Микита Лиськов: «Українське кіно асоціюється в мене з птахом феніксом»

У минулому році режисер анімаційного кіно Микита Лиськов став переможцем кінофестивалю «Відкрита ніч. Дубль 22». В прийдешньому заході він учасник ретроспективи та член журі. У бліц-інтерв’ю для організаторів «Відкритої ночі. Дубль 23» Микита Лиськов розповів про те, що з ним трапилось на карантині та візуалізував українське кіно кінця 90-х – початку 00-х років.

– Микито, який ваш улюблений український фільм?

– «Йшов трамвай девятий номер».

– Три рецепти від журі, як самоізолюватися і не збожеволіти?

– Я збожеволів, вибачте.

– Перша асоціація з українським кіно 90-х або 00-х років?

– Зала кінотеатра, в залі єдиний глядач, на екрані йдуть титри, з дири, що в стелі падає сніг на лисину єдиному глядачу, єдиний глядач достає гвинтівку і зносе собі бошку.

– Що для вас фестиваль «Відкрита Ніч»?

– Коли я на першому курсі Карпенко-Карого створив свій перший фільм «Двері», його не взяв жоден фестиваль окрім «Відкритої ночі». Це була дуже важлива підтримка для мене на той час. Хоча на показ я не з’явився, мені було соромно (посміхається).

– Опишіть, будь ласка, українське кіно одним реченням або словом.

– Українське кіно асоціюється в мене з птахом феніксом.

– Яких тем/жанрів в українському кіно вам бракує?

 – Треш-порно-патриотичних-хоррорів.