Трейлери та відео

Вийшов другий трейлер стрічки «Номери»
З’явився офіційний трейлер українського фільму «Атлантида»

«Найкраща жіноча роль другого плану» - тяжкий вибір для жюрі

17.04.2020
об 11:04
Автор: Віталій Бараннік

У номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» у цьому році представлені чотири акторки, кожна з котрих гідна отримати заповітну статуетку. Членам української кіноакадемії буде важко віддати перевагу одній з них.

Катерина Молчанова («Гуцулка Ксеня») - українська кіно- та телеакторка. Народился 14 вересня 1988 року у Одесіі. Ще у віці 15 років випадково потрапила на знімальний майданчик одного з серіалів, який знімався в Одесі. Знявшись в невеликому епізоді, далі пов'язувати своє життя з кіно не збиралася - закінчила Одеський університет, перепробувала безліч професій: працювала офіціанткою, аніматором, менеджером з реклами і натурницею в Одеському художньому училищі ім. М. Б. Грекова. Та кіно таки зловило у свої сітки привабливу дівчину.

Вона знялася у фільмі грузинського режисера, оскарівської номінантки Нани Джорджадзе «Моя русалка, моя Лореляй». Досвідчену Джорджадзе підкорили природність і безпосередність Катерини, і вона запропонувала їй роль одеської повії Нюрки, послугами якої користується місцевий міліціонер (Олег Скрипка). Після успіху цього фільму Молчанову помітила український режисер Олена Дем'яненко і запропонувала їй головну роль в своїй картині «Моя бабуся Фанні Каплан». За роботу у цій картині Катерина Молчанова у 2017 году була номінована на кінопремію «Золота Дзиґа» у категорії «Найкраща акторка». Серед інших робіт у кіно Катерина Молчанової можна назвати її ролі у фільмах: «Рівень чорного», «Чудо за розкладом», «Особисте життя слідчого Савельєва», та «Хроніки зради».

Катерина непрофесійна актриса. Але почавши зніматися в кіно, вона вирішила придбати необхідні для акторської професії знані і в якості вільного слухача стала вивчати сценічну мову в університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. «Режисерам подобається, що я граю за натхненням, але мені іноді не вистачає якихось технічних речей», - пояснює своє рішення Катерина Молчанова.

Наталя В'ячеславівна Сумська («Чорний ворон») – українська акторка та телеведуча, провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народна артистка України.  Народилася 22 квітня 1956 року у спадковій родині акторів. Її батьки — актори Національного театру ім. Івана Франка народний артист України В'ячеслав Сумський та заслужена артистка України Ганна Опанасенко-Сумська. В 1977 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Молодша сестра Наталі Сумської - народна артистка України Ольга Сумська. Чоловік – відомий актор, Народний артист УРСР, повний кавалер ордену «За заслуги» -  Анатолій Хостікоєв. Наталя В'ячеславівна Сумська – лауреатка Шевченківської премії та Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки. У кіно зіграла ролі більш ніж у 50 фільмах: «Наталка Полтавка» «Від Бугу до Вісли» «Конотопська відьма», «Кармелюк», «Карпатське золото», «Вишивальниця в сутінках», «Слуга народу», «Сторожова застава», «Поки станиця спить» та інших.

У історичній драмі «Чорний ворон» за мотивами однойменного роману Василя Шкляра, Наталя Сумська зіграла роль провидиці, знахарки, лікувальниці Явдохи.Як зазначає актерка: “Коли мені запропонували зніматися, я ні секунди не вагалася, бо присутність в українському кінопросторі зараз для кожної української акторки вкрай важлива”. До речі, саме її акторська гра принесла цій картині єдину номінацію «Золотої дзиги» у цьому році.

Лариса Яценко («Додому») – українська акторка театру та кіно. Народилася 4 липня 1981 року. Отримала диплом з відзнакою Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (факультет: театральне мистецтво, спеціальність: актриса театру і кіно) диплом. Працювала у Київському обласному українському театрі ім. П.К.Саксаганського, Київський театр «Ательє 16», Київському театрі на Подолі. Викладач акторської майстерності в СтарМадіаСкул при кінокомпанії Star Media. З 1999 по 2018 роки була активною учасницею творчих програм, акторських майстер-класів та тренінгів Міжнародної організації IUGTE (Латвія, Австрія, Італія). Знімається у кіно. Серед її кіноробіт можна виділити ролі у наступних проектах: «Пошта», «Серце матері», «Ніщо не трапляється двічі», «Жіночий доктор», «Відділ 44», «Джамайка», «Повернення Мухтара».

Ірина Веренич-Островська («Мої думки тихі»). Українська акторка. Народилася 1 березня 1978 року у Рівному. Знімалась у фільмах та серіалах: «Суддя», «Нюхач-4», «Кровна помста», «Кримінальний журналіст», «Як довго я на тебе чекала», «Захоплення», «Найкращий чоловік» та інших.

 

Читайте також:

Статті

«Найкраща чоловіча роль другого плану» - знову досвід і дебют

У номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» представлені двоє професійних акторів і студент аграрного ВУЗу, що ніколи раніше не знімався у кіно і далі не планує зніматися у кіно, а хоче стати агрономом.

15.04.2020
об 14:08

Статті

Досвідчені дебютанти, або хто отримає «Золота дзиґу» за найкращу режисерську роботу

В рамках Національної кінопремії «Золота дзиґа» вручається одна з самих престижних кінонагород України – «Премія імені Юрія Іллєнка за найкращу режисерську роботу», яка отримала назву на честь видатного українського кінорежисера Юрія Іллєнка. Фільми Юрія Іллєнка «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою», та «Легенда про княгиню Ольгу» входять до золотого фонду не тільки українського але й світового кінематографа. Тому отримати премію його імені, як відзнаку своєї роботи, мріє кожний український режисер. Цього року члени Української кіноакадемії визначали претендентами у номінації «Найкраща режисерська робота» трьох режисерів: Нарімана Алієва («Додому»), Романа Бондарчука («Вулкан») та Антоніо Лукіча («Мої думки тихі»).

13.04.2020
об 13:49