Трейлери та відео

Фестиваль комедій з французьким шармом
В український прокат вийшла романтична комедія «Нотр-Дам»

Карантинні хроніки: Наріман Алієв у гостях у OIFF Live

30.05.2020
об 10:26
Карантинні хроніки: Наріман Алієв у гостях у OIFF Live

На інстаграм-сторінці Одеського міжнародного кінофестивалю під час карантину відбулася серія прямих ефірів, у яких  генеральна продюсерка ОМКФ Юлія Сінькевич зустрічалася з представниками світової та української кіноіндустрії. Одним із гостей ведучої OIFF Live’ів став український режисер Наріман Алієв. Його дебютний повнометражний фільм «Додому» виграв Гран-прі 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Далі найцікавіші тези ефіру. 

Привіз із Риму ГРВІ 

– Я сиджу на самоізоляції десь із 1-го березня. Наприкінці лютого повернувся з Риму й відчув ознаки ГРВІ. Тоді не було можливості зробити точну діагностику й визначити, що за вірус. Тому сімейний лікар порадив мені залишатися вдома й вимірювати температуру. Власне, моя самоізоляція мала закінчитися саме тоді, коли вся країна пішла на карантин. 

Відеощоденники 

– Щоденники карантину почав знімати, аби батьки бачили, що я живий і здоровий. Це допомогло мені тримати себе в тонусі. Зараз у мене трохи криза ідей. Усе найлегше я вже зробив. Усе, що було в хаті, застосував. Тому шукаю нові форми, як от анімація. Я бавлюся Stop Motion і заради цього вже «віджав» у однієї дитини комплект Lego. 

– Мої щоденники певним чином допомагають мені боротися з комплексами. Це можливість подивитися на себе зі сторони, місцями з іронією, що спонукає рефлексувати на цей час. Зараз є тренд на те, щоб багато читати, багато займатися спортом і так далі. Однак ми всі не мусимо цього робити в обов'язковому порядку. Головне – бути в певному емоційному комфорті із собою і оточуючими в цей конкретний момент. 

Читання в прямому ефірі 

– Сьогодні варто шукати нові форми. Цікаво, які форми комунікації будуть у майбутньому? Як би там не було, ця вся ситуація залишить відбиток. Наразі я займаюся саме тим, що вивчаю ці нові форми, намагаюся зрозуміти, як їх використовувати. Візьмемо книжки. У мене дуже погано з читанням, тому вихід у прямий ефір із книжкою в руках – хороший варіант для поліпшення цієї навички. Ти підходиш до цього сумлінно, адже якось соромно перед глядачами закінчити читати на третій сторінці. Зараз я читаю «8000 миль самотності» Оксани Шаварської. Почав бавитися картами, хоча поки погано виходить. Ще задумався про пазли.  

Фільми, які не побачать 

– Як і будь-яка криза, ця ситуація матиме жертви. Мені пощастило, що я презентував свій фільм і закінчив певний цикл праці над ним. Єдине, що «Додому» був проданий на декілька регіонів світу. Наприклад, у Нідерландах мав бути прокат у кінці травня, його перенесли на кінець липня. Те саме з іншими територіями. Тобто навіть не нові фільми, які мали просто вийти в прокат, ризикують так ніколи й не вийти. Адже весь ринок забиратимуть мейджорські компанії. Те саме з фестивалями. Я впевнений, що буде низка фільмів, яких просто не побачать. Можливо, ті стрічки, які мали б зараз подаватися на великі фестивалі, притримують на рік. 

Фестивальний ринок VS онлайн-майданчики 

– Виживуть не всі. Фестивалі останні роки розширювали лайнапи, додавали програми. Зараз вони будуть їх зменшувати. Фестивальний ринок як дистриб’юція зазнає змін. Будуть впроваджуватись онлайн-майданчики, контакт з глядачем набуде іншої форми. Думаю, 2020-2021 стануть перехідними роками, коли важко щось прогнозувати. Лише у 2022-му з'являться правила, якими можна послуговуватися. 

Навмисне поганий фільм 

– У мене є план. Свій наступний фільм я навмисне зніму погано, аби довго не думати про правило того, що друга стрічка – неуспішна. Тут проблема не в першій, другій чи третій роботі. До свого дебютного фільму я готувався з 16 років. Це був час накопичення ідей, знань та інструментів, які я в підсумку використав у «Додому». На другий фільм стільки часу немає. Це як з врожаєм: зібрав перший і відразу потрібен наступний, а де його брати – не зрозуміло. На другому фільмі ще не вистачає досвіду, матеріалів для бази. Якраз зараз я працюю над цим – намагаюся зрозуміти, що саме я хочу зробити в наступному фільмі. Не про те, як я буду його знімати, яким фільм буде. А про те, що я хочу сказати. Треба розуміти, що тобі важливо проговорити й чи є тобі про що говорити взагалі. Це найважливіше в цій схемі. 

Джерело: oiff.com.ua