Інтерв'ю

Сьогодні, 14 листопада, день народження відзначає український актор театру і кіно Олексій Хільський. У 2014 році він закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж, тривалий час працював у Дніпропетровському театрі «Віримо!». Останнім часом багато знімається в популярних серіалах: «На твоєму боці», «Квочка», «Нюхач 3», «Кріпосна», «Лікар Ковальчук» та інших.

Стрічка «Шарлатан» - нова робота відомої польської режисерки Аґнешки Голланд. Картина стала фільмом-закриттям 11-го Одеського міжнародного кінофестивалю. В рамках заходу режисерка провела майстер-клас, під час якого розповіла про свою роботу, чому її так цікавить тема диктаторів і тоталітаризму та як критики відносяться до жінок, які створюють фільми.

Про створення фільму, чому для ролей обрали саме військових та чому дія відбувається в майбутньому – можна подивитись у нас в відео з зустрічі з творчою групою стрічки.

Шведський режисер Рой Андерссон розповів про своє становлення, чому обрав кар’єру в кіногалузі, а не живописі, торкнувся теми віри й забобонів, а також про відчуття суму через отримання нагород і не тільки.

Локальні кастинги для декількох фільмів Бондіани, співпраця з Вуді Алленом, Весом Андерсоном, Спайком Лі, Томом Тиквером та іншими відомими режисерами – лише частина того, що встигла зробити за час своєї кар'єри кастинг-директорки Беатріс Крюгер. Крім того, вона входить до складу Американської академії кіномистецтв (так-так, тієї, що роздає «Оскари») і може похизуватися ще цілою низкою регалій та досягнень. Наприкінці серпня Беатріс Крюгер запросили як лекторку на Форум кастинг-директорів – галузеву подію, де обговорювалися контроверсійні питання галузі. На лекції Беатріс розповіла про роботу кастинг-директора на міжнародних ринках і конфлікт інтересів при суміщенні професій кастинг-директора й агента. Проблема існує й на українському ринку. Під час інтерв'ю ми поговорили з Беатріс про те, чому бути кастинг-агентом погано, про роботу з відомими режисерами, особливе ставлення до акторів-зірок і боротьбу за визнання кастинг-директорів професійною спільнотою.

У Романа Луцького за останні три роки – три головні кіноролі: Олешка у «Сторожовій заставі», Сергія у «Сексі і нічого особистого» та Петра Сколика у «Відданій». А вже восени на екрани виходять фільми «Безславні кріпаки», де актор зіграє Тараса Шевченка, який бореться за свободу разом із японськими самураями, та «Тарас. Повернення», де він виконав роль польського офіцера Мостовського. Незважаючи на успішну кінокар'єру, актор не полишає театр, продовжуючи працювати в рідному Івано-Франківську та граючи Гамлета у виставі театру польського в Познані. В інтерв'ю VGL cinema Роман Луцький поділився своїми міркуваннями про важливість сприйняття іронії українцями, роботу в польському кіно, свою обережність у відносинах з телебаченням та ставлення до Тарантіно.

Даша Плахтій увірвалася на перші ролі українського кіносвіту після фільму «Стрімголов», який отримав багато фестивальних нагород, а саму актрису відзначили «Золотою Дзиґою». В осінній прем’єрі «Червоний. Без лінії фронту» вона грає кохану головного героя, а в «Довбуші», прем’єра якого перенесена на весну, – Марічку, наречену легендарного Довбуша. Даша стверджує, що не відчуває себе надто знаменитою, покладається на долю в дотриманні балансу між серіалами та кіно й уміє заробляти не лише акторством. Про це, а також про табу, різновиди кохання, пережиті в тандемі із Сергієм Стрельниковим, майбутню фотовиставку та художню майстерню – у інтерв’ю VGL cinema.

Зустріч з Віном Дізелем – це завжди подія, яка розвивається за власним, часто непередбачуваним сценарієм. Актор, який вдихнув життя в образи неземного мініатюрного грута з «Вартових Галактики» і більше ніж земного бравого гонщика Домініка Торетто з «Форсажу», ніколи не приходить на зустріч один. Він завжди й усюди з друзями та помічниками, що, втім, одне й те саме. Але найжахливіше, Він Дізель майже ніколи не приходить вчасно. Він вривається, як вихор, коли вже втрачаєш будь-яку надію на інтерв'ю. При цьому на його обличчі посмішка, гучний низький голос не потребує рупора, а на футболці зазвичай можна прочитати якийсь крутий напис. На попередній зустрічі в Лас-Вегасі на ньому була футболка з написом: «У мене немає друзів, у мене є сім'я». Цього разу на зустрічі в лос-анджелеськом готелі London на його широких грудях красувалася біла футболка з контуром карти Європи та написом на рукаві «Одна раса».