Ми повинні давати їм освіту та навчання на різні теми, пов’язані з кіноіндустрією і дотичними до неї сферами. Крім цього, допомагаємо всім кінопродюсерам отримувати дозволи, які необхідні для кінозйомок на початку. Ведемо переговори з місцевими органами влади, приватним бізнесом, аби розв’язувати всі питання, які виникають під час підготовки до кінозйомок. Як у будь-якої кінокомісії, у нас є посібник з локаціями, які ми можемо запропонувати. І ми маємо постійно їх поповнювати. Важливо також особисте знайомство з вашим регіоном. Я б радила українським кінокомісіям започаткувати гарну традицію: організовувати регулярні кінотури до ваших регіонів та запрошувати на них іноземних партнерів. Так, це потребує певних фінансових вкладень, але потім ви отримаєте можливість заробити більше коштів, як ми заробили із «Янголами Чарлі», – поділилася досвідом Олександра Лойткенс, представниця Кінокомісії Гамбурга та Шлезвіг-Гольштейну (Німеччина).

Читайте також:

Новини

Рада з державної підтримки кінематографії обрала переможців 14-го пітчингу

Сьогодні, 6 жовтня, відбулося засідання Ради з державної підтримки кінематографії. Під час якого оголосили переможців Чотирнадцятого конкурсного відбору кінопроєктів на державне фінансування. Щоправда за рішенням членів Ради без пальми першості залишилося три анімаційні категорії, а саме «Анімаційні повнометражні фільми (для широкої глядацької аудиторії)»; «Анімаційні повнометражні фільми (авторські)», нагадаємо, у цій категорії приймав участь лише один проєкт - «План Мадагаскар» режисера Івана Орленко; «Ігрові повнометражні для дитячої аудиторії». У решті категорій обрано роботи, які отримають держане фінансування на фільмування.

06.10.2020
об 17:51

Інтерв'ю

Рада Держкіно: про досягнення 2021 та очікування від наступного року

Яким був 2021 рік для українського кіно – з таким запитанням ми звернулися до членів Ради з державної підтримки кінематографії. І вони поділилися з VGL cinema своїми оцінками року, що минає, прокоментували найбільші досягнення цього періоду, окреслили питання, над якими ще треба працювати, та розповіли про власні очікування від 2022 року.

29.12.2021
об 16:32