Анна Паленчук: «Скоро у глядачів буде можливість переглянути художній фільм про Казимира Малевича»

Наступного року за ініціативи продюсерської компанії 435 FILMS в Україні збираються знімати біографічний фільм про художника Казимира Малевича. Як ми повідомляли раніше, режисеркою байопіку стане Дарія Онищенко. Вона також долучилася до написання сценарію у співавторстві з Анною Паленчук, яка є продюсеркою та генеральною директоркою компанії-ініціатора проєкту. Цікаво, що «Малевич» уже потрапив до сценарної лабораторії європейської програми MIDPOINT, де у творців фільму буде можливість порадитися з професіоналами компаній Netflix та HBO. Також у рамках цієї програми стрічка зможе брати участь у міжнародних кіноринках. В інтерв’ю VGL cinema Анна Паленчук розповіла, як народилися ідея біографічної стрічки, хто писатиме саундтрек та про особливості сюжетних ліній майбутнього байопіку.

– Анно, як народилася ідея байопіку про Казимира Малевича?

– Мій тато був поціновувачем мистецтва, і все моє дитинство пройшло в музеях, картинних галереях, серед численних митців та їх робіт, якими захоплювався мій батько. Переважно це були українські художники: Глущенко, Яблонська та інші. Так, одного разу я побачила частину триптиха Казимира Малевича «Чорний квадрат», і впродовж багатьох років не могла зрозуміти її. Здавалося б, картина настільки проста, що її може намалювати будь-яка дитина, але щось у ній так захопило мене, що я почала цікавитися мистецтвом початку ХХ століття. Звичайно, Малевич – один з найвизначніших художників того часу.

Потім я познайомилася з Тетяною Філевською, яка відкрила Київський архів Казимира Малевича. Ходила на лекції, фестивалі, присвячені творчості художника, та почала читати про нього більше матеріалу. Саме тоді я захопилася історією його життя, оскільки вона карколомна та неймовірна! Він бачив усі ті жахливі прояви подій, які доходять до нас зі сторінок підручників історії та творів української літератури.

Згодом у приватній розмові з Дарією Онищенко, режисеркою майбутнього фільму, виявилось, що нас обох з дитинства захоплює Малевич. Мене вразили працьовитість та талант Даші, тому я вирішила запропонувати їй втілити цей проєкт у життя. Адже для мене Малевич цікавий насамперед тому, що він був неймовірною людиною, із цінностями творчої свободи, особистості й боротьба за можливість творити. Це мені близько, тому дуже подобається працювати над фільмом про таку відому постать.

– Нещодавно вийшов фільм українського виробництва про цього художника-авангардиста. Чим ваша робота відрізнятиметься від попередньої?

– Фільм «Малевич. Чорний квадрат» – це документальна робота, і, звичайно, я знаю про нього, адже Тетяна Філевська є у творчому складі команди, яка працювала над цим проєктом. Він розповідає про невідомі широкому загалу аспекти життя Малевича. Ми все ж таки робимо художній фільм, який базується на приватному житті художника. Головна відмінність нашої роботи полягає в тому, що обраний нами жанр зазвичай має більш широку глядацьку аудиторію.

– Ви долучилися до роботи над сценарієм. Які особливості має сюжет?

– Так, сценарій ми писали разом з Дарією Онищенко, режисеркою та сценаристкою, яка зараз живе в Мюнхені. Ми вже працювали з нею над художнім фільмом «Істальгія» спільного виробництва України, Сербії та Німеччини. Дарія скоро презентуватиме в Україні свій наступний фільм «Забуті», і насправді, я дуже тішуся з того, що в нас з нею вийшов крутий творчий тандем.

Особливості сюжету полягають у тому, що ми охопили суттєвий період життя художника. У нас є деякі героїв, яких не існувало насправді, але через них ми можемо відтворити історичні події, які нам важливо показати на екрані, а саме: зміна влади, повернення людей до радянської моделі державності, те, як нищилися церкви, як вони закривалися в період 20-х років, як переслідувалася творча інтелігенція та починалися репресії, як художники \ поети \ музиканти \ філософи могли їхати у Європу, але їх не випускали, і, врешті-решт, часи Голодомору, як подія, яка на Малевича справила велике враження. Він був закоханий в українське село, і для нас дуже важливо показати трагедію українського народу очима художника, про якого знають у всьому світі.

Перед написанням сценарію ми багато часу приділили дослідженню не тільки творчості та оточення Малевича, а й контексту історичного періоду, що припав на роки життя Казимира. Також до команди проєкту ми залучили консультантів-істориків.

– Особисто вам постать митця ближче як художника чи як філософа? І як розкриватимете його персону для глядачів?

– Для мене образ Малевича ближче як художника, тому що я почала цікавитися цією видатною постаттю завдяки його картинам. У нашому сценарії Казимир Малевич буде розкриватися з різних сторін. Коли ми писали історію, то думали про глядача й про те, що ж йому цікаво. Сподіваємося, що він багато нового відкриє для себе про життя Малевича.

– Реліз фільму заплановано на наступний рік. Чи відомо вже, хто буде виконувати роль художника?

– Оскільки ми зараз перебуваємо на етапі девелопменту та пошуку фінансування, звичайно, дата релізу є приблизною. Звісно, ми хочемо якомога швидше запуститися у виробництво, тож сподіваємося, що скоро в глядачів буде можливість переглянути художній фільм про Казимира Малевича.

– Яким коштом плануєте знімати стрічку: за рахунок держави чи інвесторів?

– Ми залучатимемо й державні кошти, і шукаємо інвесторів. Сподіваюсь, що для нашої країни стрічка про Малевича стане визначним продуктом, який працюватиме на її імідж. Адже в усьому світі знають, хто такий Малевич, та, на жаль, не знають, що він народився в Києві та сформувався як митець в українському селі.

– Чи привертатимете увагу глядача за допомогою спецефектів?

– Передусім, ми будемо привертати увагу глядача цікавою історією, адже це найважливіше. Зараз ми задоволені тим сценарієм, який у нас є, але, можливо, ми ще будемо його допрацьовувати. Звичайно, важлива робота абсолютно всіх департаментів, починаючи від операторського (хочемо розробити унікальну візуальну концепцію фільму, яка б ілюструвала різні періоди життя художника для глядача) до художнього. У кіно дрібниць не буває!  Абсолютно все важливо. 

– Які поради щодо сценарію отримали від спеціалістів Netflix та HBO?

– Усі поради ще попереду.  Наразі тільки почалася наша програма Midpoint, у рамках якої ми впродовж багатьох місяців розроблятимемо наш проєкт.

– Хто писатиме саундтрек до фільму?

– Музика у фільмі є одним з найважливіших компонентів. Я дуже задоволена роботою Мілоша Єліча, композитора фільму «Номери» (режисерів Олега Сенцова та Ахтема Сеітаблаєва). Дуже хочеться співпрацювати з Мілошем у наступних проєктах.

– Які фільми зазвичай дивитеся ви, і на що ви звертаєте увагу?

– Я намагаюся дивитися багато фільмів. Оскільки рік провчилася у Vancouver Film School, перше, на що я звертаю увагу, – це структура сценарію та драматургія. Для мене це найважливіша категорія під час аналізу фільмів.

Однак я не лише сценарист, а ще й продюсер, тому завжди звертаю увагу на те, як знятий фільм, як актори грають у ньому, які на них костюми, як працює художній департамент. Словом, я дивлюся на фільм як на продукт. Дуже рідко трапляється таке, що забуваю про все це й насолоджуюся переглядом, повністю заглиблюючись в атмосферу стрічки. Звичайно, такі роботи можуть змусити мене аплодувати на титрах (посміхається). Однак у будь-якій роботі найважливіше, який меседж несе в собі екранна історія, на які цінності суспільства вона звертає увагу глядача.

–  Давайте складемо п’ятірку фільмів, які б ви порекомендували переглянути читачам VGL cinema?

– Цікаве завдання, спробую згадати щось захопливе. Наприклад, така п’ятірка:

• «Диво-жінка» 2017 року режисера Петті Дженкінса;
• «Вона» 2013 року режисера Спайка Джонза;
• «Три білборди за межами Еббінга, Міссурі» 2017 року режисера Мартіна Макдонаха;
• «Будь-якою ціною» 2016 року режисера Девіда Маккензі;
• «Два Папи» 2019 року режисера Фернанду Мейреліша.