Трейлери та відео

Прем’єру анімації «Душа» з кінозалів перенесли в онлайн
Незабаром у кіно прем’єра стрічки «Юкі» про українців у NHL

КіноКалендар: «Останнє метро» – найуспішніший фільм Франсуа Трюффо

17.09.2020
об 14:07
Автор: Віталій Баранник

17 вересня 1980 року відбулася прем'єра французького фільму «Останнє метро», що розповідає про життя французької театральної богеми під час німецької окупації. Цей фільм став однією з найуспішніших робіт у кар'єрі режисера Франсуа Трюффо – у Франції його переглянули 3 384 045 осіб, а касові збори в США перевищили 3 мільйони доларів. Кінострічка зібрала величезну кількість престижних нагород у всьому світі й стала абсолютним рекордсменом за кількістю отриманих премій «Сезар». Про ці та інші цікаві факти, пов'язані із цим фільмом, ви дізнаєтеся з нашої традиційної добірки.

Франсуа Трюффо давно хотів зняти фільм про часи окупації Франції нацистами, тому що його дядько й дідусь були членами французького Руху Опору й одного разу були затримані німцями під час передачі повідомлень.

Назва фільму пов'язана з двома фактами життя парижан при німцях: нестача палива змушувала їх проводити вечори в театрах та інших розважальних закладах, але після закінчення вистави їм потрібно було встигнути на останній поїзд метро до настання комендантської години.

Трюффо писав роль Маріон Штайнер спеціально для Катрін Денев. На роль Бернара Гранже був запрошений Жерар Депардьє, який спочатку відмовився брати участь у фільмі, оскільки йому не подобався режисерський стиль Трюффо. Але з часом Депардьє все-таки переконали приєднатися до акторського ансамблю фільму.

Перед початком зйомок Трюффо вивчав фільми сорокових років і прагнув домогтися в «Останньому метро» стилізації під стрічки, зняті в цей період у Третьому рейху.

У ході зйомок фільму Катрін Денев під час падіння отримала розтягнення щиколотки. А сценаристка фільму Сюзанна Шиффман була госпіталізована із серйозною кишковою інфекцією.

На знімальному майданчику було заборонено відчиняти вікна. Трюффо вважав, що тісні, погано освітлені приміщення, у яких відбувається дія, повинні були викликати в глядачів відчуття клаустрофобії, таке саме, як відчували герої стрічки.

Зйомки фільму тривали 59 днів і закінчилися 21 квітня 1980 року.

Фільм «Останнє метро» увійшов до списку «1001 фільм, який потрібно подивитися, перш ніж померти» під редакцією Стівена Шнайдера.

Кінокритик Роджер Еберт писав, що персонаж Даксіята, критика-колабораціоніста, «є таким злим монстром, що його напевно надихає хтось, кого знає Трюффо». Насправді сцена, у якій Гранже б'є Даксіята, обігрує реальний епізод, коли Жан Маре під чай війни побив театрального оглядача Алена Лобрьо, який співпрацював з окупантами.

«Останнє метро» здобув десять премій «Сезар», що є абсолютним рекордом в історії цієї кінонагороди. Тільки через 10 років цей рекорд зміг повторити фільм «Сірано де Бержерак» режисера Жан-Поля Раппно. Примітно, що в обох фільмах головну роль виконав Жерар Депардьє і саме за ці фільми він двічі отримав премію «Сезар», хоча номінувався на неї 16 разів.

Читайте також:

Новини

КіноКалендар: «Залишаючи Лас-Вегас»

15 вересня 1995 року відбулася прем'єра мелодрами «Залишаючи Лас-Вегас» режисера Майка Фіггіса, яка вважається однією з найяскравіших і найбільш неординарних кінокартин 90-х років. Роль Бена Сандерсона в цьому фільмі залишається найбільш успішною в кінокар'єрі Ніколаса Кейджа, який неймовірно правдоподібно зіграв схильного до самогубства алкоголіка. У цьому ви можете переконатися, ознайомившись з нашою традиційною десяткою цікавих фактів про фільм.

15.09.2020
об 15:37

Статті

КіноКалендар: «Велика Афродіта» – зоряний час Міри Сорвіно

13 вересня 1995 року на кінофестивалі в Торонто (Канада) відбулася прем'єра кінокомедії «Велика Афродіта» режисера Вуді Аллена. За сюжетом, спортивний репортер Ленні Вейнріб (Вуді Аллен) разом зі своєю дружиною Амандою, яка хоче дітей, але не хоче народжувати, приймають рішення про усиновлення хлопчика Макса. Макс росте дуже розумним і кмітливим. Тоді Ленні вирішує з'ясувати, ким же була біологічна мати Макса, і дізнається, що нею є вульгарна та безцеремонна повія Лінда Еш. Саме роль Лінди стала найбільшим тріумфом у кінокар'єрі актриси Міри Сорвіно. Вона отримала багато позитивних оцінок від впливових кінокритиків та спеціальних видань, а журнал Rolling Stone назвав «Велику Афродіту»: «зоряним часом для талановитої актриси Міри Сорвіно». Поділяючи думку цього видання, нашу традиційну добірку цікавих фактів про фільм ми повністю присвячуємо Мірі Сорвіно.

13.09.2020
об 12:11

Новини

КіноКалендар: «Чотири кімнати» чотирьох режисерів

16 вересня 1995 року відбулася прем'єра чорної комедії «Чотири кімнати». Фільм мав непросту долю: його розгромили кінокритики, до нього були претензії від Гільдії кіноакторів та режисерів США, він фактично провалився в прокаті, але з часом став культовим, а армія його шанувальників налічує мільйони людей у багатьох країнах. Тому ця оригінальна стрічка й зайняла почесне місце в кі

16.09.2020
об 14:24

Статті

КіноКалендар: «Рокко та його брати» Лукіно Вісконті

6 вересня 1960 року на кінофестивалі у Венеції відбулася прем'єра фільму режисера Лукіно Вісконті «Рокко та його брати». Стрічку прийняли із захопленням і фахівці, і глядачі. Вісконті став справжнім героєм фестивалю, де отримав Приз міжнародної асоціації кінокритиків (ФІПРЕССІ), спеціальну премію та номінацію на «Золотого лева». Зараз, через 60 років, фільм «Рокко та його брати» є визнаним кіношедевром епохи неореалізму й однією з найкращих робіт у фільмографії Вісконті. Традиційна десятка зібраних нами фактів допоможе вам більше дізнатися про цю видатну кінокартину.

06.09.2020
об 12:49