Victory Generation Life Cinema
Оліас Барко: «Україна – це новий Голлівуд»
90
innovaeditor/assets/Statyi_i_interviyu/interview_Olias-Barco.JPG

Бельгійський режисер Оліас Барко закінчує створення вже другого повнометражного фільму в копродукції з Україною. Після стрімкого фентезі «Поліна» він як продюсер взявся за атмосферний трилер «Останній крок». В обох стрічках знімається Жан Рено, а оператором є володар технічного Гран-прі Каннського кінофестивалю і трьох премій «Сезар» Тьєррі Арбоґаст, чиїми очима ми побачили «П’ятий елемент», «Люсі», «Валеріан та місто тисячі планет» і низку інших славетних кінокартин.

Знайомство Оліаса Барко з Україною почалося сім років тому, коли він представив на Одеському кінофестивалі свою чорну комедію «Вбийте мене, будь ласка». У результаті стрічка отримала приз за режисуру, який доповнив десяток нагород цього фільму на інших кінофорумах.

У 2015 році в Києві він розпочав фільмування «Поліни». Стрічка розповість про 11-річну дівчинку (її ім’я винесено в назву картини), яка здійснює подорож на інший бік кіноекрана. Вона живе зі злою тіткою, яка намагається позбавитися дівчинки і в день її народження загарбати собі казковий спадок Поліни. Щоб втекти від злодіїв, головна героїня розпочинає феєричну подорож кіностудією…

А цьогоріч в українських Карпатах та в столиці країни проходили зйомки «Останнього кроку», у якому Жан Рено грає літнього кілера. Його герой усамітнився на березі тихого гірського озера. Та одного дня на порозі його мисливської хатинки з’являється поранена дівчина, що травмувалася під час катань на мотосанях. Протагоніст увесь свій грішний вік вбивав людей, а тут йому вперше випадає можливість врятувати життя.

«Останній крок» - це мейнстримний фільм, що орієнтований на широкий загал, а не на фестивальну аудиторію?

Авжеж. Та взагалі, досить важко визначити, де проходить ця грань між фестивальним і нефестивальним кіно. Адже багато фільмів потрапляють на фестивалі, де отримують нагороди, і це лише сприяє тому, щоб після цього вони стали успішними серед широкого загалу.

Дистриб’юцією «Останнього кроку» буде займатися компанія Universal, яка планує його покази по всьому світу.

Зйомки Вашої режисерської роботи «Поліна» стартували в Україні у 2015 році. Тоді лунали заяви про те, що вихід стрічки планується на 2016 рік. Згодом дату було перенесено на 2017-й, а тепер – на 2018-й. З яких причин прем’єра кінокартини постійно відкладається?

У стрічці дуже багато спецефектів, одна з ключових сцен навіть повністю на них побудована. Над створенням таких візуалізацій працює дніпровська компанія «Gloria FX». У США така робота коштувала б, напевно, мільйон доларів. А українські спеціалісти з Дніпра зробили все за $180 тисяч. Щоправда, робота триває дещо довше. Але ми розуміємо, що це дуже кропітка праця, яка потребує часу. Наприклад, коли Люк Бессон працював над стрічкою «Валеріан та місто тисячі планет», то на створення спецефектів пішло майже півтора року. Тож унікальність «Поліни» в тому, що в цій кінокартині надто багато спецефектів, проте вони створюються за абсолютно невеликі, за мірками Європи і США, гроші.

До того ж «Gloria FX» виявилися надзвичайними професіоналами: вони втілюють у життя мої задуми краще, ніж я сам собі їх уявляю. Через це я постійно додаю їм роботи, розвиваючи й розвиваючи свої ідеї. Я просто не можу зупинитися! Якби вони погано працювали, то я б уже давно закінчив цю роботу зі спецефектами.

До речі, сам я ніколи не говорив про те, що «Поліна» вийде на екрани у 2016-2017 роках. Можливо, комусь дуже кортить переглянути цю стрічку, тож і були вигадані такі строки.

Головну роль у цій стрічці зіграла Поліна Артеменко. Її ім’я і назва фільму – це збіг?

Після того як познайомився з цією дівчинкою, то назвав картину її ім’ям.

Чим унікальна Поліна?

У неї просто надзвичайні очі! Цей неймовірний погляд, що зачаровує своєю силою та глибиною… У цієї молодої актриси дуже своєрідна манера гри. Вона немов кружляє в просторі. Поліна живе у своєму особистому світі, який створила сама. Це робить її унікальною. З першого погляду зрозуміло, що вона відрізняється від більшості підлітків. Коли ми почали знімати фільм, то їй було майже 12 років, а наразі їй 14. Вона живе в Києві.

У фільмі на її героїню чекають неймовірні подорожі…

Вона буде переноситися з одного фантастичного світу в інший. Її завдання – знайти правду про своїх батьків. І ці пошуки проходитимуть крізь призму кіноекрана. Іншими словами, ніби вона гуляє кіностудією й потрапляє на знімальні майданчики абсолютно різних фільмів. Для молодої дівчини кожна з цих зйомок була б повноцінним герметичним світом, реальність якого не викликає жодних сумнівів. У кожному з цих фільмів-світів вона знаходить частинку пазла, який у результаті відкриває їй відповідь про своїх батьків.

Фільми, крізь які вона подорожує, – це її фантазія чи реальні стрічки?

Абсолютно все це – її фантазія. Вона бере окремих людей зі свого реального життя й подумки робить їх персонажами своєї уяви.

Так само працює уява будь-якого кінематографіста. Через Поліну Ви виражаєте свій власний досвід?

Звичайно, це фільм про любов до кіно. У ньому відбивається не стільки мій власний досвід, скільки мої фантазії. У сценах, де показуватиметься уява Поліни, я втілив свої власні ідеї, які раніше мені не випадало реалізувати на екрані. Наприклад, я давно хотів зафільмувати боксерський поєдинок чи війну зі справжньою військовою технікою. І таку можливість мені подарувала «Поліна».

І в «Поліні», і в «Останньому кроці» грає Жан Рено. Його участь одразу у двох фільмах, що створюються в копродукції з Україною, є досить несподіваною.

Я познайомився з Жаном під час зйомок окремих сцен «Поліни» у Парижі. Саме тоді я зустрів і Фредеріка Петіжана, режисера «Останнього кроку». На той момент у нього були складності із запуском цієї стрічки. Спочатку він планував фільмувати в Канаді, де, власне, і розгортається її сюжет. Проте я розповів йому про можливість знімати в Україні. І у відповідь мені запропонували стати продюсером цієї кінокартини. Згодом я прочитав сценарій, який мені дуже сподобався. І після цього ми з продюсером Олегом Германом подали фільм на пітчинг Державного агентства України з питань кіно. У результаті ми перемогли і отримали 21,6 млн грн, що складає майже третину загального бюджету стрічки.

Я розповів своїм французьким колегам про Україну, як про новий Голлівуд. Про високий професіоналізм українських спеціалістів, про високоякісні майданчики, про гостинність вашої країни і відкритість слов’янських сердець. Саме через це Жан Рено дуже зацікавився Україною.

А те, що він приїхав в Україну для роботи над фільмом, надалі дасть можливість запрошувати сюди й інших зірок такого масштабу. Зараз я активно працюю над тим, щоб залучати в Україну проекти з Європи та США. Я дуже хочу, щоб для українського ринку відкрилися нові горизонти.

Великий інтерес до можливостей кіновиробництва вашої країни вже проявили голлівудські продюсери Морган Еммері («Сила волі»), Майкл Натансон («Вовк з Уолл-стріт»), Роберт Стейн («Виклик») і Жан Чарльз Леві («Сила волі»). Після візиту в Україну вони запланували втілити свої нові проекти саме тут.

Проте в нашої країни наразі імідж, м’яко кажучи, не з кращих. Закони у сфері кіновиробництва – лише на стадії розробки. До того ж триває війна з Росією, що суттєво ускладнює перемовини з іноземними зірками та значно підвищує, наприклад, страхові витрати на їх приїзд в Україну.

Так, це дуже важко. Багато хто вважає, що військові дії тут розгортаються по всій країні. Проте ми терпляче пояснюємо, що в Києві ніхто не воює і це спокійна територія. Тобто багато часу витрачається на дипломатію. Але результати є: у «Поліні», наприклад, знялися француженки Одрі Марне і Вирджіні Ледуайєн, а в «Останньому кроці» – канадійка Сара Лінд.

Жан Рено приїхав на зйомки в українську столицю з власним охоронцем. Окрім того, ми забезпечуємо загальну охорону знімального майданчика. Проте в останній немає нічого особливого. Такі заходи безпеки вживаються в будь-якій країні. Протягом знімального періоду не було жодних проблем чи складностей, які б спричинили Жану проблеми.

Наразі ведуться переговори про те, щоб запустити в Києві телесеріал з Жаном Рено у головній ролі. Це зайвий раз доводить, що він тут себе відчуває комфортно. І не довіряйте чуткам, що Рено ставить крапку в кар’єрі після зйомок в «Останньому кроці». Насправді в нього вже заплановано кілька нових проектів у інших країнах.

Одну з ролей у «Поліні» зіграла переможниця «Євробачення-2016» Джамала. Як працювалося з цією співачкою? Адже це лише друга її робота в кіно після «Поводиря» (2014) Олеся Саніна. Можна сказати, це її перші спроби в акторській професії.

Вона дуже гнучка й чудово налаштовується на зйомки в кіно. Це творча особистість високого класу. Її таланту достатньо для того, щоб точно налаштуватися на внутрішній спокій і сконцентруватися на стрічці. Великий артист не може бути вередливим і претензійним. Багато років тому я працював з Реєм Чарльзом. Ця людина вразила мене своєю відданістю справі. Подібне відчувається і в Джамалі.

Оператором у «Поліні» й «Останньому кроці» є Тьєррі Арбоґаст. Майже в кожному своєму фільмі він обирає кілька основних кольорів, на яких акцентується під час зйомок. Наприклад, у «Леоні» є акцент на відтінках жовтого, а в «П’ятому елементі» у багатьох сценах спостерігаємо насичені червоні, сині та коричневі відтінки. А які візуальні рішення застосовує Арбоґаст у ваших спільних стрічках?
«Поліна» – дуже різнобарвний фільм. Немов феєрверк, у якому знайшлося місце будь-яким кольорам. А «Останній крок» – більш холодний, з відповідною кольоровою гамою. Власне, такий колорит створює необхідну темну атмосферу, гармонійну для трилера.

 

Матеріал підготував Антон Філатов

 

 


 
Досьє:
 

Оліас Барко – режисер, сценарист, продюсер, кліпмейкер.

Живе у Брюсселі. Кіно почав знімати на початку 1990-х з короткометражних робіт, серед яких «Підморгування» (нагороди кінофестивалю у Х’юстоні та кінофоруму короткометражних стрічок Європи) та «Покидьки» (нагорода Тижня критики Каннського кінофестивалю).

У 1996 році зняв кліп на пісню Рея Чарльза «Say no more». Створював музичні відео й для інших виконавців.

У 2003 році дебютував у повнометражному кіно драмою «Сноубордер». У 2010 році представив чорну комедію про самовбивць «Вбийте мене, будь ласка», яка отримала порядку десяти нагород на міжнародних фестивалях, головна з яких – Гран-прі на кінофорумі в Римі.

У 2014-му його короткометражна робота «Розкажіть мені про салати» брала участь у конкурсі Берлінале.

У 2018 році має вийти третя повнометражна режисерська робота Барко «Поліна». А в 2019-му планується прем’єра трилера «Останній крок», над яким він працює як продюсер.

Неодноразово був членом журі міжнародних кінофорумів.