Павло Сушко: «Ми працюємо разом з індустрією і досягнемо спільного результату, який важливий як для галузі, так і для держави»

В Україні розвивається кіноіндустрія та розширюється ринок, а реформування законодавства крокує в ногу із сучасними викликами. Найважливішим успіхом України зараз стало об’єднання держави та кіногалузі в ініціативах і спільній роботі. Детальніше у своїй статті, написаній спеціально для VGL cinema, розповів голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член Європейської кіноакадемії, член Української кіноакадемії, кінопродюсер Павло Сушко.

Кіноіндустрія – одна із галузей креативного сектора, що має дуже динамічний розвиток і є важливою складовою державної інформаційної політики, культурної самоідентифікації громадян і економіки країни. Вже за рік існування підкомітету у сфері кінематографу та реклами Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України було ухвалено багато важливих законів:

• впроваджено систему кеш-рибейтів, збільшено їх ставку до 25 % (плюс додатково 5 % за певними критеріями українських складових); 
• врегульовано створення та діяльність кінокомісій; 
• Україна приєдналася до системи Єврімаж, що дає реальну можливість нашій країні стати повноправним суб’єктом кінематографічної карти Європи; 
• впроваджено заходи підтримки креативних індустрій, які особливо постраждали від обмежень, пов’язаних з COVID-19, та їх наслідків;
• звільнено від ПДВ експорт послуг з виробництва аудіовізуального контенту для іноземних кіновиробників, які знімають свої фільми в Україні; 
• прийнято в другому читанні законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України, яким запроваджується знижена ставка ПДВ (7 %) на культурний продукт, серед якого також є і кіно, яке користується такою пільговою ставкою, якщо воно супроводжується спеціальними засобами для перегляду глядачами з порушеннями зору та слуху.

Також за нашою участю набула чинності низка підзаконних актів, які реалізовують державну підтримку кінематографії.

Такого ефективного результату досягнуто завдяки спільним ініціативам державних органів і індустрії, які об’єдналися заради того, щоб реформувати галузь.

Попереду ще дуже багато планів щодо осучаснення законодавства, яке необхідне для системного розвитку індустрії.

 

Ухвалений у 2017 році Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», який розроблявся ще у 2015 році, – це основоположний спеціальний закон, який регулює систему підтримки галузі. Однак швидкий і динамічний розвиток галузі, сучасних технологій і партнерства з іноземними колегами потребує осучаснення наших нормативних актів.

В Україну вже зайшли перші іноземні великі студії, які скористаються системою підтримки у формі кеш-рибейтів. Нашою метою зараз є:

• зробити систему легкою, гарантованою і найзручнішою для іноземних партнерів, щоб витримати шалену конкуренцію серед інших кінематографічних країн, у яких ця система працює давно і надає великі пільги для іноземних виробників.
• Ми полегшимо процедури, залишивши головним принципом прозорість механізму, зменшимо зарегульованість, дещо спростимо функції Ради з державної підтримки кінематографії, змістивши центр прийняття рішення безпосередньо на Держкіно, залучаючи Раду кінематографії лише для оцінки культурних критеріїв для отримання додаткової ставки 5 %.
• Потрібно спростити процедуру підготовки документів для іноземного виробника, надавши змогу місцевим виробникам, які приймають іноземного клієнта, готувати документи й представляти інтереси іноземного виробника.

Кіновиробництво – це дуже складний процес. Він залучає безліч компетенцій, товарів, послуг і фрилансерів, які часто є предстаниками малого й мікробізнесу: від незалежних творців і організаторів, послуг пошиття одягу й кейтерингу до купівлі цвяхів для декорацій, реквізиту на базарі. Ця частина витрат є досить суттєвою, але одночасно саме вони є суто кваліфікованими. І їх обмеження в участі розрахунку розміру кеш-рибейту стає невигідним для іноземного виробника в частині економіки проєктів, що є одним з перших факторів вибору країни для зйомок.

Ще однією важливою роботою, яка зараз уже ведеться, є розробка автоматизованої системи подачі документів на отримання кеш-рибейтів. Ми диджиталізуємо ці процедури, впроваджуючи їх в державну систему «Дія», співпрацюючи в цьому питанні з представниками кіноіндустрії, Держкіно і Міністерством цифрової трансформації України. Це дозволить максимально зменшити паперовий документообіг, зробить процес автоматизованим і дуже прозорим.

Розуміючи важливість залучення іноземних інвестицій, ми одночасно маємо на меті багато уваги приділити розвитку національного виробництва, оскільки сильна місцева індустрія з якісними та сучасними проєктами є запорукою розвитку української культури, інформаційної безпеки, інтеграції культурного продукту у світовий аудіовізуальний простір і професійного зростання індустрії, без чого неможливе й нарощування міжнародного партнерства.

Наразі на базі підкомітету створені робочі групи, у рамках яких напрацьовуються концептуальні рішення, законопроєкти та підзаконні нормативні акти.

Система місцевих кеш-рибейтів, яку ми плануємо запровадити в регіонах як для іноземних проєктів, так і для локальних, у співпраці з місцевими кінокомісіями буде стимулювати фільмування не тільки у звичних для кінематографістів Києві, Львові, Одесі, але й дозволить залучити зйомки в кожен куточок країни. Це важливо і для виробників, оскільки проєкти потребують різноманітних локацій, і особливо для регіонів, які вирізняються в нас найрізноматнішою багатою природою і архітектурою, що дає змогу знімати в будь-яких ландшафтах і навіть епохах. Кіно – це досить вартісне виробництво, а отже, витрачаючи кошти в певному регіоні, проєкт робить великий внесок у місцеву економіку, створює робочі місця в регіоні, дає змогу розвивати місцеві суміжні бізнеси, інфраструктуру й туризм.

Однією з найцікавіших і прогресивних ініціатив, яку ми плануємо ввести і яка є новою для України, є введення спільного стимулу для національних фільмів і кінотеатрів. Передбачається запровадити систему своєрідного «рибейту» для кінотеатрів у вигляді виплати державою кінотеатру певного відсотка з продажу квитків на національний фільм у так званий прайм-час. Це дає змогу національному фільму отримати добрий розпис, а кінотеатру – державну фінансову підтримку з таких продажів.

Одним із найважливіших завдань наразі є запуск системи Єдиного електронного квитка. Це важливо як для місцевої галузі в цілому, так і для іноземних релізів. Така система працює в усьому цивілізованому світі й забезпечує прозорість ринку, дозволяє здійснювати аналіз ефективності розподілу державної підтримки, отримувати статистику, аналізувати тенденції і прогнозувати наступні релізи.

Повну версію передноворічного номеру VGL cinema читайте тут.

Продовжуючи комплексну роботу над змінами до Законів України «Про кінематографію» і «Про державну підтримку кінематографії в Україні», ми і вдосконалюємо їх, і одночасно намагаємося зробити систему сучасною і адаптованою під стрімкий розвиток аудіовізуального простору й технологій, що змінюються й розширюються з геометричною прогресією.

Існуюча зараз система обмежує поширення державної підтримки фільмів і серіалів тільки для кінотеатрального й телевізійного показу. В умовах появи безлічі інших способів доступу до культурного продукту та його монетизації, нових потужних інвестицій, наприклад у VOD, ми також будемо розширювати державну підтримку фільмів і серіалів на VOD.

Для стимулювання виробництва суто комерційного кіно плануємо додати таку форму державної підтримки, як поворотна фінансова підтримка, скільки коштів отримав кіновиробник від держави – стільки й має повернути.

Одночасно вже внесена ініціатива передбачити наступного року підтримку аудіовізуального продукту й на базі Українського культурного фонду. Особливу увагу в цьому питанні потрібно приділити державному фінансуванню девелопменту проєктів, оскільки вкрай важливо підвищувати їх якість і допомагати готувати проєкти для міжнародного ринку.

Однією з найважливіших зараз є робота над створенням оновлених правил проведення конкурсів (пітчингів) для державної підтримки кінематографії. Працюємо над системами оцінювання, правилами роботи експертів, модернізуємо повноваження та функціонування Ради з державної підтримки кінематографії, що допоможе створити систему з чіткими, прозорими та зрозумілими правилами і одночасно дозволить залучати до складу експертів і Ради кінематографії більше професіоналів. Це є запорукою для розвитку кіноіндустрії та ефективності використання державних коштів. Одночасно ми хочемо зробити законодавство прогресивним, яке буде дозволяти легко і швидко адаптовуватися під будь-які термінові виклики і зміни, наприклад, перенісши регулювання правил і вимог до продюсерів і проєктів на рівень підзаконних актів.

Оскільки українська кіноіндустрія вже потужно інтегрувалася в міжнародний професійний світ, приймаючи в Україні великих мейджорів для зйомок та реалізовуючи потужні копродукційні проєкти, багато уваги нам потрібно приділити й освітнім професійним ініціативам, і осучаснити наші кінематографічні термінологічні визначення та професії.

Ми впевнені в тому, що ці реформи нам вдасться запровадити в найкоротші терміни й зробити їх ефективними та якісними, оскільки в нас є найголовніше – ми працюємо разом з індустрією і досягнемо спільного результату, який важливий як для галузі, так і для держави.