Українські кінопрем’єри сезону Осінь-Зима 2020

Восени й узимку цього року варто очікувати справжній бум українських прем'єр. Ми всі пам'ятаємо, що перша половина року пройшла під знаком COVID-19 і карантину, коли були закриті кінотеатри й перенесена більшість прем'єр. Тож зараз кінематограф намагається оговтатися від збитків, а кінотеатри гостино відчиняють двері глядачам. Тож VGL cinema із задоволенням поділиться з вами, якими новинками готові вражати вітчизняні кіностудії.

«Тарас. Повернення» / Taras. Return

 

Опис проєкту: фільм про класика української літератури Тараса Шевченка «Тарас. Повернення» мав вийти у кінотеатральний прокат 2 квітня 2020 року, але через карантин, зумовлений поширенням коронавірусу, прем’єру було перенесено. Це перший український фільм про 10-річне заслання поета в російській царській армії, яка окупувала всередині ХІХ ст. казахські степи.

Проєкт під робочою назвою «Таразі. Прощання з пустелею» став переможцем четвертого пітчингу Держкіно, яке надало творцям 22 млн грн, що становить половину бюджету стрічки. Ще 532,2 тис. грн продюсери отримали від Держкіно на просування фільму.

Про що історія: фільм розповідає про останні три місяці заслання Тараса Шевченка на півострові Мангистау в Новопетровській фортеці на Каспії (1857 рік). Поет отримує звістку від друзів з Петербурга про помилування його царем Олександром II. Однак військове керівництво Новопетровського форту не поспішає повідомляти про це Тарасові й не видає наказ про звільнення. До того ж до форту прибуває таємний агент з Петербурга.

 

«Фортеця Хаджибей»

 

Опис проєкту: кінопроєкт з робочою назвою «Пам’ять сонця» став одним із переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 14 млн 11 тис. 34 грн, що становить майже 50 % загальної вартості виробництва фільму. Прем’єру фільму планується провести одночасно у Києві, Стамбулі, Тбілісі та Одесі.

Про що історія: «Пам’ять сонця» відтворює події кінця ХVIII сторіччя – Османська Порта та Задунайська Січ ведуть боротьбу з Росією за Північне Причорномор’я. Тримається остання фортеця – Хаджибей. Козаки-задунайці посилають козака Андрія до турецького коменданта фортеці Ахмет-паші з листом, у якому таємне повідомлення надзвичайної ваги, що стосується війни. Ахмет-паша має великий вплив на султана, тож він мусить відправити цей лист морем у Стамбул – особисто султану. Але Хаджибей взято, поранений Ахмет- паша у темниці. За таких обставин починає розвиватися сюжетна лінія фільму.

 

«Казка старого мельника»

 

Опис проєкту: режисером стрічки початково мав бути Ахтем Сеітаблаєв, але згодом він відмовився і його замінив Олександр Ітигілов. Сценарій було написано на основі українського фольклору. Фільмування стрічки мало розпочатися у 2013 році, але було відкладено через політичну кризу в Україні. Знімальний процес почався 2 грудня 2014 року, але через недофінансування був зупинений. 6 серпня 2015 року Держкіно відновило фінансування і зйомки були продовжені, закінчились у вересні 2015 року. Зйомки відбувалися в Петропавлівській Борщагівці, Пироговому, Шипоті, Синевирі, в Невицькому та Олеському замках.

Про що історія: до родового маєтку повертається герой війни пан Адам. Він застає рідні пенати в біді. Доки його не було на батьківщині, там облаштувалися вовкулаки. На допомогу приходить донька. У казці вона зазнає багато труднощів, потім зустрічає своє кохання.

 

«Номери» / Numbers

 

Опис проєкту: в основі фільму лежить п’єса «Номери», що була написана Олегом Сенцовим ще до ув’язнення, у 2011 році. Фінальна редакція була зроблена вже у слідчому ізоляторі в Лефортово в Москві. У 2018 році була поставлена вистава, над якою працювали режисерка-постановниця Тамара Трунова та художник-постановник Юрій Ларіонов. Прем’єра відбулася на «Сцені 6» у Довженко-Центрі та пройшла з аншлагом. Перша презентація проєкту повнометражного фільму за п’єсою відбулась у 2018 році в межах пітчингу Одеського міжнародного фестивалю, де продюсерка Анна Паленчук презентувала лист Олега з наміром брати участь у виробництві фільму з-за ґрат. Над фільмом працював тандем двох режисерів — Олега Сенцова, який під час роботи над фільмом перебував у виправній колонії № 8 «Білий ведмідь» у місті Лабитнангі, та Ахтема Сеітаблаєва, який допомагав втілювати задум на знімальному майданчику разом з продюсеркою фільму Анною Паленчук. Робочий процес Олег і Ахтем обговорювали в листах. Впродовж девелопменту фільму Олег Сенцов дотримувався голодування, яке тривало 145 днів.

Світова прем’єра фільму відбулась у лютому 2020 року в межах програми Berlinale Special ювілейного Берлінського кінофестивалю (Berlinale) за участю творчої команди. Стрічка отримала схвальні відгуки від почесних гостей та критиків, які особливо відмічають талановиту акторську гру та лякаючу пророчу актуальність подій фільму в сучасному світі.

Про що історія: художній фільм «Номери», що був створений за однойменною п'єсою Олега Сенцова, розповідає про ув’язнене суспільство, яке намагається побороти свої страхи та отримати свободу. У світі Номерів все підпорядковується суворій системі й верховному правителю – Нулю. Десять героїв вже звикли бігти по колу та робити все відповідно до книги Правил. У них немає можливості вибирати, як жити й кого любити. Але життя змінюється з появою нового жителя, якому не відомі чинні закони. Це руйнує спокій пасивної влади. Раптово непохитна віра Номерів розколюється на шматки. Вони хочуть самостійно вирішувати свою долю, отримати імена і створити новий світ, де будуть панувати їхні закони.

 

«Червоний. Без лінії фронту»

 

Опис проєкту: стрічка є приквелом до фільму «Червоний». Кінопроєкт став одним з переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку розміром 21,7 млн грн при загальній вартості виробництва 43,5 млн грн. Знімальний процес тривав два роки, розпочавшись 24 лютого 2018-го. Зйомки припинилися, коли відзняли дві третини матеріалу. Надалі команда шукала способи поновити процес.

Зйомки відбувалися в містах Кременець та Бережани Тернопільської області.

«Червоний» планується зняти як трилогію. Приквел «Червоний. Без лінії фронту» розповідає про події у Львові, які передували ув’язненню головного героя, командира УПА Данила Червоного, до таборів ГУЛАГу. А після передісторії творці хочуть взятися за сиквел (тобто продовження) подій першого фільму, який вийшов у прокат до Дня незалежності України у 2017 році.

Про що історія: 30-ті роки ХХ століття. Західна Україна перебуває під владою Польської республіки. Данило Червоний — звичайний студент. Разом із друзями, українськими студентами, він захоплений ідеєю створення Української незалежної держави. Потрапивши під вплив радикалів, четверо друзів вступають у збройне протистояння з польською владою. Однак, коли польська таємна поліція виходить на їхній слід, хлопці опиняються перед вибором, який назавжди змінює звичайне життя й розводить їх по різні сторони барикад.

 

«Атлантида» / Atlantis

 

Опис проєкту: Кінопроєкт драми «Атлантида» став одним з переможців Дев’ятого конкурсного відбору Держкіно і отримав державну фінансову підтримку розміром 20 млн 835 тис. грн при загальній вартості виробництва фільму 41 млн 835 тис. грн.

Стрічка здобула перемогу в офіційній конкурсній програмі «Горизонти» 76-го Венеційського міжнародного кінофестивалю. Фільм було також представлено у програмі Contemporary World Cinema Міжнародного кінофестивалю в Торонто. Серед фестивальних здобутків «Атлантиди» – Гран-прі міжнародних кінофестивалів Les Arcs Film Festival (Франція), Tromsø International Film Festival (Норвегія) та «Лістапад» (Білорусь), спеціальний приз журі міжнародного кінофестивалю у Токіо (Японія), премія за найкращу операторську роботу на міжнародному кінофестивалі у Севільї (Іспанія). Усі ролі в стрічці зіграли непрофесійні актори.

Про що історія: події фільму розгортаються у 2025 році, після майбутньої перемоги України у війні з Росією. Окупований Донбас повернено до складу країни, але його території визнані непридатними для проживання. Проте на тлі спустошення народжується нове кохання.

 

«Передчуття» / Forebodings

 

Опис проєкту: проєкт драми «Передчуття» став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно й отримав державну фінансову підтримку в розмірі 13 577 750 грн. Загальний бюджет фільму становить 27 155 500 грн. У 2018 році фільм став одним із переможців конкурсу кінопроєктів Словацького кінофонду (Slovak Audiovisual Fund) та отримав фінансову підтримку, зокрема на здійснення постпродакшну.

Українська прем’єра фільму відбулася 27 серпня 2020 року в рамках програми «Українські прем’єри» на Київському міжнародному кінофестивалі

«Молодість». Під час презентації Вячеслав Криштофович, режисер стрічки «Передчуття», отримав відзнаку від Президента України Володимира Зеленського – його нагородили орденом «За заслуги» третього ступеня».

Світова прем’єра «Передчуття» відбулася 10 грудня 2019 року в Берліні за підтримки Держкіно та Посольства України в Німеччині в присутності керівництва фестивалю Berlinale, депутатів Бундестагу, представників дипкорпусу, громадськості й провідних німецьких ЗМІ.

Про що історія: повільне життя провінційного приморського містечка N раптом порушує локальний скандал, який розгортається навколо чоловіка, що пішов з життя. Про місце його поховання знають лише дружина та друг, але вони категорично відмовляються повідомити про це іншим. Таким нібито був заповіт небіжчика, дивака, закоханого у море. Кожен з героїв шукає відповіді на власні питання, проте шукає їх зовні, у соціумі, в інших, а тому не знаходить. Відчуття тривоги розлите просто неба. Щось має статися.

 

«Земля блакитна, ніби апельсин» / The Earth Is Blue As An Orange

 

Опис проєкту: світова прем’єра стрічки відбулася в конкурсній секції World Documentary Competition кінофестивалю

«Санденс», де фільм отримав Премію за найкращу режисуру документального фільму. Українське кіно було вперше представлено в конкурсній програмі цього найвідомішого та найбільшого в США фестивалю незалежного кіно.

Європейська прем’єра пройшла на 70-му Берлінському кінофестивалі в рамках програми Generation 14Plus, а українська – на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA, де «Земля блакитна, ніби апельсин» стала найкращим фільмом Національного та Міжнародного конкурсу.

Фільм продовжує успішну фестивальну історію, зокрема, став фільмом закриття Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість», отримав нагороду як «Найкращий дебют» на кінофестивалі Biografilm в Італії, визнаний

«Найкращим фільмом про права людини» на DokuFest у Косово та увійшов до офіційної програми престижних міжнародних кінофестивалів CPH:DOX у Данії, Hot Docs у Канаді, MoMA Doc Fortnight у США та понад 40 інших фестивалів.

Про що історія: фільм розповідає про сім’ю, яка живе в «червоній зоні» Донбасу, де воєнні дії тривають уже шостий рік. Буденність багатьох цивільних людей у прифронтовій зоні докорінно змінилася. 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Обстріли у Красногорівці, де живуть наші герої, не припиняються. Але, незважаючи на всі труднощі, ця родина є дуже дружною і життєрадісною. Мама й діти мають різні захоплення, грають на різних музичних інструментах і навіть знімають самотужки фільми про своє життя під час війни.

 

«Безславні кріпаки»

 

Опис проєкту: проєкт фільму «Безславні кріпаки», робоча назва якого була «Тарас Шевченко: Перший самурай», посів перше місце серед повнометражних ігрових стрічок на конкурсі патріотичного кіно у 2018 році. Його бюджет склав 27 070 000 гривень, з яких фінансування від Міністерства культури, молоді та спорту України 19 600 000 гривень.

Про що історія: Шевченко постане перед глядачем у найнезвичнішому амплуа за всю історію. Правила самурая прості: битися на двох мечах, тренуватися по півдоби й не нариватися на неприємності заради почуттів. Але як виконати бодай одне, коли твоє ім’я Тарас Шевченко, твою дівчину мордує поганець, а твій наставник лупцює тебе, аби натренувати залізну волю? Доведеться стати самураєм за 2 дні: стріляти «по-македонськи», швидко бігати й нарешті припинити витріщатися на гейш.

За допомогою пари пістолів і меча, Тарас каратиме поганців, рятуватиме чарівну красуню, а в перервах між смертельними сутичками почитає вам свої вірші у хасидських лахах.

Виконавець головної ролі Роман Луцький зізнається, що з усіх амплуа Шевченка образ Тараса-самурая йому подобається найбільше. «Чому американці можуть знімати іронічне кіно про своїх геніїв, а ми ні? Наш Тарас – з потребами та проблемами звичайного смертного, хоча, звісно, не кожного з нас хоче вбити найвпливовіший в окрузі заможний пан-наркодилер…».