Трейлери та відео

Трейлер нового фільму про Джеймса Бонда
«І будуть люди»: Дізнатись більше про зйомки 12-серійної саги

Павло Сушко: «Ласкаво просимо в Україну знімати кіно!»

07.05.2020
об 16:18
Павло Сушко: «Ласкаво просимо в Україну знімати кіно!»

Тепер на іноземних кіновиробників, які приїдуть в Україну знімати кіно, очікують відшкодування в розмірі 25 % від витрачених тут коштів та ще + 5 %, якщо проєкт стосуватиметься української культури. З початку 2020 року в Україні запрацювала оновлена система кеш-рибейтів. Відповідний закон восени минулого року підписав Президент України.

За останні декілька місяців Україна здійснила значний прорив у розвитку власної кіноіндустрії та приведенні її до норм та стандартів, загально- прийнятих у Європі та США. Це стосується й ухвалення в грудні 2019 року Закону про приєднання до Eurimages – європейського фонду підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт, що відкриває українським кіновиробникам доступ до фонду в розмірі 22-25 млн євро щорічно, і ратифікації Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Україною та Канадою, що має стати логічним завершенням більш ніж трирічної активної роботи української аудіовізуальної індустрії та українського уряду з канадською стороною щодо спрощення та значного поліпшення умов співпраці українських та канадських кінематографістів.

Але найважливішим проривом української кіноіндустрії стало те, що з початку 2020 року в Україні нарешті запрацювала система кеш-рибейтів, тобто повернення продюсеру частини кваліфікованих продакшн-витрат, що були здійснені ним під час виробництва фільму чи серіалу на території нашої країни. Відповідний закон восени минулого року підписав Президент України. Тепер іноземці, які приїдуть знімати до нас, можуть очікувати на відшкодування витрачених в Україні коштів у розмірі 25 % та ще + 5 %, якщо проєкт стосуватиметься української культури.

- Рибейти в Україні: кому і на яких умовах?

Відшкодування в розмірі 25 % витрат на зйомки фільмів, серіалів, музич- них та рекламних відео, а також на виробництво анімації в Україні передбачене для зарубіжних кіновиробників за умови, якщо їхні проєкти відповідають декільком критеріям. Насамперед, кошти мають бути витрачені саме на території нашої держави на користь суб`єкта господарювання, зареєстрованого в Україні. Тобто продюсер – іноземний суб’єкт кінематографії – має укласти договір про виробництво фільму (чи його частини) з українським суб’єктом кінематографії, який зареєстрований платником податку на додану вартість. При цьому хронометраж ігрового, ігрового телевізійного чи анімаційного фільму має становити понад 1 год 14 хв; документального – понад 52 хв; телевізійного серіалу або анімаційного телевізійного серіалу – понад 40 хв; рекламного фільму або музичного відео – понад 20 секунд. До того ж варто враховувати, що рибейти надаватимуться лише тим іноземним продюсерам, чиї проєкти за сумою кваліфікованих продакшн-витрат в Україні будуть відповідати мінімально встановленим об’ємам, зокрема: 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб для художніх повнометражних фільмів, 1 120 мінімумів для телефільмів, 700 мінімумів для документальних стрічок та проєктів, 3 360 мінімумів для серіалів та 1 920 прожиткових мінімумів для рекламних та/або музичних фільмів. Останні мають віддати 10 % отриманих відшкодувань на підтримку українських фільмів-дебютів. Прожитковий мінімум наразі становить 2 102 грн, тобто аби претендувати на кеш-рибейт з виробництва, до прикладу, художнього повнометражного фільму, іноземний продюсер має витратити (і це тільки без- посередньо на виробництво!) на території нашої держави не менше ніж 8 млн 408 тис. грн (з 1 липня 2020 р. ця сума збільшиться до 8,788 млн грн, а з 1 грудня 2020 р. – до 9,08 млн грн).

На додаткові 5 % до кеш-рибейту продюсери зможуть претендувати в таких випадках: сценарій, центральна тема чи сюжет стрічки містять елементи української культури, стосуються історії, релігії, міфології, відображають архітектуру, оточення тощо; у кадрі не менше ніж 5 % тривалості фільму актори читатимуть книги українських авторів; в основі стрічки – український літературний твір чи висвітлено збройну агресію держави-агресора проти України.

Наразі в кіноспільноті існують різні думки щодо справедливості впрова- дженої законом норми стосовно того, що система кеш-рибейтів передбачена лише для іноземців. Дійсно, у багатьох країнах Європи сьогодні на рибейти можуть претендувати як іноземні, так і локальні продюсери. Проте логіка розбудови та розвитку української кіноіндустрії передбачає досить значне фінансування українського аудіовізуального сектору через прямі гранти українським кіно- та телевиробникам одразу з кількох джерел державного фінансування: Держкіно, Українського Культурного Фонду та грантів Президента України. У цьому разі проєкти, що подаються на держфінансування, проходять декількарівневий конкурсний відбір. Це допомагає надати кошти на виробництво саме тим з них, які є найбільш професійно зробленими, цікавими та перспективними з художнього та/ або комерційного погляду. У випадку ж надання кеш-рибейтів мається на увазі автоматичне відшкодування частини кваліфікованих продакшн-витрат тим продюсерам, проєкти яких відповідають прописаним у законі технічним вимогам безвідносно до якості та художньої цінності цих проєктів. На сьогодні українська кіноіндустрія є ще занадто молодою, щоб дозволити собі поставити питання держфінансування на «автоматичний режим». Адже це може призвести до нецільового використання державних коштів на проєкти, які будуть нікому не цікаві та зроблені не на високому професійному рівні.

Звісно, з розвитком власної кіноіндустрії питання автоматичного надання держпідтримки локальним виробникам буде ставати все більш актуальним. Проте наразі ефективнішою вбачається практика прямого цільового фінансування окремих проєктів, що перемогли у відповідних конкурсах.

- Що дадуть рибейти Україні?

Окрім українських просторів у іноземних стрічках та гарного кіно, отри- маємо безліч можливостей: чималі додаткові кошти до бюджету, які бага- то років проходили повз; розвиток українського кінобізнесу (рибейти по- вертатимуться через вітчизняні компанії, тому іноземці будуть залучати українських кіновиробників до роботи); розвиток не лише кіноіндустрії, а й суміжних сфер (іноземці проживатимуть у наших готелях, харчуватимуться у нас, користуватимуться транспортом, інфраструктурою тощо); досвід, який ми отримаємо від світових кіновиробників; суттєвий поштовх у розвитку міжнародного туризму, що сприятиме притоку іноземців в Україну, яка, сподіваюся, уже зовсім скоро стане місцем зйомок світових блокбастерів.

ПАВЛО СУШКО – народний депутат України IX скликання, заступник голови депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ», голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, член Європейської кіноакадемії, член Української кіноакадемії, кінопродюсер, член Громадської ради Українського Оскарівського комітету.