Трейлери та відео

«Пригоди на Місяці»: український трейлер нової анімації
«Смерть на Нілі»: офіційний трейлер та постер

Андрій Лантух: «Усе починається з персонажа»

11.01.2022
об 14:29

Дебютний фільм – найважливіша сходинка в кар’єрі режисера, це його візитівка в майбутньому. Як прокласти шлях від ідеї до реалізації? Відповідь на це запитання знає молодий режисер Андрій Лантух, який навчався в New York Film Academy Los Angeles і зараз працює в США. VGL cinema поговорив з Андрієм про його дебютний повнометражний фільм Cullinan, створення кіно в умовах пандемії та ідеї для майбутніх проєктів.

– Як виникла ідея саме повнометражного режисерського дебюту?

– У липні 2019 року я задумав легку комедійну короткометражку. Але поступово ідея переросла в масштабнішу історію, і я зрозумів – настав час повнометражного кіно. Звичайно, відразу ж постало питання бюджету, адже для такого проєкту потрібна велика команда, технічне забезпечення, витрати на екстер’єрні та інтер’єрні зйомки. Окрім бюджету в справу втрутилася пандемія, яка справді дуже вплинула на всю креативну індустрію. Доводилося до деталей продумувати весь процес, часто видозмінювати його, трансформувати та підганяти під нові реалії. Майже 70 % фільму ми зняли вдвох з другом. Ставили камеру, вибудовували світло самостійно. Часто доводилося перезнімати, оскільки ми не мали змоги поглянути на роботу збоку, змінити думку, перспективу. Але це все пішло фільму на краще – вийшла дуже легка комедія з елементами сюрреалізму.

 

– Що глядач побачить у твоєму фільмі?

– У стрічці є дві часові лінії, дві історії, пов’язані між собою таємничим артефактом – сакральним діамантом, який дарує своєму власнику незламну вічність. Саме за ним полюють два злодії, які приїжджають до готелю спогадів. Тут кожен охочий може отримати послугу відновлення пам’яті, і злодії планують купити спогади того, хто цей діамант сховав на таємничому острові. Це історія про страх перед старістю і смертю, про бажання мати вічність.

У фільмі немає прямої наративної структури. Він досить неоднозначний та  незвичайний. Наприклад,  перші 20 хвилин взагалі немає діалогів, що підштовхує глядача до розгадування підтексту, пошуку сенсу через метафори. Цьому сприяють і фантазійні елементи, які проявляються у фільмі у вигляді переходу зображення з кольорового в чорно-білі тони або коли герой зупиняє час, хоча передумов до того спочатку, здавалося б, не було.

– У кіно ти робиш ставку більше на сюжет чи на персонажа?

– Я думаю, що все починається саме з персонажа. Мене завжди зачіпає герой. Він має бути яскравим, але при цьому перебувати в цікавій історії та розкриватися внаслідок взаємодії з іншими персонажами. Крім того, я часто додаю трохи абсурдності до ситуації, щоб долучити вигаданий сюжет до реального світу. Таким чином історія виходить більш метафоричною, не прямолінійною. А глядач отримує частку подиву та несподіванки. Люди чекають відповіді, пояснення, і це триває до кінця фільму. Мені подобається створювати такий контраст, чіпляти увагу глядача та утримувати її до самого кінця.

 

–  На якій стадії фільм зараз?

– На початку 2020 року я почав роботу над монтажем стрічки, і тільки зараз ми закінчили зводити звук. Наразі ми відправили фільм на кілька фестивалів, де є можливість для показу в категорії режисерських дебютів.

– Ти починав як оператор. Що привело тебе до режисури?

– Працюючи на інших людей, я розумів, що мені критично не вистачає свободи. Бути «руками» – зовсім не те саме, що керувати процесом. Звичайно, я продовжую операторську діяльність на інших проєктах, оскільки для створення свого фільму потрібні певні фінансові вкладення. Сподіваюся, фестивальна історія моєї стрічки сприятиме пошуку партнерів, інвесторів чи продюсерів, які допоможуть прокласти шлях до глядача. Я не розраховую, що фільм збере величезну касу чи багатомільйонну аудиторію. Це кіно швидше буде моєю візитівкою, і я впевнений, що воно обов’язково знайде свого глядача.

 

– Ти вже маєш ідеї для наступного проєкту?

– Навіть більше – у мене вже готовий сценарій наступного фільму. Це більш масштабний проєкт, який потребує продюсера. Як тільки ми побачимо цілісну картину з першим фільмом, я запропоную другий проєкт продюсерам.

– Що б ти хотів привнести у світ кіно?

– У майбутньому я хочу створити проєкт з доповненою реальністю. Мені дуже імпонують твори, у яких адресату надається можливість вибору. Наприклад, як у книгах-іграх, де читач сам обирає, як вчинити герою в тій чи іншій ситуації. У кіноіндустрії також є такі приклади: «Нічна гра» Тобіаса  Вебера, спеціальний епізод «Брандашмиг» серіалу «Чорне дзеркало» або VR-інсталяція «Плоть і пісок» режисера Алехандро Гонсалеса Іньярріту. Ось такі проєкти мені дуже цікаві. І я впевнений, що в майбутньому обов’язково втілю ідею фільму з доповненою реальністю.

Читайте також:

Інтерв'ю

Марина Кудерчук: ««Попереду – багато роботи та нового українського кіно!»

Яким був 2021 рік для української кіноіндустрії в цифрах, фактах та емоціях, які зміни, досягнення та здобутки він приніс, чим можна пишатися та що проєктувати на майбутнє – про все це спеціально для VGL cinema розповіла очільниця Держкіно Марина Кудерчук. А ще – поділилася своїм баченням головних викликів 2022 року для кіногалузі та побажаннями українським кінематографістам у новому кінороці.

29.12.2021
об 12:31

Новини

Ахтем Сеітаблаєв: «Я не знімаю того, чого не хочу знімати»

Актор, режисер і продюсер Ахтем Сеітаблаєв розповів в ексклюзивному інтервꞌю VGL CINEMA про досвід роботи співпродюсером, плани продакшену Istmen Films та свою мрію зняти комедію. Однією з перших стрічок продакшену, співзасновником якого є Сеітаблаєв, стала «Мирний-21», історія луганського прикордонного загону, яка базується на реальних подіях і є задокументованим фактом. 2014 року загін потрапив у оточення сепаратистських збройних формувань, на бійців тиснули, аби ті перейшли на бік ворога. Та ніхто з них не зрадив свою батьківщину.

10.01.2022
об 11:20