«Тенет» - історія про часову ентропію, що й сама пережила нестійкі часи

Світ дочекався релізу нового фільму Крістофера Нолана. «Тенет», над ідеєю та окремими деталями якого режисер міркував ще з початку 2000-х, сценарій якого писався 6 років, знімання тривали пів року, а довгоочікуваний реліз переносився кілька місяців поспіль, врешті вийшов у широкий прокат.

«Тенет» - це універсальна історія боротьби добра зі злом, але розказана зовсім не універсально, у дусі Крістофера Нолана.

Головний протагоніст (Джон Девід Вашингтон) — спецпризначенець зі США, у якого немає не тільки імені, так само мало відомо бодай щось про його життя до моменту, коли ми зустрічаємо його. Протагоніст виконує секретну місію — знешкодження терористів, що захопили Київську оперу. (Ліричний відступ, на жаль, знімання Київських сцен проходили в Естонії, а не в Україні. Привіт, затвердженню паспорту бюджетних програм на фінансування культури). Потрапивши до рук ворогів, після провалу операції, герой ковтає отруйну капсулу, проте, не помирає, а прокидається на борту корабля десь посеред океану. І ось він вже повинен рятувати світ від загадкової технології з майбутнього, що має потенціал знищити все.

Головний антагоніст багатій-росіянин, що живе в Лондоні — Андрій Сатор, у виконанні Кеннета Брани. На перший погляд, звичайний торговець зброєю, а насправді — збірний образ світових лідерів та тіньових можновладців, що надто заграються владою.

Взявшись за нову загадкову місію, герой дізнається що завдяки винайденій у майбутньому технології, яка базується на принципі ентропії, деякі інвертовані предмети, тобто, ті які здатні рухатися в часі не вперед, а назад, потрапляють у теперішнє. Тож, нам разом з героєм Вашингтона молодшого належить дізнатися навіщо людям з майбутнього населяти наш світ такими незвичними реліктами та які загрози і небезпеки вони становлять для теперішнього. Ніл (Роберт Паттінсон) — елегантний агент-фізик, який здається знає більше за інших та Кет, нещасна дружина російського антагоніста (Елізабет Дебікі), допомагають протагоністу розгадати цей пазл. До речі, про пазли, назва «Тенет» відсилає нас до Кросворда Сатора — це давньоримський пазл з 5 латинських слів-паліндромів розташованих у п'ять рядів: Сатор, Арепо, Тенет, Опера і Ротас. У будь-якому напрямку обертання пазла, ці п'ять слів з’являтимуться горизонтально та вертикально, це вдала ілюстрація теми фільму — часової інверсії. А ще, кожне з цих слів, так чи інакше, присутнє в фільмі.  

Як і Мотиви досі жевріючої холодної війни, що неодноразово повторюються. Завдяки чому фільм Нолана схожий не стільки на сучасні екшени, як на шпигунські пригоди у дусі 60-х — такі як, франшиза про Бонда. А ще, можна вловити ледь присутній відгомін Доктора Стейнджлава. Згадується не тільки холодна війна, а й Манхеттенський проєкт та докори сумління авторів атомної бомби. 

Здається, розпад Радянського Союзу та правоприємство Росією його минулого, не поставили край протистоянню умовного Заходу та умовних соціалістичних країн, а лише дещо підкоригував імена учасників та розстановку сил на великій шахівниці. Але, Нолану йдеться не про це, точніше не лише про це.

Стрічка, яка може здаватися, на перший погляд, нічим більшим ніж епічний екшен, підіймає досить глибокі та серйозні питання. Одне з яких — до чого людину може привести абсолютна, безмежна влада? Сподіваємось, що наші північні сусіди не лише подивляться творіння Нолана, але й зчитають деякі його послання. Також присутні питання спустошення ресурсів та погіршення клімату. Зрештою, у фільмі Нолана вбачається навіть своєрідний маніфест до людства. Автор ніби закликає нас дивіться, що станеться, якщо ми не змінимо свою поведінку, якщо ми вичерпуватимемо земні ресурси та забруднюватимемо навколишнє середовище. Дивіться, до якої помсти може вдатися майбутнє покоління.

Проте, попри серйозність тем та концепцій, видовищ тут також вистачає. Вибух літака, реверсійні сцени битв, погоні та стрілянина. Варто зазначити, що знімання фільму відбувалося виключно на локаціях, або в збудованих павільйонах, жодної сцени не було знято на зеленому тлі. Також режисер обійшовся мінімальним використанням візуальних ефектів. Наприклад, у фільмі є сцена де зривається справжній літак, адже як виявилося підірвати Boeing 747 простіше ніж заморочуватися з візуальними ефектами та побудовою мініатюр. Актори мали не тільки виконувати трюки в зворотному напрямку, а й промовляти деякі репліки задом наперед. В сцені автомобільної погоні Роберт Паттінсон сам виконував складні трюки за кермом. 

Як і будь-який фільм Нолана, «Тенет» — досить заплутана стрічка. Проте, тут помітна любов режисера не тільки до закручених науково-фантастичних сюжетів, але й до жанру шпигунських фільмів. Крістофер — палкий шанувальник Бондіани, він передивляється стрічки про агента 007 щороку. А також знаний тим, що перед початком знімального процесу влаштовує своїй команді покази фільмів, що надихнули його на створення конкретної стрічки. Але в підготовці до цього фільму режисер підійшов нестандартно, як завжди. Він навмисно не дивився шпигунські фільми та не влаштовував своїх звичних переглядів з кастом та знімальною групою. Це все робилося для того, щоб не пародіювати жанр і не знімати власний рімейк того ж таки Бонда, а вловити те відчуття щирого захвату, яке режисер переживав у дитинстві, стежачи за пригодами агента МІ-6 з ліцензією на вбивство.

Отже, якщо не вдаватися в роздуми, то «Тенет» просто захоплива пригодницька стрічка, з неймовірним кастом, влучним саундтреком та гарною операторською роботою. Однак, краще все ж задуматися. Не виключено, що автор хотів, щоб після перегляду стрічка провокувала обговорення та аналіз ситуації, що склалася в світі. Адже моторошне майбутнє за Ноланом, виглядає не таким вже й далеким.