Ласощі або життя: Найестетичніші фільми до свята Гелловін

Історія свята Гелловін оповита незліченною кількістю розповідей, які є приводом для низки дискусій у пошуках істини. Хтось вважає, що все почалось з кельтів-язичників, а хтось – з французьких церковних святкувань. Традиції цього дня теж з часом зазнали трансформацій: від похмурих театральних постановок та вшанування пам'яті померлих до переодягання в костюми нечисті, збору цукерок зі словами: «Ласощі або життя», вирізання ліхтаря з гарбуза та перегляд фільмів жахів.

Кожен ладен обирати свій спосіб святкувати. Однак, що робити кінолюбителям, які б з радістю переглянули що-небудь тематичне, проте не дуже лякливе, адже з певних причин не розуміють фільмів жахів? Колумністка VGL cinema зібрала фільми, які відповідають всім традиціям Гелловіну, але й несуть у собі певну естетику. Тож обирайте та святкуйте цю містичну ніч.

«Носферату. Симфонія жаху» 

Як скаже вам найвідоміший сайт-всезнайка – це німий фільм німецького кінорежисера Фрідріха Вільгельма Мурнау, який є одним з найяскравіших представників жанру готичного жаху та входить до списку 250 найкращих фільмів на сайті IMDB. Сюжет досить звичний для нас і нікого не здивує якимись неочікуваними поворотами. Стрічка розповідає про агента з нерухомості, якому для продажу будинку довелось зіткнутися зі справжнім вампіром, Графом Орлоком. Поціновувачу свіжої крові вдалося навести жаху на невелике містечко... 

 

Щоправда, більш за все у цьому фільмі захоплює історія його створення. За планами режисера стрічка мала бути звичайною екранізацією роману Брема Стокера «Дракула», але вдова письменника відмовилась від співпраці. Мурнау вирішив не руйнувати своїх планів і просто трохи переписав історію. Своє новаторство він проявив і у художніх рішеннях зображення нічного лісу в негативі, для чого зйомки нічних сцен проходили вдень, а на готові вже кадри накладався синій світлофільтр.

«Птахи»

Усі, напевне, знають і шанують творчість легендарного Альфреда Гічкока, але у більшості випадків при згадуванні його імені на думку відразу спадає фільм «Психо». Однак є в його фільмографії ще роботи, які можуть допомогти оновити звичний список для вечору жахів. Такою, наприклад, може бути стрічка «Птахи», що розповідає про місто, де носієм жаху стали не люди, а птахи. Звісно, опосередковано людина може бути сама винна у катастрофі, але так чи інакше, кожен може знайти свою причину описуваних у фільмі подій. За основу сюжету взято роман Дафни дю Морье, який творці стрічки змінили до невпізнаваності. Приємним доповненням звичайно ж є камео режисера з його реальними домашніми улюбленцями на початку фільму.

 

«Сонна лощина»

Важко сказати, якими ми звикли бачити роботи Тіма Бертона: чи то жахаючими, чи то захопливими, чи то барвистими, чи то похмурими. Єдине, що можна стверджувати точно – без його творчості у Гелловін ніяк не обійтися. Він відзняв безліч не тільки страхітливих фільмів, і навіть мультфільмів, але все одно хоч і не офіційно знаменує та несе в маси культуру і атмосферу цього свята. Стрічка «Сонна лощина» базується на творі Вашингтона Ірвінга «Легенда сонного виярку», але відрізняється від своєї друкованої версії. Сам розробник дизайну Рік Хейнріч говорив, що у книзі сонна лощина спить, а у фільмі – втілює переривчастий сон із жахіттями. Сама історія розповідає про спокійне селище, де в розмірене життя вриваються неосяжні для пересічного розуму жителів та моторошні для будь-кого події. Тоді констебль Ікабод, якого зіграв неперевершений Джонні Депп, з’являється у місті, щоб розплутати цю складну справу та спіймати злочинця.

 

«Маяк»

Якихось років 15 тому ми всі захоплювались Седріком Діґорі, 12 років назад закохувались у таємничого вампіра Едварда, а декілька років тому відкрили акторський потенціал Роберта Паттінсона по-справжньому. Спочатку нішева стрічка «Гарні часи», потім еталонний фільм жахів «Маяк», у якому йому довелось поспівпрацювати з вже легендарним Віллемом Дефо. І, знову ж таки, ця стрічка – спроба адаптації Макса Еґґерса незакінченої історії Едгара Аллана По, яка переросла у його співпрацю з власним братом Робертом, а кінцевий варіант взагалі не має нічого спільного з початковим текстом. Сюжет розгортається наприкінці XIX століття, коли Ефраїм Вінслоу відправляється працювати помічником доглядача маяку Томаса Вейка. Моторошності ситуації додає повна відірваність від реального світу, що поступово підкріплюється фантастично-страхітливими подіями.

 

«Сонцестояння»

Чи не здавалися вам деякі старовинні звичаї дивними чи навіть відлякуючими? Режисер фільму «Сонцестояння» Арі Астеру побачив, що деякі звичаї наших предків настільки страхітливі, що варто про них зняти трилер. Сам він описав свою роботу, як «стрічку про розрив, що одягнена у вбрання фольклорного фільму жахів». У центрі уваги історії компанія друзів, які за запрошенням свого знайомого приїжджають на фестиваль у Швеції. Все йде добре, поки молоді люди не вирішують звідти поїхати. Сказати, що всі події виглядають моторошно, то нічого не сказати і барвисті фарби ніяк не пом’якшують сприйняття усіх сюжетних поворотів.

 

Святкуєте ви Гелловін чи ховається під ковдрою від усіх негараздів і подій року, а можливо, пропускаєте келих-другий з друзями на безпечній відстані або п’єте свій улюблений чай наодинці та готуєтеся переглянути один із фільмів з нашого списку? У будь-якому разі важливо не забувати – наше життя складається з сюжетних ліній, а от який їх об'єднає жанр кожного дня залежить тільки від нас. Тож наповнюйте сьогодні дитячі кошики цукерками і обирайте яскраве життя, сповнене приємних сюрпризів та несподіванок, що заготував для вас Всесвіт.