Трейлери та відео

З’явився фінальний трейлер стрічки «Безславні кріпаки»
Новий мультфільм від Disney: Магія, довіра та дракони

Оксамитовий сезон: 2 місяці. 5 кінофестивалів. 1 медіафорум

18.09.2020
об 16:05
Автор: Антон Філатов

Для багатьох 2020 рік став краш-тестом, жорстоким і безпрецедентним випробуванням на міцність. У першому півріччі карантин відправив кіноіндустрію в нокдаун: зйомки зупинили, фінансування скоротили, проєкти переформатували, кіноподії відклали… Ці кілька місяців, коли все стало на паузу, спочатку здавалися кризовим простоєм, та в результаті виявилися не більше, ніж затишшям перед бурею. Адже тільки-но карантин стали послабляти – на сцену поквапилися повернутися головні кіноподії країни: форум Kyiv Media Week, кінофестивалі «Молодість», ОМКФ, «Відкрита ніч», Linoleum та KISFF. Якщо в минулі роки всі вони розподілялися рівномірно з весни по осінь, то цьогоріч сконцентрувалися протягом усього лише двох місяців, серпня і вересня. Кіноподії повернулися оновленими, загартованими та ще потужнішими.

 

КИРИЛО МАРІКУЦА

 Творець Kyiv International Short Film Festival КИРИЛО МАРІКУЦА:

«Ми фанатично дотримувалися всіх рекомендацій МОЗ щодо дезінфекції та дистанціювання. Наприклад, розрахована на 1,2 тис. місць велика зала «Київської Русі» була наповнена максимум на чверть. Окрім того, завдяки великій перерві між сеансами вдавалося продезінфікувати залу й уникнути скупчення глядачів у холі. До речі, витрати на всі ці процедури та засоби були невеликими. Чи будемо ми наступного року проводити частину фестивалю в онлайні, а частину в офлайні – сказати важко. Проте точно знаю, що ми будемо використовувати онлайн-інструменти, щоб під час фесту виходити на зв'язок з авторами фільмів, які не зможуть приїхати, щоб глядачі мали можливість поспілкуватися з ними після показу.

Сесію Q&A ми проводили в кінотеатрі не класично, за допомогою мікрофонів, які передаються через усю залу, а через QR-код на екрані, відсканувавши який, глядач міг напряму написати своє запитання авторам стрічок і ці запитання в режимі реального часу виводилися на екран кінотеатру. Завдяки такому способу спілкування питань від глядачів було значно більше, а функція обговорення не зникла з фестивалю.

На сьогодні не існує жодного рішення, яке б на 100 % позбавляло інтернет-піратів шансів вкрасти фільм з онлайн-фесту. Аби ускладнити шахраям можливість зробити копію стрічки, ми встановили спеціальний  програвач,  який  був  захищений від завантаження. Через те що фест перейшов частково в онлайн, було відкликано буквально два-три фільми. А загальна  програма  цьогоріч  була  зменшена приблизно на третину. При цьому його географія, завдяки тому самому переходу в онлайн, розширилася. Доступ до фестивального кіно отримали жителі містечок, куди подібні фільмі зазвичай не доходять. Усе, що ми заощадили на перевезенні та проживанні гостей фесту, ми вклали в організацію онлайн-формату, а також у санітарні витрати. Таким чином загальний бюджет зменшився приблизно на 10 %. Але якщо б ми повністю перенесли фест в онлайн, то його бюджет скоротився б відсотків на 40».

 

Щодо майбутнього онлайн-кінофестивалів Кирило Марікуца налаштований дуже скептично. Адже цей формат дистанційного перегляду вигадали вже багато років тому, проте онлайн-фести досі не потіснили традиційні кінофоруми. Один із головних «плюсів» онлайн-формату кінофестів Марікуца вбачає в їх більшій екологічності порівняно з традиційними кінофорумами. «Впевнений, що після карантину фестивалі будуть активніше використовувати сучасні технології. Сподіваюсь, що завдяки цьому стане значно менше всіх цих паперових програмок, флаєрів, каталогів та іншої поліграфії, які не приносять особливої користі, проте досі на багатьох фестах вважаються обов’язковими артефактами. Так само неекологічно гостеві фесту летіти з іншого континенту задля всього лише годинної бесіди з глядачами після показу своєї стрічки», – підкреслив творець KISFF. У день закриття вищезгаданого заходу стартував кінофорум «Відкрита ніч». За винятком церемонії закриття на київському Арт-причалі, він повністю проводився в онлайні з 12 по 16 серпня. Загалом за п’ять днів фесту відбулося 3,2 тис. онлайн-переглядів. Майже половина з них припала на день нагородження, однак сайт тоді не витримав такого навантаження. Кінофорум традиційно зібрав дебютні й студентські роботи вітчизняних режисерів. А разом із конкурсною програмою було показано ретроспективу «Перші кроки», складену з ранніх робіт відомих українських кінематографістів.

 

ІВАННА ХІЦІНСЬКА

 

PR-директорка фестивалю «Відкрита ніч» ІВАННА ХІЦІНСЬКА:

 

«Ми навіть не очікували, що буде настільки багато онлайн-переглядів. Ми завжди робили акцент на наші регіональні майданчики, які збирали багато глядачів.

Минулоріч «Відкрита ніч» зібрала більше глядачів і навіть встановила рекорд за відвідуваністю. Тоді одночасно на всіх майданчиках фесту фільми переглядало 8,2 тис. осіб. Треба зазначити, що рік тому багато наших фестивальних майданчиків були облаштовані в місцях, де досі проблеми з Інтернетом.

Цьогоріч завдяки онлайн-формату наш фест зібрав глядачів із діаспори в Канаді та США. А на території України глядачі більш-менш рівномірно розподілялися по всіх регіонах.

Цьогоріч нам на фест подали 94 стрічки, а минулоріч – 112. У результаті загальна кількість фільмів у програмі кінофоруму не відрізнялася від попередніх років.

Бюджет фестивалю цьогоріч становив майже 500 тис. грн, що приблизно втричі менше, ніж минулоріч. У нас не було підтримки від КМДА та УКФ. Фактично фестиваль підтримали тільки Держкіно та Райффайзен Банк Аваль. Думаю, що українські кіноподії серпня-вересня не складали один одному конкуренцію. Адже в кожного з них своя аудиторія. Перехід фестивалю в онлайн водночас створив нові перепони і відкрив нові можливості. Ми оперативно змінювали формат фестивалю, шукали поєднання онлайн- і офлайн-форматів фесту. Проте ідеальної їх комбінації ми поки що не знайшли. Серед іншого, через COVID-19 нам цьогоріч не вдалося добитися нашої звичної творчої дружньої атмосфери «Відкритої ночі». Адже покази всієї програми змістилися з екрана просто неба в Інтернет.

Наступного року ми б хотіли повернутися до нашого традиційного формату фесту. Адже «Відкрита ніч» збирає багато однодумців, яким важливо поспілкуватися наживо. В онлайн-форматі такого ефекту присутності не доб’єшся».

 

Перехід кінофестивалів у онлайн не став на заваді, і практично ніхто з режисерів не відмовлявся подавати свої стрічки на показ. Лише в окремих випадках доводилося викреслювати з програми кінофоруму дві-три стрічки. Зазвичай це було пов’язано з тим, що права на їх онлайн-прем’єру були перед цим продані на інші VOD-платформи.

Звісно, траплялися випадки, коли творці стрічок відкликали свої роботи з фестів через страх, що після онлайн-показу їхнього фільму на кінофорумі він стане здобиччю інтернет-піратів. Адже сьогодні не існує стовідсоткового захисту онлайн-показу кіно від піратства. Проте в нинішніх карантинних умовах онлайн надає значно ширші можливості представити своє кіно світу. А очікування на повномасштабне повернення кінофестів у офлайн поки що справа невдячна, адже прогнози щодо завершення карантину не поспішають робити навіть найсміливіші оптимісти.

Менше ніж за тиждень після «Відкритої ночі» стартував кінофестиваль «Молодість» (22-30 серпня), що також поєднав онлайн- і офлайн-формати. Уся його конкурсна програма була надана до перегляду на сайті кінофоруму, де встановили захист від піратства. А ті фільми, які автори стрічок не погодилися демонструвати в онлайні, вийшли на широкі екрани кінотеатру «Жовтень» і Будинку кіно. Перший став фестивальним центром для конкурсної та позаконкурсної програм. А другий – майданчиком для фес-тивальних показів і майстер-класів. Окрім того, спеціально для фесту під Аркою Дружби народів було сконструйовано кінотеатр просто неба. Там відбувалися Церемонії відкриття та нагородження, покази фільмів дитячої програми, українські прем'єри та спеціальні події.

 

ІВАН АДАМЧУК

 

Генеральний  директор  кінофестивалю «Молодість» ІВАН АДАМЧУК:

 

«Цьогоріч ми показали на фестивалі 260 фільмів. Це трохи більше, ніж у попередньому. Так само й українських фільмів цьогоріч було представлено більше, ніж минулоріч.

Бюджет фестивалю цього року також збільшився: 5 млн грн ми отримали від Українського культурного фонду; 8 млн грн – від Держкіно; 1,5 млн грн – від КМДА. Плюс невеличку частину в бюджеті фесту склало фінансування від партнерів і бізнесу.

Вдруге в історії кінофестивалю ми влаштували покази просто неба. Уперше такий формат на фесті відбувся в 2018 році на Поштовій площі. На свіжому повітрі ми показали дитяче кіно, позаконкурсну програму, а також частину українських фільмів фестивалю. Там демонструвалися не всі вітчизняні стрічки, адже просто неба пірати отримують більше можливостей, щоб нелегально записати копію фільму. У залі це проконтролювати значно легше.

Глядачі потрапляли на сеанси в кінотеатри не традиційно з холів, а напряму з вулиці, через службові входи. На вході вони проходили температурний скринінг. Задля дотримання дистанції між глядачами, крісла, які не можна займати, були розмічені спеціальними стрічками. Також не було контакту з касою – усі квитки продавалися онлайн. І всі зали після кожного сеансу дезінфекували.

Я спочатку не хотів переводити фестиваль в онлайн. Головний аргумент, який мене переконав, – це можливість створити якісну інтернет-платформу «Молодості» для показу фільмів.

Спілкування через монітор вже набило оскому. Це важко. Так само і з переглядом кіно з монітора комп’ютера – це не йде в жодне порівняння з великим екраном кінотеатру. За час карантину люди скучили за живим спілкуванням, за зустрічами, за великими залами… Одне з численних підтверджень тому – справжній бум реєстрації на кінотеатральні покази фільмів з боку студентів, яким ми цьогоріч подарували безоплатну можливість дивитися кіно.

Я не бачу нічого поганого в тому, що цьогоріч через карантин багато укра- їнських фестивалів і кіноподій припали на серпень–вересень. Додаткової конкуренції між ними не виникло. Наш фест точно не відчував конкуренції. Організатори всіх кіноподій з повагою ставляться один до одного».

 

Натомість програмна  директорка  анімаційного  фестивалю  Linoleum (2-6 вересня) Анастасія Верлінська вважає, що через скупчення вітчизняних кінофестивалів у ці два місяці вони створили один одному конкуренцію. «Це жахливо! В ідеалі треба було б обговорити дати проведення всіх фестивалів і трохи розійтися один від одного в числах, щоб не забирати один в одного глядача. У нас в країні не існує фестивальної етики. Не всі фестивалі комунікують один з одним. До того ж у нас якась нездорова боротьба фестивалів за прем’єру українських фільмів. Українське кіно треба показувати не на якомусь окремому фесті, а всюди й використовувати для цього будь-який майданчик, а не гнатися за якоюсь ефемерною прем’єрністю на тому чи іншому фесті», –  обурилася творець Linoleum.

Цей кінофорум зібрав 262 анімаційні фільми з різних країн світу. 84 з них боролися за головні нагороди. Вони демонструвалися як в онлайні, так і офлайн у шести українських містах. До програми фесту потрапили номінанти премії «Оскар», а також учасники кінофестів у Аннесі,  Оттаві та Берлінале.

 

АНАСТАСІЯ ВЕРЛІНСЬКА

 

Програмна директорка Linoleum АНАСТАСІЯ ВЕРЛІНСЬКА:

 

«Онлайн-покази в нас обмежувалися Україною. Покази проходили на MEGOGO безоплатно й без реєстрації. У нас не було обмеження ні на кількість, ні на час показів будь-яких фільмів. Кіно було доступне в будь-який момент з 2 по 6 вересня. А от трансляція освітньої програми відбувалася на ютубі із синхронним перекладом. Вона була доступна глядачам по всьому світу.

Створити з нуля онлайн-платформу для показу фільмів коштує не менше 300 тис грн. До того ж після фестивалю її треба наповнювати новим контентом і обслуговувати. Це тягне за собою додаткові великі затрати. Аби заощадити, ми вирішили скооперуватися із сервісом відео за запитом MEGOGO, де механізм онлайн-показів уже налагоджено. Якщо кожен український кінофестиваль зробить собі окрему платформу онлайн-показів, то всі вони будуть вимушені демонструвати одні й ті самі стрічки. Адже авторського кіно не так уже й багато.

У MEGOGO є спеціальні сертифікати захисту. З їх сайту неможливо завантажити стрічку. Однак ніхто не може дати стовідсоткову гарантію, що фільм після онлайн-показу не буде вкрадено. Адже можна зробити відеозапис екрана. Від цього не існує захисту на будь-якій онлайн платформі світу. З кожним правовласником на фільм ми підписали договір, де зазначили, що не гарантуємо на 100 %, що стрічка не потрапить до рук інтернет-піратів.

Загалом у програмі нашого фесту було понад 260 стрічок, що приблизно на 10 % перевищує кількість фільмів у минулому році. Також більше представлено й українських фільмів. Проте їх загальний якісний рівень нижчий, ніж минулоріч.

Бюджет фестивалю становив 3,5 млн грн. Він у нас зростає щороку, тому що хочеться робити більше та краще. Цьогоріч у нас додалося проєктів та кураторів.

Спочатку ми планували провести фестиваль традиційно в офлайні. Після того як стало зрозуміло, що через карантин ми переходимо в онлайн, то із 3 тис. поданих на наш фестиваль фільмів було відкликано менше 10 стрічок. І, так, це були не ті стрічки, через які варто жалкувати. Тема фестивалю «Стати людиною» була затверджена ще в січні, до пандемії, карантину, кризи та інших негод. Вона актуальна завжди. Ми, серед іншого, порушували питання: як бути, коли повсякденна активність усе більше переходить у соціальні мережі та віртуальну реальність, а з усіх сторін людину атакують deep fake. Гадаю, що, аби стати людиною, важливо не залазити на чужі території, щоб кожен мав можливість існувати в комфортних для себе умовах. Також треба свідоміше ставитися до споживання. Коронавірусу на нашому фестивалі присвячено близько п’яти фільмів. Навіть не розумію, навіщо акцентуватися на такому кіно, адже інформація про COVID-19 і так лізе з усіх щілин. А додатково ще дивитися фестивальне кіно про це… Навіщо?

Цьогоріч я купила абонемент на онлайн-фестиваль в Аннесі. Проте в результаті переглянула приблизно 10 стрічок. Фестиваль для мене – це не онлайн-формат. Перехід в онлайн відкрив фестивалю нові можливості, адже ти можеш охопити ще більше. Проте я б не хотіла переводити фест суто в онлайн і дивитися кіно виключно з монітора. Люди хочуть їздити, спілкуватися вживу, обійматися, танцювати, випивати,  обговорювати фільми, дивлячись один одному в очі. Для цього й потрібні офлайн-фести».

 

Така сама думка й у організаторів Одеського міжнародного кінофестивалю, який цьогоріч перенесли на 25 вересня – 3 жовтня. Кінофорум через карантин буде в онлайні, проте вже наступного року його хочуть повернути до традиційного формату.

Серед переваг, які відкриває для ОМКФ перехід в онлайн, – суттєве розширення аудиторії. Якщо зазвичай цей найбільш відвідуваний фест країни збирає майже 150 тис. глядачів, то цього разу очікується, що їхня кількість збільшиться вдвічі.

Водночас кількість стрічок у програмі кінофоруму не зміниться – їх, як завжди, буде до 120. Не зміняться й обсяги вітчизняного кіно на фесті. «Однак це не порівняти з тим бумом українського кіно, яким запам’ятався минулий рік», – уточнили організатори. Єдиною офлайновою подією фесту стане візитівка ОМКФ – показ на Потьомкінських сходах. Під час його проведення організатори будуть суворо дотримуватися всіх карантинних обмежень, передбачених для open air заходів. Серед іншого – один глядач на п’ять квадратних метрів і кожен із них зможе сидіти без маски».

 

 

ЮЛІЯ СІНЬКЕВИЧ

 

Генеральна продюсерка ОМКФ ЮЛІЯ СІНЬКЕВИЧ:

 

«Онлайн-покази фільмів обмежуватимуться територією України. А для окремих стрічок будуть і кількісні обмеження. Це вимога правовласників. Як аналогію, можна навести приклад кінозалів, які можуть вмістити обмежену кількість осіб.

Боротьба з піратством – один із наших пріоритетів. Протистояти витоку фільмів у мережу можна за рахунок системи Digital rights management, яка не дає завантажувати кіно й фіксує спроби зламу нашої бази даних. Також ми боремося з піратством у юридичній площині. У цьому нам допомагає компанія Axon, у якої величезний досвід у захисті інтелектуальної власності. Вони знають ефективні способи, як оперативно прибрати фільм з піратських ресурсів. Звісно, що навіть найбільш захищений контент пірати викрадають. Проте я сподіваюся, що наш глядач дуже свідомий.

Коли я розсилала повідомлення про те, що фест проходитиме онлайн, то в мене було дуже тривожне відчуття, що через це автори фільмів зараз масово почнуть відмовлятися від показу на нашому заході. Проте загальний відсоток відмов у результаті виявився просто мізерним. Були серед них і автори українських фільмів.

Бюджет фестивалю цього року приблизно на 40 % менший, ніж минулого. Адже зазвичай левову частку складали перельоти, проживання й оренда локацій. Зараз усього цього немає, як, власне, немає і настільки великої команди фестивалю.

У ОМКФ сформувалася своя аудиторія, яка чекає на фест і купляє абонементи, навіть не побачивши ще його програму. Тобто люди повністю довіряють нашому смаку.

Через карантин і наш кінофестиваль, і «Молодість» цього року перенесли на серпень і вересень. Ми не створюємо один одному конкуренцію, адже перерва між нами така сама, як і в попередні роки – більше ніж місяць. З іншими кіноподіями, які перенесли на вересень, ми також не конкуруємо, адже в нас різні аудиторії. Гадаю, що чим більше культурних подій – тим краще. Раніше вони концентрувалися у великих містах. А завдяки переходу в онлайн стали доступніші жителям маленьких містечок, які не мали можливості поїхати на фести».

Фільми ОМКФ, як і будь-яке справжнє мистецтво, допомагають справитися зі складними життєвими ситуаціями. Наразі на нас звалилася пандемія, економічний спад та інші труднощі. Та коли настають подібні кризи, то люди звертаються до мистецтва, шукаючи відповіді на найскладніші запитання й щоб знайти гармонію в цих стресових умовах. Саме це дадуть глядачам фільми ОМКФ.

У наступні роки ми б хотіли повернутися до нашого традиційного формату проведення фесту, коли всі події проходять офлайн».

 

Прикладом з переведення кінофестивалю в онлайн для всіх українських кінофорумів став Docudays UA.  Цьогоріч  його  планували  традиційно на березень. Проте буквально за тиждень до церемонії відкриття, коли фактично всі головні організаційні питання були вирішені: програма складена, гості запрошені, а розклад затверджений – у країні оголосили жорсткий карантин. Команда фестивалю кілька днів була повністю розгубленою. У цей напружений момент хтось із організаторів невпевнено запропонував: «А давайте проведемо фест в онлайні». На що всі одноголосно й категорично відрубали: «Ні!». Ще в березні онлайн-кінофестивалі вважалися просто неприйнятним і несерйозним форматом. Та трохи охолонувши, за тиждень команда фесту повернулася до цієї ідеї. І через місяць після цього, 24 квітня, відкрився перший масштабний вітчизняний онлайн-кінофорум Docudays UA. Згодом саме до його організаторів зверталися за порадами та консультаціями організатори інших вітчизняних кінофорумів. Адже буквально за кілька місяців онлайн став нормою.

 

ВІКТОРІЯ ЛЕЩЕНКО

 

Програмна директорка Docudays Ua ВІКТОРІЯ ЛЕЩЕНКО:

 

«Цьогоріч Docudays  UA  відбувся  всімнадцяте  і  тривав 17 днів онлайн. За цей час він зібрав 52,6 тис. переглядів кіно. Загальна тривалість переглядів становила 74 години. У програмі було 70 документальних стрічок з понад 30 країн світу. Окрім того, у рамках фесту відбувалися онлайн-події, які сумарно тривали 92 години. Загальна аудиторія фестивалю цьогоріч перебільшила 210 тис. гостей із 29 країн. Це приблизно в 2,5 раза більше, ніж коли фест проходив у офлайні. Протистояти інтернет-піратству в нинішніх умовах майже неможливо. Адже фільми крадуть навіть із найбільш захищених ресурсів. Ми ставили спеціальний DRM захист у наші плеєри на сайті фесту. А також найняли IT-компанію, яка відслідковувала, де виринули стрічки з нашого заходу, й оперативно видаляла їх із різних сайтів або ж надсилали власникам цих сайтів вимоги про видалення цих фільмів. Пошук стрічок у мережі здійснювався за їх назвою, синопсисом, а також за ключовими словами, які в пошукових системах можуть вивести саме на них.

Окрім технічних засобів боротьби з піратством ми також просто по-людськи просили глядачів не «піратити» контент. Для цього прекрасний режисер Микита Лиськов створив кумедний анімаційний кліп, який закликав не порушувати авторські права. А наші ведучі вигадали чудове мотто: «Не піратьте, а донатьте!»

У нас було буквально кілька випадків, коли автори фільмів відкликали свої роботи з фесту через те, що він перейшов у онлайн. Це траплялося через якісь дуже принципові контракти, підписані напередодні заходу. Наприклад, одну зі стрічок авторам довелося відкликати з Docudays UA через те, що права на її онлайн-покази були перед тим викуплені Amazon. Через перехід в онлайн бюджет фестивалю зменшився зовсім не на багато. Адже в березні в нас фактично був готовий офлайн-фест, який зірвався через карантин. На той момент, звісно, уже були проплачені всі квитки на авіаперельоти для учасників. Минуло вже понад півроку, і повернення цих грошей ми все ще продовжуємо чекати. Загалом завдяки переходу в онлайн ми заощадили на оренді залів, локацій і готелів, а також на скороченні команди. Та водночас ми багато вклали в створення повноцінного онлайн-майданчика для показу кіно та спілкування. Проведення фестивалю одночасно в офлайні та в онлайні – це все одно, що провести два повноцінних фести. Адже це абсолютно різні завдання, для яких необхідні окремі команди. Наступного року ми хочемо поєднувати традиційний офлайн з онлайном.

Перехід в онлайн-формат підштовхнув нас до створення власної VOD-платформи документального кіно docuspace.org. На ній ми показуємо знакові стрічки з фесту. Кожен фільм з’являється у відкритому доступі рівно на місяць. Водночас щотижня ми влаштовуємо онлайн-дискусії з його авторами. У вересні на ній вийде стрічка про життя популярних американських інстаграм-блогерів «Підборіддя» від режисерки Лайзи Менделуп. Окрім  того  ми  продовжуємо  нашу  традицію  проведення  мандрівного кінофестивалю Docudays UA. У його рамках по всій Україні показують стрічки з фестивалю. Цьогоріч у кожному регіоні місцеві організатори самі будуть вирішувати, як показувати стрічки: в онлайні чи в офлайні. Адже адаптивний карантин розділив країну на зони з різними допусками щодо проведення масових заходів. У 2020 році в мандрівному фесті братимуть участь 10 фільмів.

Також ми продовжуємо показувати кіно в наших клубах документального кіно DOCU/КЛУБИ, які частково перейшли в онлайн. Це закриті події, у ході яких учасникам розсилається посилання на фільм, яке активне всього кілька годин. А відразу після перегляду гості онлайн-показу обговорюють це кіно. Це наш освітній проєкт, і спеціально підготовлені модератори цих подій розповідають глядачам, як кіно може стати інструментом у захисті прав людини».

 

На перелічених вище українських кінофестивалях, що проходять у серпні–вересні, загалом показують понад 800 повнометражних і короткометражних фільмів. Щоб усе це передивитися протягом лише двох цих місяців – виходить по 14 стрічок на день. «Багатенько!» – скажете ви. «Але ж це ще не все», – посміхнеться вітчизняний кіносвіт.

14-15 вересня відбудеться головний медіафорум країни KYIV MEDIA WEEK. Цьогоріч він проходитиме в онлайні й збере рекордні 2 тис. учасників, приблизно 600 із яких будуть з інших країн. Організатори форуму не нарікають на скупчення кіноподій у серпні-вересні. На їхню думку, це не створює конкуренцію, а стимулює краще вивчати свою аудиторію. Медіафорум збере експертів, які проаналізують тренди й перспективи аудіовізуальної індустрії України та світу, а також запропонують вихід з нинішніх кризових умов. Почути думку спеціалістів можна буде на тематичних панельних дискусіях за участі представників ключових українських та іноземних медіакомпаній».

 

 

КАТЕРИНА УДУТ

 

Директорка Media Resources Management КАТЕРИНА УДУТ:

 

«KYIV MEDIA WEEK цьогоріч максимально відкритий, і кожен може взяти в ньому участь на безоплатній основі.

Спеціально для KYIV MEDIA WEEK Global Marathon було виконано 10 великих аналітичних досліджень, до яких ми залучили як українські, так і престижні міжнародні аналітичні та консалтингові компанії. Усі учасники форуму отримають постогляд-документ White Paper, що міститиме огляд усіх секцій та ексклюзивну аналітику по українському та світовому медіаринку.

Щодо бюджету: звичайно ж, ми заощадили на запрошенні гостей та спікерів, оренді локації тощо. Проте в нас значно збільшилися затрати технічного характеру, а також на дослідження та великі аналітичні матеріали, присвячені різним регіонам світу. Загалом бюджет форуму залишився приблизно на тому самому рівні, що й раніше. І чудово, що в такий скрутний для індустрії час наш проєкт має підтримку українського культурного Фонду. Географічне розташування України виявилося досить зручним для проведення такої глобальної конференції в онлайні. Адже коли в нас ранок, то в Азії – вечір, а коли в нас вечір, то у спікерів з Латинської Америки – ранок. Завдяки цьому нам удалося виділити зручний час для всіх учасників конференції буквально з усього світу.

Перехід в онлайн – це радше нові можливості, ніж додаткові складнощі. Це дозволило подивитися на наш захід по-новому. Наприклад, завдяки цьому ми змогли нарешті достукатися до спікерів, які були для нас недоступні через свою зайнятість.

Наступного року ми сподіваємося повернутися до режиму офлайн і знову зібратися разом у центрі Києва.

Через пандемію в усіх нас похитнулася впевненість у завтрашньому дні. Впевненість, що благополучним економікам і великим ринкам море по коліно, як виявилося, значно далі від правди, ніж багато кому б хотілося. Незмінним залишилося переконання, що головну роль на медіаринку відіграє людський ресурс, креатив і талант.

Під час карантину дуже змінилися способи споживання контенту. Прибутки й капіталізація VOD-сервісів значно зросли. Великі довгоочікувані прем’єри почали виходити насамперед в онлайні. Натомість кінокомпанії зазнали колосальних збитків. Щоб хоч частково це компенсувати, наприклад, у США студіям-мейджорам дозволили володіти кінотеатрами (заборона на це діяла майже 70 років)».

За результатами дослідження, виконаного нашим інформаційно-аналітичним виданням MBR, 69 % українців уже почали відвідувати публічні місця. І 78 % з них заявили про готовність найближчим часом сходити в кінотеатр. Цікаво, що кожен третій з опитаних під час жорсткого карантину дивився кіно безкоштовно на легальних онлайн-ресурсах. А ще 21% опитаних платили за перегляд легального контенту. В основному вони користувалися YouTube, Megogo i Netflix. Водночас майже 15 % опитаних українців сказали, що користувалися піратськими сайтами. Однак, гадаю, цей відсоток більший, адже не всі зізнаються про споживання нелегального контенту.

Від карантину постраждали медіаринки абсолютно всіх країн. Проте найменше пандемія вдарила по державах, які вчасно закрилися на карантин, взагалі його не вводили або не вводили всеохоплюючий карантин. Серед них Японія, Південна Корея і Китай. Медіаіндустрії там постраждали значно менше, ніж у США та Європі. Однак в останній ситуація дуже неоднорідна. Наприклад, Італія та Іспанія постраждали досить сильно. Натомість на півночі Європи ситуація значно краща. Наприклад, Ісландія відновила зйомки вже в травні. Також непогана ситуація в країнах, де надається додаткова держпідтримка креативним індустріям.

А детальніше про те, як медіаринок у різних країнах переформатовується і виходить з кризи, розкажуть експерти KYIV MEDIA WEEK Global Marathon 14 вересня та KMW Special 15 вересня».

 

Ця концентрація кіноподій в останні два місяці може викликати подив, а в критично налаштованих – навіть претензії. Та в контексті наростаючої другої хвилі COVID-19 в Україні такий поспіх провести всі фести й форуми якомога швидше є більш ніж виправданим. Адже незабаром карантинні обмеження можуть стати значно жорсткішими для всіх офлайн-подій до кінця року. Тож, якщо не зараз, то вже наступного року.

Читайте також:

Новини

Гайд по фільмах 11-го ОМКФ від Юлії Сінькевич

25 вересня стартує 11-й Одеський міжнародний кінофестиваль, який цьогоріч проходитиме в новому для себе форматі. Генеральна продюсерка ОМКФ Юлія Сінькевич порадила, які фільми з програм краще не пропускати і заздалегідь забронювати собі на них квитки.

16.09.2020
об 15:15

Перший форум «Продакшн в Україні» відбудеться на Даху Kooperativ
2020

Перший форум «Продакшн в Україні» відбудеться на Даху Kooperativ

24 та 25 липня на Даху Kooperativ відбудеться Перший форум «Продакшн в Україні». Це подія створена для тих, хто вже працює у продакшені або прагне будувати кар’єру в створенні кіно та реклами.

17.07.2020
об 11:54

Новини

«Відкрита ніч. Дубль 23»: Церемонія нагородження та спеціальний показ

Тільки-но розпочався кінофестиваль «Відкрита ніч. Дубль 23», як вже час підбивати підсумки. Лишились лічені години до кінця глядацького голосування, яке закінчується о 16:00 14 серпня. О 19:00 претенденти на нагороди, члени журі та прихильники події збируться на столичному «Арт-причалі», щоб дізнатися імена переможців та назву фільму-володаря призу глядацьких симпатій. Окрім цього, на учасників події чекатиме спеціальний показ копродукційної драми Декеля Беренсона.

14.08.2020
об 14:23

Новини

«Відкрита ніч. Дубль 23»: Традицію переглядів фільмів під зорями збережено

Адаптивний карантин дозволив провести щорічний кінофестиваль «Відкрита ніч». Щоправда, цьогоріч подія відбувалася не в червні, як зазвичай, а наприкінці літа. Так, 14 серпня на «Арт-Причалі», що на Подолі, відбулася церемонія нагородження кінофестивалю «Відкрита ніч», а потім гості під зорями дивилися фільми режисерів-переможців, що отримали хлопавки 23-го Дубля.

18.08.2020
об 19:34

Новини

«Відкрита ніч. Дубль 23»: Анімаційна програма

Завтра, 12 серпня, з’явиться доступ до онлайн-частини кінофестивалю «Відкрита ніч. Дубль 23». У програму анімаційних фільмів увійшло 5 стрічок. Ми вирішили розповісти про зміст кожної та про їхніх авторів.

11.08.2020
об 19:24

Новини

Форум «Продакшн в Україні»: Продюсери та режисери зберуться на Даху Kooperativ

Вже завтра розпочнеться Форум «Продакшн в Україні», який проходитиме упродовж двох днів на Даху Kooperativ. Подія створена для тих, хто вже працює у продакшені або прагне будувати кар’єру, створюючи кіно та рекламу. Після виступів спікерів, які поділяться досвідом та реальними кейсами ТОП-продакшенів, у неформальній атмосфері проходитиме нетворкінг та Drink party з DJ-сетом. Ось так легко та невимушено може народитися ком’юніті професіоналів для майбутніх проєктів.

23.07.2020
об 19:27

Інтерв'ю

Світові зірки, унікальні фільми та нові програми: Юлія Сінькевич про 11-й ОМКФ

Уперше за свою історію масштабний івент для поціновувачів якісного інтелектуального кінематографу змінив дати та формат. Зважаючи на пандемію та заходи безпеки, 11-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться в онлайн-форматі й триватиме з 25 вересня до 3 жовтня. Чим дивуватиме ОМКФ, на які фільми чекати та хто зі світових зірок приєднається онлайн, розповіла генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич.

15.09.2020
об 12:25

Новини

«Відкрита ніч. Дубль 23» назвала переможців

Вчора на столичному «Арт-Причалі» відбулась церемонія нагородження учасників конкурсної програми кінофестивалю «Відкрита ніч». Цікаво, що у цьому році головний приз поділено навпіл.

15.08.2020
об 11:47

Новини

Форум «Продакшн в Україні»: Два дні корисного контенту від ТОП-продакшнів

Сьогодні, 24 липня, о 18:00 розпочнеться Форум «Продакшн в Україні». Про програму першого дня ми розповіли вчора. Нині хочемо познайомити вас з темами та спікерами другого дня.

24.07.2020
об 15:11

2020

Форум «Продакш в Україні»: Кейси першого заходу від двох Асоціацій та КМКФ «Молодість»

Чи можна 8 годин поспіль говорити про кіно та рекламу? Звісно, особливо, коли це не просто балачки, а обмін досвідом, презентація нових проєктів та дискурс про нові тенденції, які з’явилися під час карантину.

31.07.2020
об 16:43