Трейлери та відео

Прем’єру анімації «Душа» з кінозалів перенесли в онлайн
Незабаром у кіно прем’єра стрічки «Юкі» про українців у NHL

Беатріс Крюгер: «Академія та деякі режисери не хочуть визнавати кастинг-директорів»

09.10.2020
об 17:25

Локальні кастинги для декількох фільмів бондіани, співпраця з Вуді Алленом, Весом Андерсоном, Спайком Лі, Томом Тиквером та іншими відомими режисерами – лише частина того, що встигла зробити за час своєї кар'єри кастинг-директорки Беатріс Крюгер. Крім того, вона входить до складу Американської академії кіномистецтв (так-так, тієї, що роздає «Оскари») і може похизуватися ще цілою низкою регалій та досягнень. Наприкінці серпня Беатріс Крюгер запросили як лекторку на Форум кастинг-директорів – галузеву подію, де обговорювалися контроверсійні питання галузі. На лекції Беатріс розповіла про роботу кастинг-директора на міжнародних ринках і конфлікт інтересів при суміщенні професій кастинг-директора й агента. Проблема існує й на українському ринку. Під час інтерв'ю ми поговорили з Беатріс про те, чому бути кастинг-агентом погано, про роботу з відомими режисерами, особливе ставлення до акторів-зірок і боротьбу за визнання кастинг-директорів професійною спільнотою.

 

– У вас великий досвід співпраці з різними режисерами: Вуді Алленом, Весом Андерсоном, Фатіхом Акіном. Як це — проводити з ними кастинги?

– Що ж, по-перше, все залежить від освіти, яку має режисер. Зазвичай у США, але не лише, частина навчання на режисера включає один семестр вивчення акторської майстерності. Це допомагає постановнику отримати навички й розібратися в методах акторської гри. Це дуже гарний досвід. По-друге, режисери в Європі, на відміну від Америки, часто виступають сценаристами й авторами ідеї. Водночас у США вважається нормальним, якщо режисер не пише сценарій. Бувають окремі випадки, але в Європі я не знаю жодного виключення. Це означає, що режисер прожив з ідеєю фільму, з персонажами від моменту, коли він вигадав їх. Фінансування фільму займає не менше трьох років. Інколи десять чи дванадцять. Весь цей час режисер тримає в уяві фантазми героїв і формує чітке уявлення, як вони мають виглядати. Уявлення бере початок із його досвіду, тож до кастингу ти маєш вивчити бачення режисера та дізнатися, з ким він асоціює своїх героїв, щоб зрозуміти, яким має бути персонаж. Це близька взаємодія. Усі режисери, з якими я працювала, – успішні. Вони професіонали з великим досвідом. З Фатіхом Акіном ми зробили два фільми («Соліно» та «Шрам» – прим. авт.). Він сповнений ентузіазму. Схожий на нього Роман Коппола (мається на увазі робота над фільмом «Агент «Бабка» – прим. авт.). Коли ми робили кастинги з Копполою і Фатіхом, вони стрибали, хотіли взяти слова партнера і взагалі фізично долучалися до процесу. Що ж стосується Вуді Аллен, – це вибух. Він такий, як і його персонажі. Я полюбляю працювати з Марко Белоккйо, бо він справжній митець. Коли Марко хоче в один бік, то йде в інший. Знаєте, як у китайському прислів’ї: «Якщо хочеш піти на схід, іди на захід. І потім, обійшовши земну кулю, ти досягнеш своєї мети».

 

– Як ви шукаєте акторів?

– Зазвичай я підбираю акторський склад на весь фільм. Це починається на ранній стадії, ще до того, як картина отримала фінансування. Мені надсилають сценарій, ми його обговорюємо, потім він змінюється декілька разів. Коли історія вже більш-менш сформована й описані персонажі, я пропоную виконавців головних ролей. Якщо це американський фільм, я маю знайти відомого актора на головну роль, щоб кінокомпанія профінансувала картину. Це доволі неприємно, тому що ти шукаєш одного-єдиного актора з ім’ям, не знаючи людину, фактично шукаєш IMDb-рейтинг. Втім, мені щастило: я працювала з режисерами, які хотіли працювати з зірками, що подобаються мені. Коли я знаю, кого хоче зняти режисер, я починаю шукати можливості, щоб влаштувати угоду для кінопродакшну. Раніше, на початку своєї роботи, я стикалася не раз із такою ситуацією: режисер погодив актора, нам залишається підписати договір, але хтось, на кшталт виконавчого продюсера чи менеджера затягує процес.

 

– Чому?

– Тому, що це техніка. Вони тримають актора й агента у напрузі. Чим довше актор очікує, тим більше ладен погодитися на їхні умови. Якби вони підписали договір негайно, зросли б шанси, що агент попросить більше грошей. Тому вони ведуть переговори. Це мене обурювало, через те що я була змушена проводити повторні кастинги. Адже після трьох місяців очікування актор переставав бути доступним. Насправді після рішення режисера та погодження з кінокомпанією ми маємо підписати договір з акторами, і моя робота повинна закінчитися. Якщо вони чекають два місяці, я вимушена проводити новий кастинг — це додаткова платня.

 

– Як актор може привернути вашу увагу?

– Я працюю переважно з інтернаціональними проєктами, тож актор насамперед повинен мати хорошу англійську. І, звісно, він має бути харизматичною людиною. Ці дві речі мають йти разом, тому що ти можеш навіть випадково побачити того, хто тобі потрібен на англомовний проєкт. Також потрібен природний талант. Такий є в одного на тисячу. 99,9% можуть навчитися грати, але лише в однієї десятої відсотка є справжній, природний талант. Це означає, що ти маєш передивитися тисячу акторів, щоб знайти одного.

 

–  Що передувало створенню e-talenta (відомої європейської кастинг-платформи – прим. авт.) і чи використовуєте ви портал у вашій роботі?

– E-talenta народилася з мого персонального архіву на комп’ютері. Річ у тім, що чим більше ти знаєш акторів, чим більше працюєш з ними й чим більше знаходиш, тим більше зусиль ти маєш докладати, щоб згадати їх. Наприклад, зараз я не пам’ятаю імена акторів, яких я бачила 26 років тому. Через це архів потребує постійного оновлення, адже актори змінюються, у них з’являються нові фото, телефонні номери, змінюються агенти. У якийсь момент я зрозуміла, що постійно оновлювати архів займає чимало часу. Тоді народилася ідея про те, щоб зробити акторів видимими, адже для них це важливо. Я написала всім агенціям, що опублікую свій архів у мережі й хочу, щоб вони погодили це, бо я буду публікувати акторів із контактами агенцій. Деякі агенції мали сумніви й відмовили мені, але більшість дозволила. Так, я створила e-talenta і користуюся ним для своїх кастингів, тому що, як засновниця, знаю платформу дуже добре. Актори можуть надіслати мені самопробу приватним повідомленням. Система влаштована так, що мені не доведеться нічого завантажувати. Це все тут, надходить напряму. Я також прошу долучити «about me video» (у нас це зветься відеовізитками – прим. авт.). Багато людей вважають, що це презентація на кшталт: «Привіт! Мене звати Беатріс» і так далі. Після декількох речень це перетворюється на пекло. Адже коротка біографія, їхнє життя — всі ці дані є у профайлі. Для мене набагато краще, щоб актор чи актриса розповіли мені щось інше. Тому що після чергової відеовізитки у тебе замилюється око, і ти слухаєш це все на автоматі – нудні до чортиків. Тож, коли я прошу таке відео, я хочу, щоб актори говорили півтори, максимум дві хвилини, про щось, що їх справді хвилює. Не важливо, що це, важливо робити все чесно — фальш впадає в око миттєво. Це трюк, який перемикає фокус із того, щоб розповідати про речі, які нікого не цікавлять, на те, що справді подобається актору. Ти миттєво бачиш, як актор розслабляється і стає більш спонтанним і правдивим.

 

– Скільки українських акторів представлено на e-talenta?

– Приблизно двісті сімдесят. Частину профілів я створила власноруч. Кожний кастинг-директор може створити самостійно профайл актора, який не представлений на платформі, і лише він буде бачити його. Це приватна територія, архів для кожного кастинг-директора.

 

 

– Ви також є співзасновницею організації International Casting Directors Network (ICDN). Нещодавно одна з наших кастинг-директорок, Алла Самойленко, якраз вступила до неї. Розкажіть більше про ICDN та що мережа дає учасникам?

– Історія ICDN почалася 1994 року з Casting at a Forum, що проходив у Німеччині. Відтоді організація формує уявлення про роботу кастинг-директора. Наша місія — зробити професію впізнаваною й відомою у кожній країні. Це перша важлива річ. Друга — не допустити репрезентації актора кастинг-директором. Такий кастинг-директор буде виключений з організації. Звісно, коли ти в національній асоціації, наприклад, німецькій, усі мають один історичний бекграунд і ментальність кастингу. Так само і в Італії. Всі італійці знають свою країну. Проте, коли ти в інтернаціональній асоціації кастинг-директорів, то бачиш численні відмінності. Також це можливість знайти партнерів із тих країн, де відбувається фільмування твого проєкту. У нас є колеги з Нідерландів, з ПАР, з США тощо. Це допомагає добре робити свою роботу.

 

– Щодо визнання це болюче питання. Цьогоріч BAFTA вперше дала нагороду кастинг-директору, але «Оскар» досі пручається. Що ви думаєте з цього приводу, чи можливі зміни й у Кіноакадемії?

– Як членкиня Академії можу сказати, що учасники Casting Society of America багато років проштовхували можливість бути включеними в «Оскар». У 2012–2013 роках вони створили відгалуження кастинг-директорів усередині Академії. З цього моменту вони працюють над тим, щоб позиція кастинг-директора стала відомою. До речі, цьогоріч президентом Академії обрали кастинг-директора Девіда Рубена. Академія та деякі режисери не хочуть визнавати кастинг-директорів. Є невпевнені у собі режисери, часто вони присвоюють усі заслуги собі. Згадайте, коли на пресконференції у режисера запитують: «Як ви знайшли цього актора на роль?», зазвичай він відповідає: «Я шукав його три роки». Він не шукав. Ми шукали.

 

– Чи потребують зірки особливого ставлення і чи мають кастинг-директори ставитися до них особливим чином?

– Я думаю, що це неминуче. Зірки зазвичай не проходять прослуховування. Я намагаюся зробити так, щоб у режисера була можливість зустрітися з актором, зіркою його фільму. Адже велику роль відіграє хімія. Режисер має зрозуміти, чи зможе він працювати з цим актором. Так само навпаки. Можливо, зірці не подобається цей режисер. Щодо суті питання, звісно, до зірок ставишся по-іншому майже автоматично. Коли вони приходять, кінокомпанія дає їм особисту машину з персональним водієм. Ми нічого не робимо для їхнього особистого комфорту, все це робить продакшен-компанія – це стандарт.

 

– Ви працювали з Вуді Алленом, який може похвалитися численними зірками у своїх фільмах. Чи кастингували ви їх для «Римських пригод»?

– Я кастингувала Роберто Беніньйо. Вуді Аллена не дуже люблять в Америці, але його обожнюють поза її межами. Всі готові працювати на нього навіть безкоштовно. Втім, Вуді Аллен платить акторам, але дуже-дуже мало. У нього є система: відомим акторам рівня Джона Траволти, Вігго Мортенсена, Скарлетт Йоганссон він платить тисячу доларів за робочий день, агентська комісія включена; європейським зіркам, таким як Пенелопа Круз, –  600 євро; решта акторів, незалежно від того, вже знають їх чи вони зовсім новачки, –  500. На мою думку, це дуже справедливо та розумно, біль того це працює. Мені подобається така система значно більше, ніж фільми, де ти витрачаєш нескінченну кількість енергії, дискутуючи щодо гонорару зірки чи відомого актора.

 

– Що ви думаєте про майбутнє кастинг-індустрії після COVID-19?

– Інтернет змінив кастинги. Ми можемо прослуховувати акторів, не зустрічаючись із ними. Це означає, що набагато більше людей можуть пройти прослуховування. Крім того, відтепер можна не знімати студію та не платити за літак до іншої країни. Я не знаю, що може бути кращим за це (посміхається).

 

Розмовляв модератор Форуму кастинг-директорів Алекс Малишенко спеціально для VGL cinema

Читайте також:

Інтерв'ю

Porsche 911 Carrera 4 Typ 964: Хто шукає – той знайде!

Любов до автомобілів PORSCHE тісно переплітається з історією марки. Porsche 911 Carrera 4 покоління 964 – рідкісний і яскравий екземпляр. Він увесь підпорядкований швидкості й тому не раз був героєм гучних кінострічок: «Атомна блондинка», «Погані хлопці»  разом з яскравими зірками Шарліз Терон та Віллом Смітом.

04.10.2020
об 14:16

Статті

Витоки бондіани: 10 фактів про фільм «Доктор Ноу»

У наступному році на екрани вийде вже 25-й фільм бондіани, яка принесла творцям понад $ 7 мільярдів (з урахуванням інфляції ця сума перевищує $ 15 мільярдів). Важко навіть уявити, що бюджет першого фільму «Доктор Ноу», прем'єра якого відбулася у жовтні 1962 року, становив трохи більше одного мільйону доларів і його авторам доводилось економити буквально на всьому. Проте режисерові Теренсу Янгу вдалося зняти динамічну стрічку про Бжеймса Бонда, яку глядачі сприйняли із захопленням, а ще вона зробила Шона Коннері однією з найвідоміших зірок світового кінематографу.

06.10.2020
об 18:52

Новини

На великому екрані смішні, особисті, сповнені суму та боротьби історії жінок

Сьогодні в прокат виходить документальна стрічка «Жінка». Режисери фільму — Янн Артус-Бертран та Анастасія Мікова, відомі своєю попередньою роботою — «Людина». Цього разу автори беруться досліджувати питання, що значить бути жінкою.

08.10.2020
об 12:43

Новини

В Америці та Англії зачиниться майже 700 кінотеатрів

Одна з найбільших мереж кінозалів у світі заявила, що зачиняє декілька сотень залів в Америці та Великобританії. Без роботи залишаться 45 тисяч людей.

08.10.2020
об 13:24

Новини

Деніел Крейнг розповів, чому знову вирішив грати Бонда

Під час участі в шоу The Tonight Show Starring Jimmy Fallon актор Деніел Крейг пригадав, як дізнався, що буде грати Джеймса Бонда, коли вперше в житті спробував Мартіні та чому знову вирішив зіграти шпигуна у «Не час помирати», хоча раніше заявляв, що втомився від Бонда.

08.10.2020
об 15:37

Новини

На честь Джеймса Бонда випустили монети

У наступному році на прихильників кіногероя-шпигуна Джеймса Бонда чекає ювілейний 25 фільм бондіани. Цю подію в Англії вирішили відзначити на вседержавному рівні та презентували світу гроші, присвячені агенту 007.

09.10.2020
об 13:10

Інтерв'ю

Роман Луцький: «Я прагну медійної впізнаваності, але тільки через акторство»

У Романа Луцького за останні три роки – три головні кіноролі: Олешка у «Сторожовій заставі», Сергія у «Сексі і нічого особистого» та Петра Сколика у «Відданій». А вже восени на екрани виходять фільми «Безславні кріпаки», де актор зіграє Тараса Шевченка, який бореться за свободу разом із японськими самураями, та «Тарас. Повернення», де він виконав роль польського офіцера Мостовського. Незважаючи на успішну кінокар'єру, актор не полишає театр, продовжуючи працювати в рідному Івано-Франківську та граючи Гамлета у виставі театру польського в Познані. В інтерв'ю VGL cinema Роман Луцький поділився своїми міркуваннями про важливість сприйняття іронії українцями, роботу в польському кіно, свою обережність у відносинах з телебаченням та ставлення до Тарантіно.

02.10.2020
об 16:12

Новини

Американська кіноакадемія вводить нові правила відбору фільмів

Через обмеження у кінотеатрах під час пандемії організатори премії «Оскар» змушені були внести деякі првки в правила відбору фільмів-претендентів.

09.10.2020
об 11:10

Новини

Ще не час: Джеймс Бонд вийде в прокат у 2021 році

Творці бондіани оголосили про відтермінування релізу нового фільму про Джеймса Бонда – «Не час помирати».

03.10.2020
об 14:45

Інтерв'ю

Він Дізель: «Я суперщаслива людина!»

Зустріч з Віном Дізелем – це завжди подія, яка розвивається за власним, часто непередбачуваним сценарієм. Актор, який вдихнув життя в образи неземного мініатюрного грута з «Вартових Галактики» і більше ніж земного бравого гонщика Домініка Торетто з «Форсажу», ніколи не приходить на зустріч один. Він завжди й усюди з друзями та помічниками, що, втім, одне й те саме. Але найжахливіше, Він Дізель майже ніколи не приходить вчасно. Він вривається, як вихор, коли вже втрачаєш будь-яку надію на інтерв'ю. При цьому на його обличчі посмішка, гучний низький голос не потребує рупора, а на футболці зазвичай можна прочитати якийсь крутий напис. На попередній зустрічі в Лас-Вегасі на ньому була футболка з написом: «У мене немає друзів, у мене є сім'я». Цього разу на зустрічі в лос-анджелеськом готелі London на його широких грудях красувалася біла футболка з контуром карти Європи та написом на рукаві «Одна раса».

30.09.2020
об 13:13