Неосяжне кохання «Людини у чорному»: Добірка фільмів Джонні Кеша

Бувають пісні, які миттєво повертають нас у момент в минулому. Аби складати такі пам’ятні композиції потрібно бути надзвичайно талановитим, або ж пережити самому багато чого. Усі ці якості поєднав у собі Джонні Кеш, який не лише вмів творити музику, але й часто випробовував свої сили у кіно. Сьогодні ця «Людина у чорному», як його часто називали за характерний стиль в одязі, міг би святкувати свій день народження. Тому ми пропонуємо вам переглянути декілька стрічок як за його участі, так і про життя самого музиканта, який завжди був щирий зі своєю аудиторією та душевний у кожному слові та ноті.

«П'ять хвилин життя»

Кримінальна стрічка, знята на початку 1960-х, стала досить близькою за своїм настроєм співаку, у якого тоді були проблеми із залежностями і законом. Його екранний герой злочинець і разом зі своїм подільником вирішує викрасти дружину віце-президента банку, щоб потім вимагати викуп. За їх планом один з них мав би викрасти жінку, а інший піти до її чоловіка та отримати від нього 70 тисяч доларів готівкою. Проте все йде не за планом і віце-президент відмовляється платити, оскільки давно планує піти від дружини і поїхати разом зі своєю коханкою у Лас-Вегас. У цей же час герой Джонні Кеша робить те, що вміє найкраще – грає своїй заручниці сумних пісень та намагається її затримати цим.

«Перестрілка»

Хоч за десять років у житті співака все налагодилось, він подолав залежність і одружився зі своєю коханою жінкою, але кримінальна тема у кіно його не залишала. За сюжетом два надзвичайні, але вже не молоді, стрільці мають погану славу у своєму місті і ніяк не можуть знайти собі джерело доходу. Через спільну проблеми вони стають друзями і один з них пропонує єдиний вихід із ситуації, який може врятувати їх. Чоловік пропонує влаштувати поєдинок на арені для кориди, а виручені кошти від видовища будуть належати переможцю. Однак така гра із життям та смертю, часом нагадує кримінальний «Ла-Ла Ленд».

«Переступити межу»

Стрічка вийшла вже після смерті музиканта і фактично розповідає про його життєвий шлях, який був наповнений як жахом та болем від смерті старшого брата і байдужості рідного батька, так і радістю від безкінечного кохання його дружини Джун Картер, про яку він мріяв довгих 10 років. Головну роль виконав оскароносний Хоакін Фенікс, який не лише схожий на співака зовнішньо, а й життєвим шляхом і тугою в очах. Однак історія не забуває і про його службу в армії, де він ніколи не забував про музику, першу дружину, яка подарувала йому доньку, і навіть про його перший хіт «Cry, Cry, Cry», який він випустив зовсім молодим – всього у 23 роки. Розповідь вийшла як і його життя – без явного переважання темних чи світних кольорів, від чого виявилась напрочуд правдивою і душевно, як і його пісні, що відчули як глядачі, так і критики, віддавши фільму три «Золотих глобуси» і премію «Оскар».

Неможливо передбачити, яким буде наше життя, запобігти усіх розчарувань, однак можна пам’ятати, що за кожною втратою йдуть нові здобутки, а за кожною невдачею – нова перемога. Варто лише вірити і невпинно йти до своєї мети.