Трейлери та відео

«Пригоди на Місяці»: український трейлер нової анімації
«Смерть на Нілі»: офіційний трейлер та постер

Вікторія Бурдукова: «Українське телебачення за своєю суттю оптимістичне, адже роблять його оптимісти»

14.04.2021
об 12:14
Автор: Дар’я Мирошниченко

Весна стала сезоном телевізійних прем’єр попри всі прогнози, які лунали під час першого локдауну. Так, глядачі не дочекалися нових сезонів деяких улюблених проєктів, натомість отримали порцію нових розважальних шоу, які в умовах карантинних обмежень змогли дозволити собі канали. Про контентну кризу, нові проєкти на українському ТБ, способи монетизації програм та диджиталізацію ми поспілкувалися з продюсеркою кінокомпанії Star Media Вікторією Бурдуковою.

- Вікторіє, як пандемія вплинула на бюджети проєктів?

- В  Україні та світі зараз економічна криза, тому рекламні бюджети скорочуються, що веде до зменшення витрат на виробництво телевізійних проєктів. Однак варто зауважити, що продакшени намагаються тримати ціноутворення на виготовлення контенту на колишньому рівні, хоча час від часу спостерігаються спроби зменшити бюджет продукту. Проте, коли починаєш розбирати кошторис, виходить, що економити особливо немає на чому: зарплати співробітникам не зменшиш, ціни рентали не скоротили, оренда локацій залишилася на колишньому рівні. Тобто загалом усе залишилося так, як було до локдаунів, за винятком окремих випадків.

 

- У 2020-му, коли період самоізоляції почав вимірюватися тижнями, з’явилися прогнози на наступний рік стосовно браку контенту на ТБ і в кінотеатрах. Натомість сьогодні майже на всіх каналах ми бачимо мозаїку нових телепроєктів. Це вкотре доводити, що прогнози не спрацьовують, чи це вдале стратегічне планування продюсерів?

- Контентна криза добре помітна в кінотеатральному репертуарі, де вже тривалий час кількість прем'єр є мінімальною. Щодо телебачення, то програмні директори й керівництво каналів добре пристосовуються до ситуації, що склалася, адже в них немає іншого вибору. Звісно, їм довелося переглянути свої програмні сітки. Проте загалом творчим колективам вдалося підготувати й запустити нові проєкти. Так, більшість з них є умовно малобюджетними, наприклад: «Де логіка?», «Ліпсінк батл» тощо. Є й великі проєкти, які мали вийти. Однак глядач їх не побачать, принаймні найближчим часом, наприклад, через те, що необхідні зйомки за кордоном, які наразі неможливі, або виробництво такого контенту потребує більших грошових вливань, які канал не може собі зараз дозволити. Також варто наголосити, що значна частина тих прем'єр, які були заплановані на минулий рік, виходять зараз.

- Вікторіє, поясніть, будь ласка, читачам, які саме «великі проєкти» ви маєте на увазі?

- Це проєкти з великими бюджетами, які насправді в меншій кількості, але й наразі виходять в ефір. Наприклад, «Голос країни», «Танці з зірками», «Холостяк», а ще нові шоу «Холостячка» та «Маска». Українське телебачення в цьому сенсі дуже продуктивне та креативне і, якби не Covid, сітки каналів зараз мали б зовсім інший вигляд, ще більш оптимістичний.

 

- Під будь-який проєкт, особливо з великим бюджетом, потрібно знайти спонсора. Зараз із розвитком інтернету, коли всі говорять про тотальну диджиталізацію, компанії та бренди охочіше йдуть співпрацювати з телеканалами чи все ж вони вже більш схильні до інтернет-індустрії?

- Якщо говорити про бренди, що зацікавлені в рекламі або спонсорстві, то однозначно охочіше вони йдуть на телебачення. Оскільки тут завжди були найдешевші контракти й поки це найпростіший і найбільш доступний спосіб достукатися до цільової аудиторії. Так, я розумію, що в інтернеті більш точно можна налаштувати портрет глядача, якому точно потрапить на очі ваша реклама, але ціна за контракт там незрівнянно вища для рекламодавця. До того ж не можна списувати з рахунків певну інертність рекламодавців. Безумовно, щороку рекламні та спонсорські бюджети в диджиталі зростають, і ця тенденція триватиме. Проте телебачення, як і раніше, – номер один у цьому сенсі, тобто не потрібно його знецінювати. Нашим колегам і сейлз-хаузам ще продавати й продавати.

 

- Тобто ще не одне десятиліття ...

- Історія, коли в рекламі щось вимірювалося десятиліттями, закінчилася навіть не в минулому, а в позаминулому столітті. Тож я б такими глобальними часовими відрізками не оперувала. Мова йде, звичайно, про роки, а не про десятиліття, але в будь-якому разі в найближчій перспективі я не бачу, щоб диджитал-носії перемогли телебачення. Воно нікуди не дінеться, як свого часу збереглися театр, радіо тощо. Насправді це ж ринок: поки є попит в рекламодавців і немає підстав думати, що він зникне. До того ж на сьогодні телебачення має краще охоплення, ніж будь-який диджитал-формат.

 

- Гаразд, як залучити рекламодавців до нового проєкту?

- Рекламодавці купують рейтинги. Як правило, вони це роблять за допомогою рекламних агентств. А в медіагруп є сейлз-хаузи, які продають брендам рейтинги на певному наборі каналів, тож усе досить просто й технологічно для рекламодавця. Він отримує пропозицію щодо розміщення його роликів, бачить, яку кількість рейтингів, розрахованих на його цільову аудиторію, він отримує на певних каналах. Під час рекламної кампанії ця картина може змінюватися для того, щоб досягти тієї мети, яку, власне, поставив рекламодавець, якщо раніше обрана стратегія не спрацьовує. Це зручно для нього, адже він ставить певну мету, а рекламні агенції разом із сейлз-хаузами забезпечують її досягнення. Зауважу, у цій картині розміщення ми не говоримо про інтегроване спонсорство в певних продуктах каналу. Воно може бути, якщо рекламодавець дуже зацікавлений, наприклад, виходити в «Холостячці». Ось подобається йому цей проєкт і він вважає, що такий прояв є позитивним для його іміджу, тоді, так, він може купувати адресно розміщення в певних проєктах, але ця послуга коштує дорожче.

 

- Монетизація проєкту. З яких етапів вона складається? Є якийсь експрес-тест, який допоможе зрозуміти на ранніх етапах виготовлення контенту комерційний успіх нового продукту?

- Мрія фінансового й програмного директора, а також керівника будь-якого каналу полягає в тому, що проєкт повинен повернути вкладення, які витратили на його виробництво. Моделі можуть бути різні. Почнемо з того, що можна отримати ці гроші кількістю показів проєкту, адже кожен ефір дає певну кількість надходжень від реклами. Проте, як правило, використовують комбінований варіант, коли, наприклад, цей самий проєкт ставлять на ютуб-канал мовника й він там теж монетизується. Якщо це телепрограма або серіал, який можна оформити як формат, їх продають на інші території. Зараз є доволі багато таких прецедентів – дохід від цих операцій теж іде в скарбничку цих проєктів. Є спонсори, які можуть заходити в проєкт ще на етапі виробництва. Саме на них більшою мірою сподіваються творці, адже за рахунок рекламних грошей можна поліпшити бюджет на виробництво.

 

- Що роблять з проєктами, дохід яких не тільки не виходить на прибуток, а й не дотягує до самоокупності?

- Якщо проєкт не виправдовує очікувань, як правило, його закривають після першого ж сезону. У разі дуже низьких рейтингів у прайм-таймі його можуть зняти з ефіру, навіть не закінчивши сезон, або перенести у слот із більш низькою конкуренцією, щоб мінімізувати шкоду для каналу. Варіантів насправді багато. Буває й таке, коли після першого не дуже вдалого сезону проєкт все одно каналу подобається й керівництво мовника не хоче його закривати. Тоді творча група йде працювати над помилками та шукати нових рішень, аби в новому сезоні продукт почав заробляти. Зазвичай канали тримаються за проєти, які допомагають їхньому іміджу та брендотворенню. Абсолютна більшість талант-шоу є збитковими. Звісно, не всі, є вдалі прецеденти. Але переважно вони виготовляються каналами для підтримання свого бренду, тому з ними, попри все, розлучаються неохоче. Це один із таких яскравих прикладів, коли скарбничка каналу не наповнюється, а навпаки худне, однак продукт продовжують виготовляти.

- У таких випадках мають бути суперуспішні з позиції монетизації програми, які перекриватимуть розхідну частину каналу.

- Так, проєкти, які потенційно можуть заробляти гроші для каналу, – це, наприклад, ранкові шоу. Правильно зроблене ранкове шоу з урахуванням кількості спонсорів, які туди люблять заходити, це, як правило, рушій заробляння грошей у хорошому сенсі. Звичайно, воно має бути рейтинговим.

 

- Вікторіє, після кризи що хотітимуть дивитися глядачі й на який контент продюсерам наразі варто звернути увагу?

- Давайте подивимось, що відбувається зараз: люди бачать суцільні проблеми – карантин, занедужання близьких, у багатьох поменшало грошей, багато хто втратив роботу, тобто проблеми, проблеми, проблеми. У такій ситуації, звичайно, найбільшу увагу повинен привертати контент, який буде відволікати, тобто це гумор або якісь романтичні історії. Власне, чому «Холостячка» так добре «зайшла»? Безумовно, не списуємо з рахунків високу якість контенту, але це те, що люди зараз хочуть бачити. Вони потребували історії про сучасну Попелюшку, телеканал «СТБ» її геніально втілив. Так триватиме й надалі, глядач вимагатиме гумору й добрих історій з хорошим фіналом.

Думаю, погано або навіть взагалі не будуть збирати рейтингів на українському ТБ драми. Не мелодрами, як Попелюшка, а саме драми, там, де все погано й усі померли. На жаль, це реальні історії, які багато людей проживають зараз, і дивитися на це ще й по телевізору їм зовсім не хочеться. До того ж українське телебачення за своєю суттю оптимістичне, адже роблять його оптимісти. Тому все, що стосується зараз доброго, світлого контенту з гумором, – це правильний напрямок, якого варто триматися.

Читайте також:

Статті

5 найкращих фільмів із Жаном-Клодом Ван Даммом

З юного любителя музики і балету у всесвітньо відомого актора та майстра з бойових мистецтв. Шлях до слави та успіху Жан-Клода Ван Дамма був тяжкий і досить тернистий, його життя сповнене незліченої кількості красунь та сумнівних вчинків. Однак, єдине, що сьогодні, у його 60-й день народження, ми можемо згадати – його чудові роботи у кіно, які подарували нам неперевершені емоції у дитинстві та продовжили захоплювати нас уже в дорослому віці. В очікуванні на комедійний бойовик «Останній найманець», що знімався в Україні, VGL cinema зробив добірку фільмів, які залишили відбиток не лише в історії кіно, а й у кар’єрі актора.

18.10.2020
об 12:22

Новини

Боротьба з піратством: Star Media виводить на ринок технологічну компанію ContentScan

Star Media антипіратською діяльністю займається з 2014 року. Наразі компанія є учасником спеціальної програми Google зі співробітництва з правовласниками, підписантом антипіратського меморандуму, а також учасником програми сертифікації YouTube. Отриманий за 6 років досвід організація вклала в створення унікального сервісу ContentScan. Він збільшить ефективність захисту контента до 100%.

24.12.2020
об 12:24

Новини

Star Media – 2020: Нові виклики та перемоги

Одна з найбільших кінокомпаній Східної Європи підбиває підсумки 2020 року. Star Media розповіла про співпрацю з Netflix, рейтинги найкращих серіалів, зростання монетизації контенту на ютубі, перемоги на пітчингах, вплив карантину та плани на 2021 рік.

15.01.2021
об 12:45

Новини

Від фантастики до Ван Дамма: Які фільми знімає Apple Tree Vision і до чого тут кешрибейти

Наприкінці минулого тижня міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, співзасновник міжнародної кінокомпанії Apple Tree Vision, президент Star Media Влад Ряшин, французький продюсер, співзасновник міжнародної кінокомпанії Apple Tree Vision Жан-Шарль Леві та виконавці головних ролей у копродукційному фільмі «ШТТЛ» Анісія Стасевич і Петро Ніневський зустрілися на пресконференції, присвяченій запуску нових міжнародних проєктів кінокомпанії Apple Tree Vision. Вчора VGL cinema розповів основні тези міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка стосовно ролі держави в запровадження системи кешрибейтів, які створюють більш сприятливі умови для залучення іноземних кіновиробників в Україну. Сьогодні, як і обіцяли, надаємо інформацію з перших вуст стосовно міжнародних проєктів, над яким наразі працює кінокомпанія Apple Tree Vision.

16.03.2021
об 14:53