КіноКалендар: «Блиск» – фільм, який приніс світову славу акторові Джефрі Рашу

21 січня 1996 року на кінофестивалі «Санденс» відбулася прем'єра біографічної драми «Блиск», що розповідала про талановитого австралійського піаніста Девіда Гельфґота, якому довелося пережити домашнє насильство та психіатричну лікарню, перш ніж він здобув популярність. Ми зібрали найцікавіші факти про цю видатну стрічку, яка стала першим південно-австралійським фільмом, що отримав премію «Оскар».

Кінорежисер Скотт Гікс виявив бажання зняти фільм про Девіда Гельфґота після того, як у 1986 році прочитав про нього статтю в австралійській газеті Adelaide Advertiser під назвою «З мороку відродився геній». Гікса настільки вразив змістом, що він навіть скасував святкову вечерю з дружиною, щоб послухати виступ Гельфґота, а почувши його гру, зрозумів, що повинен обов'язково перенести цю історію на екран.

Виробництво стрічки почалося у квітні 1995 року в Лондоні. Пропрацювавши в Англії декілька тижнів, знімальна група перебралася в Австралію, де фільмування відбувалося в місті Аделаїда та його околицях ще 4 тижні.

Девіда Гельфґота у фільмі зіграли троє акторів різного віку: Алекс Рафалович, Ноа Тейлор та Джеффрі Раш (дорослий). Для Джеффрі Раша ця роль стала проривною в його кінокар'єрі. Його акторську гру відзначили преміями «Оскар», «Золотий глобус», BAFTA, премією Гільдії кіноакторів США й багатьма іншими престижними кінонагородами.

У дитинстві Джеффрі Раш вчився грати на фортепіано, але закинув заняття музикою в 14 років. Щоб знятися в цьому фільмі, він знову почав брати уроки гри на фортепіано й зміг сам, без дублера, виконувати музичні твори в кадрі.

Актор Ноа Тейлор підготувався до зйомок сцени бар-міцви, відвідавши справжню церемонію бар-міцви та вивчивши напам'ять усі необхідні слова.

Фільм «Блиск» відзначений численними кінонагородами, зокрема він отримав: 7 номінацій на премію «Оскар» (1 перемога), 9 номінацій на премію BAFTA (2 перемоги) та 5 номінацій на премію «Золотий глобус» (1 перемога). Він став третім фільмом, знятим у Південній Австралії, який номінувався на премію «Оскар» у будь-якій з категорій – після фільмів «Люди заходу сонця» (1960) та «Правопорушник Морант» (1980), і став першим південно-австралійським фільмом, що здобув цю нагороду.

Хоч автори підкреслювали, що їхній фільм не є точним віддзеркаленням життя Девіда Гельфґота, він все одно викликав обурення в сестри Гельфґота, Маргарет, зокрема за неправдиве зображення батька піаніста тираном та деспотом.

«Блиск» внесений до списку «1001 фільм, який ви повинні подивитися, перш ніж померти» під редакцією Стівена Шнайдера.

Відомий кінокритик Роджер Еберт дав фільму «Блиск» чотири зірки з чотирьох, зазначивши: «У 1996 році було багато розмов про фільми, творці яких стверджували, що вони базуються на реальних подіях, але жартують («Фарго»), і фільми, творці яких стверджували, що вони базуються на реальних подіях, але могли брехати («Сплячі»). Ось фільм, який базується на правді, що стоїть за реальною історією».