Трейлери та відео

«Пригоди на Місяці»: український трейлер нової анімації
«Смерть на Нілі»: офіційний трейлер та постер

Історія завзятості і надії: Чому біографічні фільми про Террі Фокса – більше, ніж кіно

12.04.2021
об 19:38
Автор: Daniela Gilmore

Часом тяжко зранку вставати з ліжка, коли будильник не прагне «помовчати» ще хоча б п’ять хвилин, а подушка нагадує найніжнішу зефірну хмаринку. І не важливо: чи за день до цього моменту довелось працювати більше, ніж очікувалось, або ж просто сьогодні сонце стало світити трохи тепліше. Навряд чи у таку мить спаде на думку піти на пробіжку чи спробувати встати якомога швидше. Проте існують люди, яким все ж вдається встати не ближче до 10-ї ранку, а о 04:30, щоб розпочати свій день набагато раніше за інших, щоб прожити хоча б трохи більше. Принаймні так може здаватись. Так само як і можна помилково подумати, що усі ті, хто вирішують бігати зранку – апріорі здорові люди, які ніколи не хворіють. Таким здавався 22-річний Террі Фокс, який все життя займався різними видами спорту та показував видатні результати на змаганнях, але у підлітковому віці почув невтішний діагноз – саркома. І, якщо когось це могло вибити з колії та змусити залишитись у стінах лікарні навічно, то тільки не національного героя Канади, який вирішив замість того, щоб бездіяльно сидіти та чекати на диво – самому стати дивом. Так, 12 квітня 1980 року молодий атлет розпочав свій благодійний «Марафон надії», який тривав 143 дні та мав зібрати кошти для боротьби з раком.

«До чого ж тут кіно?», – запитаєте ви. Можу вас заспокоїти логічним питанням на противагу: «А хіба могла така подія оминути серця завзятих творців кінематографу?» Якщо не зважати на той факт, що на його честь вже названо 32 вулиці та 14 шкіл, створено безліч медичних центрів та монументів пам’яті, то до їх числа можна долучити і декілька біографічних фільмів з напрочуд неординарними історіями створення.

 


Розпочати необхідно з останнього документального фільму, який став епізодом у серіалі «30 подій за 30 років», що розповідає про визначних людей у світі спорту та надзвичайні події у їхньому житті. Зірка Канадської національної баскетбольної асоціації Стів Неш, який у дитинстві надихався історією Террі Фокса, займався зйомками стрічки, яка отримала назву «Проти вітру» / Into the Wind. Цей документальний фільм розповів історію Фокса, яка розпочинається з діагностування хвороби у 18 років та ампутації ноги, розповідає про довгу боротьбу та зародження ідеї створення марафону, зібрані кошти з якого могли б допомогти й іншим. Тому відважний хлопець вирішив, що необхідно зробити щось надзвичайне, як пробігти відстань від Атлантичного океану, перетнувши Ньюфаундленд, Острів Принца Едуарда, Нова Шотландія, Нью-Брансвік, Квебек і закінчити свою подорож біля Тихого океану. Однак незважаючи на неймовірну цілеспрямованість та силу духу, приблизно на середині його шляху, стало відомо про метастази у легенях та необхідність закінчити свій надихаючий благодійний забіг. І хоч через декілька місяців після прояву надлюдської витримки та доброти, не дочекавшись свого 23-го дня народження всього місяць, у свій улюблений час для пробіжки – о 04:35 герой Канади помер, – його справа продовжує жити і у наші дні.

 

 

Так було створено щорічний марафон на честь Террі Фокса, який за весь час свого існування зібрав близько півмільярда канадських доларів для боротьби з раковими захворюваннями. Що ж стосується самого фільму, то глядачі, як і ті, хто був знайомий з цією історією, так і ті, хто ніколи не знав нічого про видатного спортсмена, надзвичайно високо оцінили дебютну документальну роботу Стіва Неша, над якою він працював разом зі своєю двоюрідною сестрою Езрою Голланд. Канадський кінокритик Адам Кун зазначив, що не очікував настільки якісної та доцільної роботи від того, хто ніколи не стикався зі світом кіно. Він написав, що ніколи не чув про Фокса і не розумів чому саме його історію життя вирішили розповісти глядачам, однак після перегляду все стало на свої місця, а сцена, де 10-річна дитина йшла за марафонцем цілий день доторкнулась до самого його серця.

 

 

Інша біографічна, але художня стрічка під назвою «Історія Террі Фокса» від дуету режисерів Джона та Рози Кестнер, більше сконцентрувала увагу на внутрішніх переживаннях героя. Вона починає свою розповідь, як і всі інші, з діагнозу, але продовжує говорити про емоції Фокса, його спантеличення та відчуття втрати усіх мрій і планів на майбутнє. Він багато думає про своє життя та знаходить певний сенс у коханні до Ріке Ноду, яка працювала вчителькою та намагалась допомогти колишньому спортсмену віднайти втрачену віру в себе. Однак ці стосунки не єдині, які показані глядачам. Важливими для історії стають і відносини з його матір’ю, яка була категорично проти того, щоб її хворий син з протезом на нозі вдавався до таких фантастичних зусиль, щоб допомогти іншим, пробігаючи такий, недосяжний за навантаженням для багатьох, марафон. Проте є і ті, хто підтримує його. Так, його друг Дуг Елвард намагається всіляко підбадьорювати хлопця, витримуючи сплески гніву та розчарування від тимчасових невдач. Не один кінокритик відмітив, що у цій стрічці все знаходиться на своїх місцях, а все, що відбувається на екрані – справжній витвір мистецтва.

 

Кадр із фільму «Історія Террі Фокса»

 


Подібна тематика й досі залишається актуальною не лише у Канаді, а й і у наших широтах, де тривають зйомки драматичного фільму Марисі Нікітюк про боротьбу перспективної журналістки за власне майбутнє. Однак лише після перегляду можна буде говорити трохи більше, ніж про власні очікування.

 

Кадр із фільму «Террі»

 


Проте незважаючи на загальну любов глядачів до стрічки, ті самі очікування, ймовірно, і зіпсували враження рідним спортсмена. Тому, можливо, родина Фокса так сильно розкритикувала творців фільму «Історія Террі Фокса» за зображення хлопця надто емоційним. Через це інший канадський режисер і лауреат премії «Еммі» Дон МакБрірті вирішив вшанувати пам’ять легенди, створивши іншу версію історії, назвавши її просто «Террі». Особливо відрізнявся підхід до зйомок, які практично йшли слідами спортсмена, а через сильну спеку команда практично на собі відчула всю напругу, яка нависала над Фоксом під час марафону. Виконавець головної ролі Шон Ешмор мав обидві ноги, що вже становило певну невідповідність його герою, однак він вирішив, що це не зупинить його у намаганні зробити свою роботу найкращим чином. Тому актор кожного дня, як і Фокс, тренувався, щоправда не просто бігаючи, а намагаючись робити це так, як робив сам марафонець з протезом. Кінокритик Енді Веб зазначив, що фільм виявився не просто хорошим, а надзвичайним. Особливо вражають сцени спогадів, які приходять до молодого чоловіка під час бігу, та чітке зображення його мотивації, яка полягала не стільки у завершення марафону та збору грошей, як у змінах у самому суспільстві, його ставлення до хворих та безмовного крику про власну силу, яка може перевершити будь-який недуг.

 


І хоч може здатись, що Террі Фокс програв цей бій з власною хворобою, однак можна сказати, що він переміг у битві за майбутнє мільйонів.

Читайте також:

Статті

Маленькі вчинки змінюють Всесвіт: Історія Рози Паркс у серіалі «Доктор Хто»

У 2010 році телескоп НАСА виявив астероїд діаметром близько 3 кілометрів. Трохи пізніше йому дадуть номер 284996 і назвуть на честь маленької жінки, що жила на початку ХХ століття, а звали її Роза Паркс. Довгий час вона була практично непомітною, як і більша частина темношкірого населення США. Вона жила повірняно спокійним життям зі своїм чоловіком, слухняно слідуючи за законом своєї рідної країни і намагаючись заробити на життя чесною працею швачки. Проте один день, а точніше навіть момент змінив не лише її тихе і розмірене життя, але й дав потужний поштовх незворотнім змінам у суспільстві та всьому Всесвіті.

07.03.2021
об 17:34

Новини

Історія телевізійної прем’єри «Оскар» та провальної перемоги

Життя – вічний потік, а кожен день все більше нових подій витісняють те, що було до них. Вчені говорять, що зараз людина за день отримує стільки інформації, скільки раніше могло охопити ціле століття. Однак незмінно з нами залишаються улюблені розважальні програми, які допомагають пережити тяжкі часи та відсвяткувати приємні миті. Такою вже встигла стати для усього світу церемонія нагородження кінопремії «Оскар», яка бере свій початок у далекому 1929 році, коли 16 травня 270 осіб прибули у Roosevelt Hotel, щоб за 15 хвилин нагородити переможців у головних номінаціях. Проте найбільшою відмінністю від вже відомої нам події був той факт, що їх імена вже були відомі за три місяці до церемонії. На той час побачити усе дійство на власні очі могли лише представники кіноіндустрії, купивши квиток за 5 доларів, що у наші дні прирівнюється до 74 доларів.

19.03.2021
об 13:43

Статті

Мов на театральній сцені: 5 життєвих стрічок

Невідомо скільки вже була використана відомо фраза Вільяма Шекспіра, який стверджував, що «увесь світ театр». Однак багато хто забуває, що це ще й чудове місце, яке дало свій початок розвитку мистецтва, прапрапращур кінематографа та просто найкраще переосмислення нашого часом непростого, а іноді навіть нудного життя. Він зародився ще у Стародавньому Римі, де за переказами і легендами відбулась перша театральна вистава саме 27 березня. І якщо тоді потрібна була нагода, така як свято на честь бога виноградарства Діоніса, то зараз для хорошої постановки потрібне лише натхнення та глядач, вільний від буденних переживань та карантинних обмежень. До того ж мистецтво театру вже давно навчилось долати будь-які кордони, інтегрувавшись у кіно, де певні експериментатори повертаються до давньої форми, щоб розповісти свої історії в особливій спосіб. Так хто ж ці сміливці і що вони створили?

27.03.2021
об 19:27

Статті

Весняні вечори з Ель Феннінг: Три стрічки із життєствердним настроєм

Чи відчували ви коли-небуть тиск власних років? Коли суспільство не втомлюється нагадувати про ваш вік або ж у ті моменти, коли дивитеся на голлівудських зірок, які встигли стати відомими та успішними у досить молодому віці. Часом в таких ситуаціях у тіні уваги залишається втрачене дитинство та тяжка праця протягом років. Наприклад, так було із зірками кінофраншизи «Гаррі Поттера» та «Хроніки Нарнії», так сталось і з виконавицею ролі Аврори у фентезійному фільмі «Чаклунка» Ель Феннінг, яка у день свого 23-річчя може не лише влаштувати пишне святкування, але й похвалитись досить вражаючою фільмографією. Однак незабутніми все ж таки залишаються лише найбільш атмосферні стрічки, які можуть чудово доповнити теплі весінні вечори.

09.04.2021
об 17:11