Перші кроки Микити Лиськова: Як «Птахи» додали впевненості аніматору

Перші кроки завжди не певні. Часто вони супроводжуються різноманітними курйозами. За 20 з зайвим років «Відкрита ніч» бачила багато режисерів-початківців, яких сьогодні ми вважаємо корифеями українського кінематографу. Яким був їх шлях, як їх змінював дубель за дублем слідкуйте у новій рубриці, присвяченій цьогорічній ретроспективі «Відкритої ночі». Розпочинаємо відстежувати творчий шлях нині знаних режисерів з аніматора Микити Лиськова.

Дніпровський митець з перших курсів навчання відправляв свої роботи на кінофестиваль «Відкрита ніч». Одного разу його роботу таки помітили кіноексперти і включили до конкурсної програми.

«Над «Птахами» я працював два роки – це був студентський фільм. Мені хотілося змусити птаха, який апріорі не плаває, пірнути у воду», – згадує автор анімаційного фільму «Птахи».

Не оминули дебютанта й курйози. Під час показу стрічки зникла аудіодоріжка кінопроєкту.

«Того вечора фільм показали двічі. Перший раз «Птахи» йшли без звуку. Я звернувся до технічного директора. Він сказав, що анімацію надіслано саме в такому форматі. Однак, у мене з собою була флешка і десь за годину стрічку показали ще раз», – пригадав момент технічних негараздів під час прем'єри МИКИТА ЛИСЬКОВ.

Сьогодні режисер вважає себе більш впевненим, ніж 10 років тому. З набуттям досвіду та нагород додалося віри у власну творчість. Тож початківцям Микита Лиськов бажає не зволікати, робити перші кроки.

«У кожного дебютанта є шанс, просто треба на боятися й подавати заявки на конкурси», – зауважив аніматор.

Сам режисер тріумф перемоги на кінофестивалі «Відкрита ніч» пережив тільки у минулому році. Сьогодні з висоти набутого досвіду Микита не став би нічого радити собі у роки перших фестивалів. Вважає, що система погано поставиться до таких от загравань із часом.