Трейлери та відео

«Пригоди на Місяці»: український трейлер нової анімації
«Смерть на Нілі»: офіційний трейлер та постер

Знову стати собою: Автобіографічні мотиви у фільмах Чарлі Чапліна

16.04.2021
об 15:37
Автор: Daniela Gilmore

Починаючи з дитячого садочка ми приміряємо на себе різні ролі: котика, сніжинки, зайчика або принцеси. Хтось виростає та забуває про цей досвід, хтось переймає і залишається «принцесою» на все життя, а хтось робить зміну образів своєю професією. Однак, чи так просто жити в одному ампуа, яке встигли полюбити мільйони, але так і не змогли розгледіти звичайну людину за ним. У такий спосіб ми вчимося носити ці маски, як робив це колись Чарлі Чаплін. Відразу згадавши це ім’я з пам’яті виринає образ кумедного чоловіка у костюмі зі смішними вусами та трохи незвичним, але елегантним капелюшком. Проте поглянувши на його фото із життя, небагато хто впізнає відразу легендарного актора, який народився саме цього дня 16 квітня і який точно вартий того, щоб спробувати пізнати його з іншої сторони на більш глибшому рівні, хоч і після того, як він покинув нас.

 

 

Як і звичайна дитина він ще змалку бачив себе у творчій професії, а після втрати батьків у ранні роки, Чаплін розпочав свою кар’єру актора, ймовірно, намагаючись приховати свій біль від втрати близьких. Так само зробив і його брат Сід, який теж обрав такий самий професійний шлях. За веселими скетчами та смішними образами, з яких реготали усі, завжди можна було прослідкувати ледь помітний сум в очах обох. Однак вони були одне у одного, з чого і черпали своє натхнення рухатися далі.

 

Сід та Чарлі Чаплін

 


Так довго і невтомно працюючи, уже у віці 14 років Чарлі Чаплін отримав першу постійну роботу у театрі, де грав роль посильного Біллі у п’єсі «Шерлок Холмс», що робить зв’язок актора з Робертом Дауні-молодшим, який втілив його у 1992 році в стрічці «Чаплін» та грав найвідомішого детектива у світі Шерлока Холмса в однойменному фільмі Гая Річі, просто фантастичним і навіть трохи містичним. Сама кінокартина розповідає про все життя легенди, про складнощі та надзвичайне везіння, про любов і часом ненависть глядача, вимушений від’їзд до Швейцарії та тріумфальне повернення до Голлівуду.

 

 

Усі ці події неперевершено прожив Роберт Дауні-молодший, якому не займати життєвого досвіду у подоланні складнощів, і навіть не дивно після перегляду усього фільму дізнатись, що після нього ніхто більше не наважувався спробувати розповісти історію Чапліна, який так невпинно знайомив свого глядача зі своєю «маленькою людиною».

 

Кадр із фільму «Чаплін»

 


Однак у вже більш дорослому віці він не лише намагається відійти від акторства, створюючи фільми вже у якості режисера і продюсера, але й у тих небагатьох стрічках, де він все ж знімався, абсолютно не схожий на того дивакуватого чоловіка з напівтанцюючою ходою. У своїй картині «Мосьє Верду» Чаплін хоч і залишив трохи трансформований образ з вусами та капелюхом, але на цьому він у схожості вирішив зупинитись. Тепер же його герой не був веселим бродягою, а став справжнім моторошно елегантним серійним вбивцею. І так само як і новий образ, сам фільм не був таким однозначним, як до цього звикли глядачі. Події розгортались навколо колишнього працівника банку, який втративши роботу, намагався знайти спосіб прогодувати дружину і свого сина. І він знайшов його, щоправда, не дуже законний. Головний герой став шлюбним аферистом, який після одруження позбувався своїх «обраниць», щоб заволодіти їхнім майном. Однак неочікуванності закінчення історії позаздрить навіть Роберт Б. Вайд.

 

Кадр із фільму «Мосьє Верду»

 


Трохи передбачуваним був наступний крок легенди, який проаналізувавши реакцію публіки, вирішив спробувати зробити свого наступного персонажа менш цинічним. У фільмі «Вогні рампи» він хоч і не схожий на того афериста і злочинця, але й мало має спільного із «маленькою людиною». Хіба що тепер його герой клоун Кальверо схожий на самого Чапліна, якого часто могли сприймати саме у такому амплуа. Його історія починається, як не дивно, із закінченням кар’єри та порятунку однієї молодої балерини, яка вирішила попрощатись із життям через неможливість танцювати. Однак старий клоун допомагає їй не впасти духом, через що дівчина таки повертається у професію. І у цей момент стає зовсім скрутно самому Кальветро, який ніяк не може знайти роботу і він практично втрачає свій найбільший талант – бачити життя у світлих тонах. Ймовірно, і самого Чапліна тоді бентежив той факт, що аудиторія прагне бачити його лише у якості «клоуна». Сам фільм був досить особистим для актора, тому що образ створювався на основі його спогадів із дитинства про батька-алкоголіка, початку власної кар’єри у мюзик-холі в Лондоні та частково списаний із поведінки коміка Френка Тіннея.

 

Кадр із фільму «Вогні рампи»

 


Один із останніх фільмів Чапліна «Король Нью-Йорку» практично завершує автобіографічні мотиви у його роботах. Як і самого актора, головного героя короля Шадова після довгих поневірянь доля знову заносить у Нью-Йорк, де він намагається заробити будь-якими способами на життя. Однак після знайомства із сином американського комуніста, короля звинувачують в антиамериканській діяльності. Ця стрічка стала останьою, де Чаплін зіграв головну роль, та підкреслила усі почуття самого актора на той період.

 

Кадр із фільму «Король Нью-Йорку»

 


Мине ще чимало років після виходу фільму і Голлівуд, як і США вцілому, знову змінить своє ставлення до легенди і з розпростертими обіймати вручить йому вдруге почесний «Оскар». І, хто знає, чи впорався Чаплін з усіма своїми переживаннями, чи став нарешті щасливим, коли зі сльозами на очах отримував нагороду. Однак він навчив кожного з нас більш важливим речам. Не важливо скільки ти носив маску на публіці – завжди можна встигнути знову стати собою.

 

Читайте також:

Статті

Кіношедеври в цифрах і фактах: Легендарний «Малюк» Чарлі Чапліна відзначає 100-річний ювілей

Рівно 100 років тому, 21 січня 1921 року, у Нью-Йорку відбулася прем'єра одного з найвідоміших фільмів епохи німого кіно – стрічки «Малюк» режисера Чарлі Чапліна. У грудні 2011 року «Малюка» обрали для збереження в Національному реєстрі фільмів Бібліотеки Конгресу США як стрічку, яка «має велике культурне, історичне чи естетичне значення». У відбірковій комісії наголосили, що картина є «майстерним поєднанням зворушливої драми, соціальних коментарів та винахідливої комедії».

21.01.2021
об 11:16

Новини

КіноКалендар: 10 фактів про фільм Чальза Чапліна «Нові часи»

5 лютого 1936 року в Нью-Йорку відбулася світова прем'єра останнього німого фільму Чарльза Чапліна «Нові часи». За задумом Чапліна стрічка повинна була показати небезпеку від зростаючої індустріалізації суспільства та тяжке становище простих робітників, змушених під час Великої депресії братися за будь-яку роботу.

05.02.2021
об 11:33

Статті

Маленькі вчинки змінюють Всесвіт: Історія Рози Паркс у серіалі «Доктор Хто»

У 2010 році телескоп НАСА виявив астероїд діаметром близько 3 кілометрів. Трохи пізніше йому дадуть номер 284996 і назвуть на честь маленької жінки, що жила на початку ХХ століття, а звали її Роза Паркс. Довгий час вона була практично непомітною, як і більша частина темношкірого населення США. Вона жила повірняно спокійним життям зі своїм чоловіком, слухняно слідуючи за законом своєї рідної країни і намагаючись заробити на життя чесною працею швачки. Проте один день, а точніше навіть момент змінив не лише її тихе і розмірене життя, але й дав потужний поштовх незворотнім змінам у суспільстві та всьому Всесвіті.

07.03.2021
об 17:34

Статті

5 ретро комедій для веселих вихідних

Кожен день приносить нам щось нове. Кожну хвилину емоції сповнюють нас, а часом з’являється неочікуване відчуття всеохоплюючого щастя. Іноді цьому сприяють різні зовнішні чинники, такі як обійми близької людини, весела пісенька, або ж надзвичайно життєствердна комедія. Цей жанр з’явився практично разом із самим кінематографом у руках братів Люм'єр десь у підвалі «Гран-кафе» на бульварі Капуцинок. Тоді «Политий поливальник» не просто розважив перших глядачів, а й розпочав історію. Особливо у нагоді комедія стала після Великої депресії та Другої світової війни, коли люди надзвичайно потребували чогось простого, легкого і доброго у своєму житті. Як кажуть, попит породжує пропозицію, а невимоглива собівартість зйомок подібних фільмів лише сприяла розвитку жанру. Станом на 50-ті роки найбільше було представлено на 25-й церемонії нагородження премією «Оскар» саме комедій. Ми пропонуємо переглянути п’ять стрічок, яким не вистачило уваги того року, але вони варті більшого сьогодні.

20.03.2021
об 15:07